Зміст:
Здоров’я і молодість жінки, її здатність до народження дитини безпосередньо залежать від стану репродуктивної системи. Не розпізнане вчасно запалення придатків у жінок призводить до катастрофічних наслідків, наприклад до безплідності.
Запалення придатків у жінок викликає болю
До придатків відносяться маткові труби і яєчники. Запальний процес, що локалізується в маткових трубах, називається сальпінгіт, а в яєчниках – оофорит. Спільне ураження верхніх статевих шляхів позначається як сальпінгоофорит. За клінічною класифікацією виділяють гостре запалення, загострення процесу і хронічне запалення.
Зміст
Етіологія
Причини появи запалення у верхніх статевих шляхах жінки криються в анамнезі – історії життя пацієнтки. Сприяють проникненню інфекції ускладнені пологи, аборти, запалення нирок, інвазивні маніпуляції в порожнині матки, зокрема вишкрібання, використання внутрішньоматкової спіралі.
Ведучий сприяючий чинник ураження придатків – неуважність жінки до репродуктивного здоров’я.
Деяку небезпеку представляють процедури гістеросальпінгографії і гістероскопії. При постановці діагнозу звертають на себе увагу ранній початок статевого життя і її безладний характер, секс під час менструації.
Для жіночих статевих органів характерний висхідний шлях передачі інфекції. Тому ведучий сприяючий чинник ураження придатків – неуважність жінки до репродуктивного здоров’я. Недоліковані вагініт та цервіцит без праці переходять до запалення матки, а потім в сальпінгіт та оофорит.
Типові симптоми патології – виділення і болі внизу живота
Діагностика
Діагностується запалення придатків на підставі скарг, анамнезу, об’єктивного огляду, лабораторних та інструментальних досліджень.
Скарги, характерні для гострого процесу:
- сильні болі внизу живота;
- виділення з піхви водянистого, гноевидного, кровянистого або змішаного характеру;
- симптоми інтоксикації, такі як лихоманка вище 38 градусів, слабкість, сухість у роті;
- диспареуния – хворобливий статевий акт;
- озноб;
- здуття живота;
- дизурія, порушення сечовипускання, наприклад почастішання або болючість.
Скарги, характерні для загострення хронічного процесу:
- субфебрильна температура до 38 градусів;
- диспареуния;
- болі внизу живота;
- здуття живота;
- дизурія;
- незвичайні виділення з піхви.
При гінекологічному огляді в дзеркалах лікар бачить картину ендоцервіціта і водянисто-гнійні виділення. При дворучному обстеженні, яке полягає в пальпації яєчників через передню черевну стінку, придатки набряклі, болючі, тестообразны, контур їх чітко не визначається. Для хронічного процесу характерне відчуття тяжистую при пальпації, що виникає через спайок.
На початковому етапі діагностики обов’язково виключають вагітність.
Лабораторні дослідження включають загальний аналіз крові, який демонструє помірний лейкоцитоз і підвищення швидкості осідання еритроцитів. У біохімічному аналізі за рамки норми також виходять маркери запалення – С-реактивний білок, глобулін. Загальний аналіз сечі неінформативний.
Ступінь інтоксикації і тяжкість стану можна оцінити за коагулограмме, яка досліджує згортання крові. Гострий аднексит супроводжується гіперкоагуляції, тобто підвищенням вмісту фібриногену, протромбіну, укороченням АЧТЧ.
Перш ніж призначити лікування, виключають вагітність
Найбільш інформативні специфічні гінекологічні дослідження. У мазку на мікрофлору виявляється інфекційний збудник, його чутливість до антибіотиків досліджується з допомогою бактеріального посіву. Допомагають запідозрити проблему позитивний результат тестів на хламідії і гонорею. На початковому етапі діагностики обов’язково виключають вагітність.
Для остаточної постановки діагнозу призначаються інструментальні дослідження:
- УЗД органів малого тазу: стінки маткових труб потовщені, в них виявляється рідина, яка накопичується і в позадиматочном просторі;
- КТ або МРТ: використовується при сумнівних результатах УЗД;
- доплер органів малого тазу: дивляться, як кровоснабжаются придатки, при запаленні кровопостачання маткових труб інтенсивніше;
- лапароскопія: полягає в огляді органів через передню черевну стінку, виявляє почервоніння і набряклість придатків, скупчення рідини в матковій трубі, її мешотчатое випинання, спайковий процес.
Диференціальна діагностика
Сальпінгоофорит слід диференціювати з гострим апендицитом. При апендициті відсутні біль під час бімануального гінекологічного огляду та специфічні ознаки на УЗД. Для запалення червоподібного відростка характерно виникнення болю в епігастрії з поступовим переміщенням в праву нижню ділянку живота.
Захворювання диференціюють з іншого гінекологічною патологією, найчастіше з позаматковою вагітністю.
Хірургічний перитоніт супроводжується генералізованою болем по всьому животу, а в анамнезі найчастіше зустрічається виразка. Відсутній біль при мануальному обстеженні та специфічні ознаки на УЗД.
