Зміст:
Гонорея у жінок – це поширена венерична інфекція, що характеризується високою здатністью заражати і розвитком важких ускладнень. Може протікати з яскраво вираженою клінікою або безсимптомно. Улюбленими місцями локалізації є слизові оболонки органів сечостатевої системи, кінцевого відділу товстої кишки і горла.
Зміст
Шляхи зараження
Збудником гонореї (трипера) виступає гонокок, який найчастіше передається статевим шляхом, незалежно від типу контакту. Якщо має місце вагінальний секс, то перші ознаки хвороби виникнуть з боку органів репродуктивної системи. При оральному контакті у пацієнток присутній клініка, характерна для ГРВІ, стоматиту, ларингіту. При анальному сексі уражається пряма кишка. Якщо інфекція потрапить в очі, у жінки виникнуть симптоми кон’юнктивіту.
Гонорея у жінок, діагностована на ранній стадії, швидко лікується і не призводить до ускладнень.
Подолати плацентарний бар’єр інфекція не може, тому ризик зараження плоду в утробі виключений. Дитина може інфікуватися від хворої матері при пологах. Найчастіше таке відбувається при природному проходженні по родових шляхах. При проведенні кесаревого розтину ймовірність набагато нижче.
Побутові умови для передачі гонокока не дуже підходять, однак при явному порушенні правил особистої гігієни зараження інших членів сім’ї можливо.
До інфікування може призвести спільне використання:
- зубних щіток;
- рушників;
- нижнього або постільної білизни, штанів;
- приладдя для гоління.
Ще передача інфекції можлива через сидіння унітазу, на яке потрапили вагінальні виділення або сеча хворої людини.
У жінок ця венерична хвороба зустрічається значно рідше, ніж у чоловіків.
Різновиди
Трипер, яким жінка заразилася менше 2 місяців назад, називається свіжим. Він протікає з яскравими ознаками або стерто. Діагноз “хронічна гонорея” ставиться, якщо інфікування відбулося 2 і більше місяця тому. Ці форми найважче діагностуються з-за схожості з іншими захворюваннями.
При латентній формі збудник виявляється в мазках і подряпин після завершення інкубаційного періоду, але пацієнтка почуває себе добре. При носійстві аналізи часто бувають негативними.
Трипер може вражати:
- ротову порожнину і глотку;
- сечостатеві шляхи;
- органи малого тазу;
- очі.
Його частим супутником є хламідіоз.
Ускладнена діагностика хвороби різноманітністю її форм та клінічних проявів.
З моменту зараження до появи перших симптомів гонореї у жінок проходить від 15 до 20 діб.
Характерні ознаки інфікування інкубаційний період
У середньому з моменту зараження до появи перших проявів хвороби проходить від 15 до 20 діб. Іноді цей термін може збільшуватися.
Перший ознака зараження – це поява білих або жовтуватих белей з піхви. До інших поширених симптомів відносяться:
- хворобливі переймоподібні відчуття в нижній частині живота;
- свербіж шкіри, що локалізується в області зовнішніх статевих органів.
Нерідко поява таких симптомів розцінюється хворими як кандидоз, у зв’язку з чим проводиться самостійне лікування, яке маскує прояви хвороби.
Інша симптоматика розвивається в залежності від локалізації патологічного процесу та тривалості інкубаційного періоду.
При інфікуванні репродуктивної системи присутні наступні скарги:
Якщо трипер вражає слизові оболонки каналів, які виводять сечу, то у жінок розвиваються інші запальні патології. Ураження уретри супроводжується наступною клінікою:
- важким і болючим відтоком сечі;
- запаленням і набряком її дистального відділу;
- відчуттям неповного випорожнення сечового;
- частими позивами;
- появою гною в сечовипускальному каналі.
При хронічному перебігу інфекція піднімається вище, вражаючи інші органи мочетворения.
Приблизно у половини жінок захворювання протікає в прихованій або млявій формі, тому розпізнати його на ранніх стадіях вдається не завжди.
При підозрі на гонорею у жінки потрібно відразу звернутися до лікаря і розповісти йому про те, що з’явилися скарги, кількості статевих партнерів, можливому шляху зараження і т. п. Приховувати інформацію не потрібно, оскільки це може ускладнити діагностику. Якщо жінка займалася не тільки вагінальним, але і оральним сексом з хворим партнером, то висока ймовірність ураження слизової оболонки рота і горла. У такому разі може знадобитися додаткове лікування.
Основа лікування гонореї у жінок – це антибіотики
Діагностичні заходи
Активні форми хвороби діагностуються при лікарському огляді, коли хвора звертається з характерними скаргами. З метою виявлення збудника беруть мазки виділень із слизових оболонок жіночих статевих органів, уретри, дистального відділу товстої кишки і т. д.
