Дисметаболічна нефропатія у дітей

1052

Зміст:

  • Що таке дисметаболічна нефропатія?
  • Причини
  • Класифікація
  • Симптоми
  • Діагностика
  • Лікування
  • Профілактика
  • Серед нефрологічних патології в педіатрії поширена дисметаболічна нефропатія у дітей. Її частотність становить до 60% від усіх захворювань сечостатевої системи у дітей. Хвороба має складний патогенез і може стати причиною інших хвороб сечовидільної системи.

    Що таке дисметаболічна нефропатія?

    Це захворювання викликане порушенням обмінних процесів, в результаті чого змінюється склад сечі. В ній виявляється підвищений вміст білка, еритроцитів, лейкоцитів і солей. Останні призводять до виникнення каменів і розвитку сечокам’яної хвороби, пошкодження ниркових структур, порушення функціонування нирок.

    Дисметаболічна нефропатія у дітей супроводжується структурними змінами нирок

    На жаль, за останні роки дисметаболічна нефропатія (ДН) помолодшала. Вона діагностується навіть у дітей молодшої вікової групи, у віці 4-5 років, що значно погіршує прогнози.

    Причини

    Дисметаболічна нефропатія частіше розвивається у дітей при дії декількох факторів, які можуть бути внутрішніми або зовнішніми. До перших належать обмінні порушення, зокрема порушений обмін оксалатів, кальцію, фосфатів, уратів, цистину, триптофану.

    Не останню роль у появі ДН грають такі чинники:

    • спадковість;
    • вроджені аномалії нирок і сечових шляхів;
    • надлишок або дефіцит вітамінів і корисних речовин – А, В6, С, Д, Е, магнію та калію;
    • гемолітична анемія;
    • ентерит, коліт, хвороба Крона;
    • панкреатит;
    • мезаденит;
    • хвороби шлунково-кишкового тракту;
    • глистні інвазії;
    • цукровий діабет;
    • ендокринні порушення, наприклад гіперфункція паращитовидних залоз;
    • пієлонефрит;
    • дискінезія жовчовивідних шляхів;
    • мієломна хвороба;
    • інфекція сечовивідних шляхів;
    • онкологічні захворювання, коли є необхідність проведення курсу хіміотерапії або опромінення.

    Ймовірність появи ознак даної хвороби підвищується при впливі зовнішніх факторів. До них належать:

    • інтоксикація або отруєння;
    • прийом медикаментів, зокрема тривала терапія цитостатиками, діуретиками, циклоспоринами або саліцилатами;
    • неправильне або мізерне харчування, підвищення частки тваринних білків, щавлевої кислоти в раціоні дитини;
    • сухий і жаркий клімат, вплив інтенсивного ультрафіолетового випромінювання;
    • несприятлива екологічна обстановка;
    • недотримання питного режиму, вживання води підвищеної жорсткості;
    • важкі фізичні навантаження.

    У групі ризику також перебувають діти, народжені при вагітності, що протікала з гіпоксією і токсикозом.

    Класифікація

    Згідно етіології походження існує дві форми:

    • первинна – викликана спадковою схильністю і виникли внаслідок цього обмінними порушеннями;
    • вторинна – розвивається на фоні захворювань, впливу несприятливих факторів навколишнього середовища.

    Первинна форма частіше супроводжується виникненням ускладнень.

    Існує класифікація в залежності від складу солей. Є такі різновиди ДН:

    • оксалатная;
    • фосфатна;
    • уратная;
    • цистиновая;
    • змішана.

    Перша різновид зустрічається в 80-90% випадків, викликана порушеним обміном кальцію.

    Симптоми

    Для захворювання характерний латентний перебіг, тобто хвороба може не давати про себе знати тривалий час. Частіше виявляється випадково під час обстеження. Саме зміна сечі – перший ознака ДН. Змінюється не тільки склад, але також і колір. Вона стає мутною; якщо довго знаходиться в горщику, то випадає осад на стінках може залишатися наліт, який без побутової хімії важко видалити.