Клінічна картина запалення верхніх статевих шляхів характерна для ниркової кольки. При урологічній патології больові відчуття локалізуються в попереку, в анамнезі можуть бути сечокам’яна хвороба і захворювання нирок. В загальному аналізі крові, біохімічному аналізі не виявляються маркери запалення, відсутній біль при мануальному обстеженні, а на УЗД реєструються камені в нирках або сечоводах.
Захворювання диференціюють з іншого гінекологічною патологією, найчастіше з позаматковою вагітністю. До ознак позаматкової вагітності належать:
- позитивний тест на вагітність;
- затримка місячних;
- відсутність інтоксикації і запального синдрому в клініці і лабораторних дослідженнях.
На УЗД виявляється запліднене яйце поза порожнини матки.
Гострою симптоматикою супроводжується перекрут кісти придатків. Від запалення верхніх статевих шляхів він відрізняється даними УЗД – реєструється освіта в області яєчника, в анамнезі пацієнтки згадують наявність кісти.
Будь-яка патологія з симптоматикою, схожою з запаленням придатків, вимагає термінової медичної консультації для виключення загрози життю і здоров’ю.
Ендометріоз – захворювання, при якому клітини внутрішнього шару матки або ендометрія розростаються поза нормального розташування. Відрізняється від розглянутої патології циклічним характером болю відповідно менструальному циклу, в аналізах крові показники запалення в нормальних межах, на УЗД – специфічні ознаки ендометріозу.
Будь-яка патологія з симптоматикою, схожою з запаленням придатків, вимагає термінової медичної консультації для виключення загрози життю і здоров’ю.
Медикаментозне лікування зазвичай
Медикаментозне лікування
Залежно від тяжкості стану терапія підрозділяється на поліклінічну та стаціонарну. Госпіталізуються жінки з гострим і хронічним запаленням у стадії загострення. Якщо протягом 72 годин амбулаторна терапія неефективна, пацієнтку переводять в стаціонар.
Зазвичай призначається антибактеріальна терапія терміном до 14 днів. Підбирають антибіотики широкого спектру дії на основі посіву на мікрофлору та чутливість збудника з обов’язковою ефективністю проти гонореї, хламідіозу, анаеробів.
Безконтрольне застосування антибіотиків веде до стійкості бактерій до препарату.
Безконтрольне застосування антибіотиків провокує стійкість бактерій до препарату, в результаті вилікувати патологію стає складніше, підвищується ризик ускладнень. Застосовувати лікарські засоби слід тільки за призначенням лікаря і відповідно до схеми терапії.
Антибактеріальна терапія доповнюється протизапальними препаратами і дезинтоксикацией, наприклад інфузіями розчинів електролітів. Жінкам із запаленням органів малого тазу рекомендується видаляти внутрішньоматкову спіраль, особливо при неефективності терапії протягом 48 годин.
Показання до хірургічного втручання:
- неефективність консервативної терапії протягом 72 годин;
- наростання маркерів запалення в аналізах крові;
- наростання ознак інтоксикації;
- безпліддя;
- наростання больових відчуттів.
Обсяг операції вибирається з урахуванням бажання жінки та її стану. До варіантів без збереження репродуктивної функції відносять видалення маткової труби, видалення маткової труби разом з яєчником.
Оперативне лікування проводиться лапароскопічно. Хірург оцінює прохідність маткових труб і розсікає спайки, у складних випадках проводиться сальпингонеостомия – створення штучного отвору в матковій трубі при її непрохідності.
Немедикаментозне лікування
Для успішної лікарської терапії і прискорення одужання рекомендують фізичний і психічний спокій, щадне харчування, адекватний питний режим з споживанням не менше 1.5 літрів води в день.
Спостереження після клінічного одужання
При хронічному процесі для попередження загострення один раз на рік жінка здає мазок на мікрофлору з уретри і з шийки матки. Під час амбулаторної терапії загострення стан пацієнтки контролюється два рази на тиждень, після – один раз у півроку.
Профілактика
Основа профілактики аднекситу – уважність жінки до репродуктивного здоров’я, своєчасне виявлення захворювань статевих органів. Уникнути хвороби допомагають знання про безпечний секс, використання презервативів при статевому контакті, періодичний скринінг на хламідії, обстеження сексуального партнера.
Ефективний спосіб профілактики запалення придатків – дотримання особистої гігієни.
Доступний і ефективний спосіб профілактики запалення придатків – дотримання особистої гігієни. Для інтимної гігієни жінкам рекомендується використовувати мило з кислому pH, яке створює сприятливі умови для розмноження нормальної мікрофлори піхви і пригнічує життєдіяльність патогенної флори. До засобів з доведеною ефективністю відносяться экофемин, вагисил, lactacyd гель.
При появі перших ознак неблагополуччя репродуктивної системи необхідно відразу ж проконсультуватися з лікарем. Зволікання або самолікування небезпечні для здоров’я жінки і її майбутніх дітей.
Читайте далі: застуженние придатки у жінок
