Зміст:
На оболонці еритроцитів 85% людей є певний тип білка – антиген D, який назвали резус-фактором. Ті, у кого цього антигену немає, вважаються резус-негативними. Тип крові по приналежності до системи резус не впливає на стан здоров’я, але негативний резус-фактор у жінки при вагітності може призводити до вроджених патологій плоду, ускладнень вагітності і викиднів.
Механізм розвитку несумісності крові
Небезпека для жінки з відсутністю антигену D являє плід, у якого кров має позитивний резус (Rh+). Білок антигену D починає формуватися з 6-8-го тижня гестації. Якщо після цього строку відбудеться контакт крові плода і матері, то у вагітної утворюються антитіла до чужорідного білка. Цей процес називається сенсибілізацією.
Негативний резус-фактор у жінки впливає на розвиток вагітності
Імунізація матері відбувається і при відсутності ускладнень вагітності, але найбільш виражений цей процес при:
- аборт після шести тижнів;
- позаматкової вагітності;
- біопсії хоріона, амниоцентезе, кордоцентезі;
- гестозу;
- загрозливому викидні;
- відшарування плаценти;
- природних своєчасних пологах;
- кесаревому розтині.
При першій вагітності ускладнення не розвиваються і не залежать від її результату. Клінічні прояви стають помітні при другій та наступних вагітностях. Після першого взаємодії у матері виробляються імуноглобуліни типу М (ІдМ), які мають високу молекулярну масу і не проникають через плаценту. Повторний контакт з еритроцитами дитини призводить до швидкої вироблення імуноглобулінів типу G (IgG), які проходять крізь плацентарний бар’єр і викликають резус-конфлікт.
Судинний гемоліз крові відбувається після атаки материнських імуноглобулінів клітинами крові плоду, що призводить до утворення токсичного білірубіну і розвитку гемолітичної хвороби у малюка.
За якими симптомами визначають несумісність
Клінічні симптоми негативний резус-фактор у жінки при вагітності не викликає. Імунна реакція надає несприятливий вплив на малюка. З-за розпаду червоних кров’яних клітин у нього розвивається гемолітична анемія. Організм намагається компенсувати це стан, але синтезу клітин у кістковому мозку недостатньо, тому з’являються додаткові вогнища кровотворення в печінці, селезінці, надниркових залозах, нирках і на слизовій оболонці кишечника.
Цей процес призводить до порушення синтезу білків у печінці, гіпопротеїнемії, наслідки якої проявляються водянкою плода і вираженими набряками, асцитом та скупченням рідини в порожнині серця, грудній клітці.
Ураження головного мозку пов’язано з токсичною дією білірубіну. Він добре розчиняється в ліпідах, якими багате мозкова речовина, тому в корі відбувається накопичення продуктів розпаду еритроцитів.
Перші симптоми гемолітичної хвороби плода помітні на УЗД з 18-20-го тижня. Лікар звертає увагу на такі особливості:
- товщина плаценти більше за норму на 0,5–0,8 см;
- перевищення нормального розміру печінки, селезінки плода;
- багатоводдя;
- розширення вени пуповини;
- асцит;
- збільшення розмірів серця;
- гідроторакс;
- підвищена ехогенність кишечника.
Ознаки резус-конфлікту помітні на УЗД з 18-го тижня
Специфічні зміни навколоплідних вод можна помітити при дослідженні їх оптичної щільності. Вона збільшується при появі великої кількості білірубіну. Але точно встановити діагноз дозволяє дослідження крові плода, отриманої при кордоцентезі.
Гемолітична хвороба призводить до розвитку дітей з такими патологіями:
- гемолітична анемія;
- гемолітична анемія з жовтяницею;
- поєднання анемії, водянки і жовтяниці.
Ступінь тяжкості стану залежить від рівня гемоглобіну і вираженості гемолізу.
Методи лікування та профілактики
Лікування проводиться при розвитку гемолітичної хвороби плода середнього та тяжкого ступеня тяжкості. Для цього проводиться внутрішньоутробне переливання крові, яке дозволяє нормалізувати рівень гемоглобіну і гематокрит. Оптимальне використання відмитих еритроцитів, які знижують силу імунної атаки матері, дозволяють пролонгувати вагітність і уникнути розвитку важких форм патології.
Термін проведення гемотрансфузії підбирається індивідуально. При необхідності процедуру повторюють, але остання проводиться не пізніше 32-34-го тижня гестації. На більш пізньому терміні може бути прийнято рішення про дострокові пологи.
Давно визнані неефективними плазмоферез, гемосорбція для очищення крові від антитіл. Не приносять результату методи десенсибілізації вагітної неспецифічним методами, трансплантація шкірного клаптя чоловіка.
Вибір методу розродження залежить від терміну гестації, стану плода та готовності шийки матки. Якщо у дитини легка форма гемолітичної хвороби, а шийка матки дозріла, то можливі пологи через природні родові шляхи. Діти з важкими проявами гемолітичної анемії народжуються шляхом кесаревого розтину.
Розвиток важкої гемолітичної хвороби – небезпека для дитини
Профілактика імунізації резус-негативних жінок проводиться при виношуванні першої вагітності. Активний перехід антитіл через плаценту починається після 28 тижнів, тому всім таким вагітним вводиться імуноглобулін людини антирезус RhD. Незалежно від терміну профілактичну дозу вводять після інвазивних процедур. Після пологів є 72 години, щоб зробити ін’єкцію імуноглобуліну в наступних ситуаціях:
- не проводилася профілактика в 28 тижнів;
- визначено резус-належність дитини як Rh+.
Після хірургічного лікування позаматкової вагітності, аборту імуноглобулін вводять якомога раніше. Подвійна доза препарату потрібна при кесаревому розтині, ручному відділенні посліду або відшарування плаценти до пологів.
Жінкам з Rh– необхідно уникати переривання першої вагітності, інакше це призведе до ускладнень при наступних. При плануванні зачаття необхідно визначити групу крові та резус-фактор батька, щоб бути готовими до ймовірних ускладнень. У тих, хто готується до процедури ЕКЗ, є можливість запобігти розвитку несумісності, т. к. при відборі ембріона репродуктологи можуть вибрати той, що успадкував материнську кров, а не батька.
Дивіться далі: мимовільний викидень на ранньому терміні