    Признаки

    При утворенні каменів симптоми стають більш вираженими

    Основні ознаки хвороби:

    • головний біль;
    • втома;
    • м’язова слабкість;
    • біль в попереку, в області нирок;
    • субфебрильна температура тіла;
    • почервоніння в області статевих органів, свербіж, дискомфортні відчуття;
    • здуття живота;
    • алергічні висипання на шкірі;
    • зниження артеріального тиску;
    • вегето-судинна дистонія;
    • зайва вага.

    Накопичення солей супроводжується запаленням, запускається процес формування каменів, сечовипускання стає болючим, можливий енурез.

    Діагностика

    При появі симптомів ДН дитину потрібно показати педіатра, а потім нефролога і уролога. Саме ці фахівці призначать комплексне обстеження:

    • загальний аналіз сечі;
    • проби сечі за Земницьким;
    • сеча за Нечипоренком;
    • визначення кислотності.

    Якщо в аналізах помітні відхилення, призначається інструментальна діагностика, яка передбачає УЗД органів сечовидільної системи.

    Лікування

    Терапія не базується на одних тільки медичних препаратах. Основу становить зміна раціону харчування та питного режиму. Клінічні рекомендації наступні:

    • збільшення обсягу споживаної рідини до 1,5–2 літрів в день;
    • примусове сечовипускання кожні 2 ч. для очищення нирок;
    • дієта.

    Без дієтичного харчування одужання неможливе. Підбір дієти здійснюється лікарем виходячи з виду захворювання. При оксалатной ДН варто віддати перевагу капусті та картоплі. Саме ці овочі знижують рівень оксалатів. Корисно їсти сухофрукти, пити мінеральну воду. Потрібно відмовитися від наваристих м’ясних бульйонів, буряка, моркви, щавлевої кислоти, яка міститься у щавлі, а також від продуктів, що містять какао.

    Клинические рекомендации

    Клінічні рекомендації відіграють важливу роль у лікуванні

    При підвищенні вмісту уратів варто виключити м’ясні страви, тваринні субпродукти і бобові. Корисна молочна продукція і рослинна їжа. При фосфатної ДН варто обмежити споживання фосфатних продуктів, наприклад бобових, шоколаду. Підкислення сечі проводиться з допомогою мінеральної води. Також виправданий прийом вітаміну С.

    При цистинозі не можна вживати в їжу продукти, багаті сіркою та метіоніном. Тому з раціону дитини виключається рибна і м’ясна їжа, під забороною сир і яйця. Дієтичного харчування варто дотримуватися не менше місяця. Повертатися до звичайного меню можна тільки після схвалення лікаря.

    У лікуванні захворювань сечовивідної системи важливий саме питний режим. Чим частіше відбувається сечовипускання, тим менше вірогідність відкладення солей і формування каменів.

    Одночасно з дієтичним харчуванням проводиться медикаментозне лікування, яке передбачає використання антиоксидантів, фітопрепаратів і вітамінних засобів. Медикаменти призначаються лікарем.

    При відсутності правильного та ефективного лікування можуть виникнути наслідки у вигляді сечі – або жовчнокам’яної хвороби, пієлонефриту, циститу, артропатії, подагри. Найбільш важким ускладненням є ниркова недостатність.

    Профілактика

    Профілактичні заходи передбачають терапію існуючих захворювань і підтримання нормальних обмінних процесів. Важливо забезпечити дитину всіма необхідними поживними речовинами, для цього харчування має бути збалансованим, харчова цінність продуктів підібрана за віком.

    При обмінних порушеннях потрібно дотримуватися дієти. Також необхідно зміцнювати імунітет дитини, не допускати переохолодження та захистити малюка від сильних стресів.

    Прогноз при даному захворюванні сприятливий. Головне – нормалізувати склад сечі до появи ускладнень. Після варто берегти дитину, оскільки він знаходиться в групі ризику, важливо стежити за тим, що він їсть і скільки він п’є рідини.

    Читайте також: цистит у дітей