Найточнішими методами лабораторної діагностики вважаються ПІФ і ПЛР дослідження мазків на гонорею.
Якщо лікар припускає наявність прихованих форм інфекції, обстеження проводять після так званих провокацій. До таких методів відносять:
- масаж кінцевого відділу сечовипускального каналу;
- застосування розчину протарголу;
- проведення фізіотерапевтичних процедур.
Іноді діагностику проводять після вживання спиртовмісних напоїв, солоної або гострої їжі. До природних методів провокації відноситься менструація. Такі дії сприяють активізації гонокока, що дозволяє виявити його в аналізах.
Мазок на гонорею береться в 3 етапи з проміжком 24 години. Якщо всі результати виявляються негативними, діагноз не підтверджується.
Лікування трипера у жінок
Неускладнені форми інфекції усуваються досить швидко. Для цього застосовують антибіотики з групи пеніцилінів, фторхінолонів або цефалоспоринів. Тривалість курсу залежить від ступеня тяжкості хвороби та наявності ускладнень. У легких випадках достатньо 1 ін’єкції. При ураженні статевих органів лікування продовжують 7-10 днів.
Досить часто гонорея протікає одночасно з іншими венеричними інфекціями, такими як трихомоніаз, кандидоз і ін Таким пацієнткам додають в лікувальну схему препарати на основі метронідазолу, доксицилина, флуконазолу та інших протимікробних компонентів.
Ускладнені хронічні форми вимагають тривалої терапії, що включає:
- прийом антибіотиків та введення спеціальних вакцин;
- хірургічне втручання;
- фізіотерапію;
- санацію уражених органів антисептичним розчинами.
Місцеві методи лікування включають застосування антисептиків для промивання сечовипускального каналу і піхви.
При ураженні бартолінієвих залоз вимагається розкриття та знезараження гнійника, а також установка дренуючої трубки. Деяким жінкам показана хірургічна операція з видалення придатків матки або санація черевної порожнини.
При виявленні хвороби необхідно здати мазки на гонорею всім статевим партнерам жінки, а також членам її сім’ї.
Перший ознака гонореї у жінок – поява білих або жовтуватих виділень з піхви, що мають неприємний запах
Ускладнення
Гонорея – це досить небезпечна венерична інфекція, яка призводить до безлічі ускладнень при відсутності ранньої діагностики і лікування.
Наприклад:
- неможливість зачати і виносити дитину;
- розвиток ембріона в матковій трубі, що загрожує її розривом.
Інфікування вагітної жінки загрожує викиднями, народженням малюка на ранньому терміні, внутрішньоутробної загибеллю.
До загрозливих для життя ускладнень відноситься:
- ураження головного мозку;
- запалення внутрішніх оболонок серця;
- зараження крові;
- запалення очеревини.
Сама по собі інфекція дуже заразна. При статевому контакті з інфікованим партнером ймовірність передачі збудника складає близько 90%.
При безсимптомному перебігу важкі ускладнення розвиваються рідше, але ризик все одно присутній. До активізації збудника може призводити вплив несприятливих факторів, що знижують імунний захист. До таким відносять переохолодження, стреси, вживання жорсткої їжі.
Профілактика
Найкращим способом захисту від будь-якої венеричної інфекції є використання контактних методів контрацепції – презервативів. При випадковому незахищеному сексі потрібно відразу обробити піхва, зовнішні статеві органи і уретру антисептичним засобом на основі мірамістину. Це може врятувати від зараження, але не дає 100% гарантії.
До інших методів профілактики відносяться:
- регулярне відвідування гінеколога та інших спеціалістів;
- звернення в лікарню при появі перших ознак венеричної інфекції;
- використання індивідуальних предметів особистої гігієни;
- миття рук після відвідування громадських місць, особливо туалетів;
- дотримання правил безпеки при спільному проживанні з інфікованим;
- відмова від самостійної терапії в домашніх умовах.
Жінкам, які відвідують лазні й басейни, не варто сідати на лавки і стільці в роздягальні без нижньої білизни.
Гонокок досить стійкий всередині людського організму. Домашні умови для нього непридатні. Поза тіла носія бактерія швидко гине.
Висновки
Трипер, діагностований на ранній стадії, швидко лікується і не призводить до ускладнень. Імунітет до інфекції не виробляється, тому ризик повторного зараження присутній. Несвоєчасне звернення до лікаря і самостійне усунення проявів хвороби у домашніх умовах призводить до дуже тяжких наслідків, включаючи летальний результат.
Також цікаво почитати: трихомоніаз у жінок
