Зневоднення у дитини: симптоми і лікування

1812

Зміст:

  • Що таке зневоднення організму
  • Причини дегідратації
  • Захворювання, які викликають зневоднення організму
  • Які бувають ступеня зневоднення
  • Симптоми дегідратації у дітей
  • Симптоми легкої дегідратації
  • Симптоматика помірного зневоднення
  • Прояви тяжкого зневоднення організму
  • Ознаки зневоднення 4-го ступеня
  • Що робити при дегідратації дитини
  • Зневоднення у дитини – часте стан при деяких захворюваннях. Найчастіше воно зустрічається у дітей раннього віку та дошкільнят. Без своєчасної медичної допомоги стан загрожує важкими наслідками для здоров’я, може призвести до летального результату. Важливо вчасно помітити симптоми зневоднення, щоб відразу ж показати дитину лікарю.

    Що таке зневоднення організму

    Зневоднення – це стан, коли в організмі різко зменшується кількість води і розчинених в ній мінеральних речовин нижче рівня фізіологічної вікової норми. На медичному мовою зневоднення називається дегідратацією організму або ексікозом. У педіатрії широко поширений другий термін. Стан призводить до порушень процесів обміну речовин, розладів роботи внутрішніх органів.

    Головний ознака зневоднення у дитини – сильна спрага

    Щодня відбувається фізіологічна втрата рідини. Вона виходить з організму разом з сечею, калом, потом, при диханні. У нормі кожен мілілітр втраченої рідини компенсується її надходженням. Якщо баланс не відновлюється – розвивається дегідратація. Втрата організмом 20-25% води вважається смертельною. Порушення роботи органів спостерігаються при втраті 8-12% від всієї рідини в організмі.

    Причини дегідратації

    Зневоднення у дитини розвивається при таких умовах:

    • надмірна втрата організмом води;
    • знижене надходження рідини;
    • гостра недостатність харчування.

    Втрата води відбувається й іншими шляхами, але їх значення в патології зневоднення мінімальне. Механізми ексикозу засновані на зазначених вище причини.

    Надмірна втрата рідини спостерігається:

    • при блювоті;
    • у разі тривалого проносу;
    • при підвищеному сечовиділенні;
    • в результаті рясного потовиділення.

    Дегідратація з-за рясного потовиділення зустрічається вкрай рідко. Тяжкого зневоднення внаслідок втрати води з потім не спостерігалося.

    Дегідратація може розвиватися у випадку тривалого голодування при нормальному надходженні води. Пов’язано це з втратою організмом білків, які створюють необхідне для функціонування клітини тиск. Стан небезпеки для здоров’я не поступається зневоднення внаслідок нестачі рідини в організмі.

    Захворювання, які викликають зневоднення організму

    Дегідратацію найчастіше викликають інфекційні захворювання шлунково-кишкового тракту. Стан може спостерігатися:

    • при ротовирусе;
    • у разі зараження астровирусами;
    • в результаті зараження адено – і кальцивирусами;
    • при холері;
    • у разі сальмонельозу;
    • при шигеллезе та ін.

    Втрату рідини здатне викликати гостре харчове отруєння. Але стан відрізняється меншою вираженістю симптомів та відносно легким перебігом. Прояви гострого харчового отруєння зникають протягом 1-2 діб з моменту виникнення. Пов’язано це з виведенням патогенів з організму.

    Які бувають ступеня зневоднення

    Вираженість дегідратації визначається згідно з відсотковим співвідношенням втрати рідини від маси хворого. Виділяють чотири стадії.

  • Втрата води становить 1-3% від ваги хворого. Не небезпечно для життя.
  • Втрата рідини відповідає 4-6% маси тіла пацієнта. Без своєчасної медичної допомоги можливий смертельний результат.
  • Втрата рідини в межах 7-9%. Помірний ризик летального результату.
  • Втрата води становить 10% і більше від ваги хворого. Стан смертельно небезпечно.
  • У дітей до року за фізіологічних особливостей організму, більшого вмісту рідини в тілі, ніж у дітей старшого віку, визначення тяжкості відбувається за модифікованим критеріям.

