Зміст:
Дакріоциститів називають запалення слізного мішка, що розвивається через непрохідність слізних проток. Симптоматично це проявляється відділенням гнійного вмісту з ураженого ока, сльозотечею і припухлістю нижнього століття. Дакріоцистит у новонароджених дуже небезпечний ускладненнями, тому лікувати його самостійно не можна.
Зміст
Будова слізного апарату та механізми розвитку дакріоциститу
Слізна рідина виробляється залозами, які знаходяться над верхніми повіками з зовнішньої сторони. Її основна функція – зволоження кон’юнктиви. Виводяться сльози через слізні канали, розташовані в нижньому внутрішньому куті кожного ока. Ці протоки з’єднані зі слізним мішком, який відкривається носослізний канал. Таким чином надлишок рідини виводиться в порожнину носа. При порушенні відтоку в слізному мішку скупчуються патогенні мікроорганізми, які і стають причиною її запалення.
Дакріоцистит у новонароджених – відносно рідкісна патологія, диагностируемая у 1-7% немовлят перших місяців життя. Розвиток хвороби в цьому віці найчастіше пов’язано з закупоркою носослізного каналу слизової плівкою. В ембріональному періоді вона захищає очі немовляти від потрапляння навколоплідної рідини і розривається з першим криком у більшості новонароджених.
До інших причин розвитку дакріоциститу у дітей відносять:
- вроджені аномалії будови носослізного апарату (справжня атрезія);
- травматичні пошкодження;
- очні інфекції;
- пухлини, що створюють механічне перешкоду для відтоку сліз.
Тривалий перебіг хвороби загрожує розвитком флегмони. Це гострий запальний процес розлитого характеру, який може призвести до ураження ЦНС, абсцесів головного мозку і летального результату. При підозрі на вроджений дакріоцистит потрібно негайно звернутися до лікаря.
Симптоми дакріоциститу у новонароджених
Складність виявлення дакріоциститу полягає в його схожості з іншими захворюваннями, наприклад, кон’юнктивітом. Обидві патології проявляються:
- почервонінням очей;
- скупченням гнійного вмісту;
- корочками на віях верхнього і нижнього століття;
- сльозотечею;
- припухлістю;
- почервонінням;
- свербінням і хворобливістю.
При закупорці слізних проток найчастіше спостерігається одностороннє ураження. Кон’юнктивіт практично завжди поширюється на обидва ока.
Ще одна особливість дакріоциститу – набряклість нижнього століття. При кон’юнктивіті припухлості розташовуються нерівномірно і менш виражені.
Багато немовлята реагують на хворобу загальним нездужанням, що проявляється:
- високою температурою тіла;
- лихоманкою;
- частим плачем;
- відмовою від їжі.
Ці ж симптоми можуть вказувати на розвиток ускладнень.
Самостійне лікування неприпустимо, оскільки деякі форми хвороби вимагають хірургічного втручання.
Діагностика хвороби
Попередній діагноз ставиться після візуального огляду. Для його підтвердження роблять пробу Веста. Вона допомагає визначити прохідність каналів за допомогою фарбувальної рідини. Попередньо дитині в ніс вводять тонкий джгут з вати, після чого закапують в око спеціальні краплі. При непрохідності колір вати не змінюється через 10 і більше хвилин.
Інші методи діагностики.
Щоб призначити адекватне лікування, лікарю потрібно встановити збудника хвороби. Для цього робиться бакпосів виділень з ока.
Види лікування
Консервативна терапія при дакриоцистите допомагає не завжди. Вона підходить дітям, у яких канал закупорений ембріональною тканиною, не зникла після народження. Для усунення перешкоди використовують:
- масаж;
- зондування.
Останній метод допомагає набагато швидше, але акуратно ввести зонд у носослізний канал дитини проблематично. Різкі рухи малюка можуть призвести до травм і погіршити ситуацію. Масаж очей є кращим методом, якщо стан дитини задовільний. Поштовхоподібні рухи допомагають виштовхнути плівку і розблокувати запалений канал. Як правильно потрібно робити масаж слізного мішка – підкаже офтальмолог.
При вроджених звуженнях носослізного каналу вдаються до операції – дакриоцисториностомия, яка буває 2 типів:
Вибір техніки залежить від причини, що спричинила запалення. Якщо заблоковано носослізний канал, краще вдатися до внутрішньої дакриоцисториностомия.
Операція допомагає вирішити проблему шляхом:
- усунення механічної перешкоди;
- установки стента – пластикової трубочки, що розширює просвіт носослізного каналу;
- створення штучного протоки в обхід.
Медикаментозна терапія передбачає використання антисептичних крапель або мазі з тобраміцином. У запущених випадках потрібне системне лікування антибіотиками. Препарати підбираються в залежності від різновиди збудника.
Масаж очей в домашніх умовах
Перед проведенням процедури варто ретельно вимити руки з милом і обробити їх антисептичним розчином, наприклад, хлоргексидином.
Як робити масаж слізного мішка самостійно.
Процедура проводиться 4-6 разів на день по 10 хвилин. Про її результативності каже зменшення слізної рідини в очах або її виділення через ніс. При відсутності позитивної динаміки протягом 2 тижнів малюкові проводять зондування носослізного протоку.
Висновки
Успіх лікування дакріоциститу залежить від своєчасного виявлення патології. Якщо у дитини з’являються тривожні симптоми, його варто показати офтальмолога негайно. Він підкаже, як потрібно робити масаж слізного мішка правильно, і підбере інші тактики, якщо масаж не допоможе. Медикаментозна терапія знімає симптоматичні прояви хвороби, ускладнює діагностику та призводить до ускладнень.
Читайте в наступній статті: гіпотрофія у новонароджених