Бронхіоліт у дітей: симптоми захворювання і методи терапії

Зміст:

Бронхіоліт у дітей характеризується запальним ураженням нижніх відділів дихальних шляхів. Патологія проявляється кашлем, симптомами дихальної недостатності і може призвести до тяжких ускладнень для дитини. Виявлення причини недуги дозволяє підібрати ефективну терапію. Діагностика грунтується на рентгенологічних і лабораторних дослідженнях.

Причини виникнення

Бронхіоліт у дітей: симптоми і лікування

Основна причина бронхіоліту у дітей раннього віку — респіраторно-синцитіальна інфекція. РС-збудник має характерну сезонність спалахів. Максимальна кількість заражених спостерігається ранньою весною і взимку. Інші віруси (аденовірус, риновіруси, вірус грипу і парагрипу та інші) обумовлюють 10-20% випадків бронхіоліту. У віці від двох років РС-інфекція виявляється рідко. Гострий бронхіоліт розвивається на тлі зараження ентеро – та риновіруси. Крім цього, можливий розвиток патології при цитомегаловірусній інфекції, хламідіозі, простому герпесі та інших інфекційних захворюваннях.

Крім інфекційного бронхіоліту, фахівці виділяють інгаляційний, лікарський і ідіопатичний типи хвороби. Лікарська ураження дихальної системи спостерігається при тривалому використанні пеніциліну, інтерферонів, цефалоспоринів, аміодарону і блеоміцином. Інгаляційний бронхіоліт характерний для дітей, що піддаються тютюнового диму, випаровуванням кислот і дії газу. Якщо причину розвитку патології встановити неможливо, то виставляють діагноз ідіопатичного поразки.

Клінічні прояви

Гострий бронхіоліт у дитячому віці починається з симптомів, схожих з ГРВІ. Дитина вередує, стає неспокійним. Батьки відзначають у нього зниження апетиту та підвищення температури до 37-38 градусів. На тлі цього з’являється риніт з прозорими виділеннями з носа. Через 3-6 днів розвиваються симптоми ураження дихальної системи у вигляді кашлю, хрипів на видиху і невеликий задишки. При цьому температура тіла підвищується до 39 градусів. Діти скаржаться на біль у горлі, що посилюється при ковтанні і розмові.

Для бронхіоліту характерно почастішання дихання і тахікардія. Тахіпное досягає 60-80 дихальних рухів за хвилину. Тахікардія — 160-180 ударів в хвилину. Крім цього, в диханні починає брати участь допоміжна мускулатура, що призводить до втяжению міжреберних проміжків при вдиху. Специфічний ознака захворювання — роздування крил носа і ціаноз шкірного покриву. Якщо патологія розвивається в ослаблених дітей і новонароджених, у сні виникають періоди тривалого апное. На тлі інфекційного процесу з’являються ознаки інтоксикації, нудота, блювота і інші неспецифічні симптоми.

Бронхіоліт є показанням до негайного звернення до лікаря. Захворювання у відсутність лікування швидко прогресує.

Неефективна терапія або спроби самолікування призводять до розвитку легеневих і позалегеневих ускладнень. До перших відносяться пневмонія і перехід запального процесу на плевру. Серед позалегеневих негативних наслідків виділяють міокардит, порушення серцевого ритму і реактивні запальні зміни у внутрішніх органах. В залежності від тяжкості перебігу, у дитини виникає гостра дихальна недостатність різного ступеня вираженості.

Діагностичні заходи

Бронхіоліт — що це таке?

Питаннями діагностики та лікування бронхіоліту займається педіатр або пульмонолог. Діагностичні заходи проводять за наступним алгоритмом:

Комплексний підхід до аналізу дозволяє уточнити діагноз і провести диференціальну діагностику з іншими інфекційними та неінфекційними поразками. Для визначення збудника бронхіоліту проводяться серологічні та молекулярно-генетичні методи.

Лікування захворювання

Гострий бронхіоліт, що супроводжується порушеннями дихання і розвитком дихальної недостатності, є показанням до госпіталізації дитини. Діти до 1 року госпіталізуються за будь-якої тяжкості перебігу хвороби. Лікування включає в себе строгий постільний режим і зниження кількості споживаної протягом дня рідини. У гострий період захворювання хворий ізолюється від оточуючих. Пов’язано це з інфекційною природою бронхіоліту.

Серед медикаментозних препаратів призначають наступні групи ліків:

• відхаркувальні засоби, що покращують відходження та виведення мокротиння. Слизові виділення скупчується в дрібних бронхах, порушуючи вентиляцію легень. Його видалення дозволяє поліпшити дихання і знизити вираженість симптомів дихальної недостатності;
• противірусні препарати — інтерферони та їх індуктори. Інтерферон володіє інгібуючим впливом на віруси. Він гальмує їх розмноження всередині клітин і перешкоджає проникненню вірусних частинок в здорові клітинні елементи;
• бронхорозширюючі препарати, що забезпечують розслаблення гладкої мускулатури в легенях. Це відновлює дихання у дитини;
• з аналогічною метою використовують інгаляційні глюкокортикостероїди. Лікарі не рекомендують використовувати їх у гострий період патології, так як гормональний компонент ліків має імуносупресивний дією;
• антибіотики призначаються при наявності бактеріальної інфекції. Перевагу віддають препаратам з широким спектром дії.

Лікарські препарати призначаються тільки лікарем. Вони мають протипоказання до застосування, які повинні враховуватися перед їх використанням у дітей. Самолікування може призвести до прогресування бронхіоліту і появи побічних ефектів медикаментів.

Дитині проводиться дихальна гімнастика. Батьки легко натискають на грудну клітку і живіт під час видиху. Це покращує відходження слизового відокремлюваного в легенях. Хороший ефект має вібраційний масаж. Для його проведення батьки постукують ребром долоні по нижніх відділах грудної клітки. Під час масажу голова дитини повинна знаходитися нижче рівня тазу. При вираженій дихальній недостатності проводиться киснева терапія.

Профілактика хвороби

Гострий бронхіоліт: підходи до профілактики та лікування

Клінічні рекомендації з попередження та терапії бронхіоліту у дитячому віці описують ряд порад щодо зниження ризику розвитку патології:

• виключити контакт дитини з хворими дітьми та дорослими;
• харчування має бути повноцінним, містити велику кількість білка, ненасичених жирних кислот, вітамінів і мікроелементів;
• уникати переохолодження;
• при наявності інфекційних хвороб своєчасно звертатися за медичною допомогою і дотримуватися призначень лікаря щодо лікування.

Лікарі знають про бронхіоліті, що це таке і які лікувальні заходи володіють високою ефективністю. У зв’язку з цим самолікування при хворобі неприпустимо. При появі перших симптомів необхідно одразу звернутися за професійною допомогою до педіатра.

Прогноз при своєчасному виявленні і лікуванні бронхіоліту сприятливий. Комплексна терапія дозволяє усунути збудника хвороби і симптоми дихальної недостатності. У випадку пізньої діагностики або самолікування захворювання прогресує, призводячи до негативних наслідків, аж до загибелі дитини.

Дивіться далі: групи ризику новонароджених