Зміст:
Эпизиорафия вважається невід’ємною частиною епізіотомії у жінок під час природного розродження. Дана процедура має певні показання і виконується не у всіх. Відновний період після эпизиорафии передбачає виконання особливих рекомендацій, які не даються іншим народили жінкам.
Зміст
Характеристика процедури
Якщо перекласти дослівно з грецької мови, то эпизиорафия – це процедура, яка передбачає з’єднання тканин і накладення швів на область зовнішніх статевих органів у жінки. Дана методика широкого використовується в гінекології. Вона необхідна для відновлення цілісності епітелію, м’язів і слизової після проведеного штучного розсічення. Лікарі також можуть називати даний спосіб перинеоррафия.
Эпизиорафия виконується після епізіотомії
Найчастіше для накладення швів на область промежини використовуються нитки, що самі розсмоктуються різної товщини. Розмір шовного матеріалу вибирається індивідуально, залежить від методики проведення епізіотомії та масштабу залучення навколишнього епітелію. Ушивання тканин зовнішніх статевих органів виконується під місцевою або загальною анестезією відразу після завершення обробки внутрішньої порожнини матки. Процедура супроводжується крововтратою, тому вимагає високого професіоналізму і досвіду акушерів-гінекологів. При запланованій епізіотомії неприпустимо зволікання, оскільки самостійний розрив тканин загрожує серйозними ускладненнями.
Причини епізіотомії
Головною причиною для штучного розсічення тканин промежини під час природного розродження є високий ризик самостійних розривів. При спонтанному порушення цілісності тканин травмуються шкіра і внутрішні м’язи. При сильному розрив у процес може бути залучений анальний сфінктер. У майбутньому це може загрожувати частими запаленнями, анальними тріщинами і нетримання калу. Тому лікарі воліють виконати епізіотомію, якщо бачать перспективу розриву тканин.
Штучне розсічення промежини звичайно потрібно в таких ситуаціях:
- народження крупного плоду;
- підвищена рихлість епітеліальної тканини, викликана різними захворюваннями;
- стрімкі пологи;
- підвищена ригідність м’язів;
- проведене обрізання в анамнезі;
- глибокі самостійні розриви в минулих пологах;
- стрімке погіршення стану плода, необхідність скорочення періоду потуг;
- утруднене проходження плечового пояса дитини;
- тазове передлежання плоду.
Показання для проведення процедури визначаються індивідуально. Планова епізіотомія може виконуватися при тазовому передлежанні або великому плоді. Інші стани зазвичай з’являються спонтанно. При екстреному появі показань вимагається швидке прийняття рішень від акушера-гінеколога.
Техніка виконання
Під час эпизиорафии виконується накладання швів на пошкоджені тканини промежини. Спосіб проведення залежить від того, яка методика епізіотомії була обрана.
Техніка виконання эпизиорафии вибирається лікарем
В акушерстві застосовуються чотири типи оперативного втручання:
- серединно-латеральний – розріз промежини виконується по лінії від гирла малих губ до потрібної точки вліво або вправо;
- перинеотомия – передбачає виконання розрізу по прямій лінії в напрямку анального отвору від гирла статевих губ;
- латеральний – розтин виконується під кутом від гирла статевих губ у бік;
- розсічення у вигляді букви J – передбачає розріз тканин донизу від гирла статевих губ до анального сфинктеру, але з закругленням вліво або вправо.
При проведенні деяких типів епізіотомії є високий ризик того, що тканини будуть розходитися далі і порушать цілісність анального сфінктера. Тому лікарі попередньо оцінюють ймовірність такого ускладнення і використовують техніки, які дозволяють запобігти його.
Накладення швів виконується у зворотному порядку після нанесення місцевого анестетика. При необхідності в область розсічення роблять ін’єкції з лідокаїном.
Наслідки для жінки
При грамотно проведеної епізіотомії та подальшому накладення швів несприятливих наслідків для жінки не виникає. Навпаки, дана процедура дозволяє уникнути ускладнень у вигляді спонтанних розривів.
Під час проведення маніпуляції необхідно дотримуватися правил асептики. В іншому випадку може відбутися інфікування, яке має свої наслідки. Іншим поширеним ускладненням процедури є кровотеча. Найчастіше з ним стикаються пацієнтки, які мають знижені показниками тромбоцитів.
Особливості відбудовчого періоду
Після епізіотомії новоспечена мама повинна дотримуватися особливих правил. Жінці даються індивідуальні призначення, які доповнюються традиційним рекомендаційним списком.
- Дотримуватися інтимну гігієну важливо для всіх жінок після пологів. Однак після накладання швів ризик запалення вище. Підмиватися потрібно після кожного походу в туалет. Мильні засоби для інтимної гігієни використовуються 1-2 рази на добу.
- Обробка зовнішніх статевих органів антисептичними розчинами. Спочатку процедури виконуються в пологовому будинку медичним персоналом. Після виписки обробляти шви необхідно самостійно 1-2 рази на добу після гігієнічних процедур. Розчин препарату дії призначається індивідуально.
- Статеве життя не повинна починатися, поки тканини не заживуть. Зазвичай після пологів рекомендується 6-8 тижнів утримання. За цей період цілісність епітелію відновлюється повністю. Щоб оцінити процес загоєння, необхідно здатися гінеколога через 4-8 тижнів після пологів, коли завершаться виділення.
- Спостереження за видільною функцією. Після накладання швів жінки бояться ходити в туалет. Однак терпіти в даній ситуації категорично не рекомендується. Для полегшення акту дефекації можна використовувати свічки і мікроклізми.
- Фізична активність після эпизиорафии повинні бути помірною. У перші тижні після накладання швів не рекомендується сидіти, оскільки при натягу м’язів є висока ймовірність розходження швів. Тренування протипоказані протягом 3-6 місяців. Не рекомендується піднімати більше, ніж вага дитини.
Відновлювальний період для пацієнток після эпизиорафии більш тривалий, ніж після розродження без розрізів. Це обумовлено тим, що тканин необхідно час для загоєння і формування рубця.
Чого чекати при пологах у майбутньому
Природні пологи не протипоказані жінкам з епізіотомією в анамнезі, однак прогноз і рекомендації даються індивідуально. Важливе значення має методика проведення процедури, протягом відновного періоду та площа рубця. Нерідко пацієнткам робиться повторний розтин тканин, оскільки сформувався рубець представлений сполучною тканиною і не відрізняється особливою еластичністю.
Эпизиорафия є важливою процедурою і проводиться обов’язково після розсічення тканин промежини. Самостійне відновлення без накладення швів неможливо. Якщо відмовитися від ушивання розрізу, в майбутньому цілісність тканин відновити буде неможливо. Це призведе до проблем зі здоров’ям, втрати естетичного вигляду статевих органів і появи комплексів.
Читайте також: лікування спайок після кесаревого розтину