    У немовлят виділяють чотири етапи дегідратації.

  • Втрата води до 3% від маси тіла.
  • Втрата рідини 3-6% від ваги.
  • Втрата рідини 6-10%.
  • Втрата води понад 10% від маси дитини.
  • Як і в старшому віці, у дитини до одного року тяжка дегідратація є смертельно небезпечною, 3-й етап – помірний смертельний ризик, 2-й – рідко призводить до летального результату. Легкий ексікоз не несе загрози для життя немовляти.

    Симптоми дегідратації у дітей

    Незалежно від вираженості зневоднення у дитини, у нього будуть спостерігатися характерні прояви нестачі води в організмі. До них відносяться:

    • плач без сліз;
    • сухість губ і язика;
    • посилена спрага, часті прохання пити;
    • зниження сечовиділення;
    • зниження фізичної активності;
    • млявість і апатичність.

    Характерною ознакою у новонароджених і немовлят є западіння великого тім’ячка.

    Надалі, по мірі прогресування патологічного стану, з’являються характерні для кожної стадії ознаки.

    Симптоми легкої дегідратації

    Ознаки дегідратації легкого вираженості виявляються нерізко, частина з них може бути відсутнім.

    обезвоживание организма

    Зневоднення організму вимагає якнайшвидшого відновлення водного балансу

    Прояви такі:

    • пронос до 10 разів;
    • виражене відчуття спраги;
    • блювота менше п’яти разів;
    • фізіологічний для віку рівень артеріального тиску;
    • сечовиділення знижений незначно;
    • у дітей до двох років частота пульсу в межах 100-120 ударів на хвилину, у старших – не перевищує вікових норм.

    Стан може нормалізуватися без спеціального лікування. Основне завдання – вчасно і в достатній кількості напоїти дитину. В іншому випадку дегідратація наростає.

    Симптоматика помірного зневоднення

    Помірне зневоднення характеризується обтяженням симптоматики попередньої стадії і появою нових проявів. Для стану характерно:

    • блювота від 5 до 10 разів;
    • пронос до 20 разів на добу;
    • зниження артеріального тиску та прискорення пульсу на 10-15% від норми;
    • постійне відчуття спраги;
    • поява короткочасних м’язових судом;
    • рідкісне сечовиділення у зниженому кількості, при цьому сеча темніє і густіє;
    • в’ялість і сухість шкіри, сухі слизові;
    • западіння джерельця помірне.

    Стан потребує лікування в умовах медичного стаціонару. Дитина потребує якнайшвидшої госпіталізації, відновлення втрат рідини. Інакше дегідратація стрімко наростає.

    Прояви тяжкого зневоднення організму

    Прояви важкого ексикозу схожі з симптомами попередньої стадії, але вони виражені значно сильніше. Для стану характерні:

    • блювання понад 10 разів на добу;
    • пронос більше 20 разів на добу;
    • значне падіння артеріального тиску;
    • стійке прискорення частоти серцевих скорочень і ослаблення пульсу;
    • відсутність сечовиділення;
    • глибоке западіння джерельця і западання очей;
    • пересохлі і потріскані слизові оболонки, обвисла тонка суха шкіра;
    • значне загострення рис обличчя і слабо виражена або відсутня міміка;
    • мінімальна фізична активність або її відсутність, постійна сонливість;
    • похолодання кінцівок;
    • можливі епізоди втрати свідомості.

    Дитині з тяжкою дегідратацією потрібно якнайшвидше лікування в умовах палати інтенсивної терапії або в реанімаційному відділенні. В іншому випадку настає вкрай важкий ексікоз або летальний результат.

    Ознаки зневоднення 4-го ступеня

    Стан характеризується важкими розладами обміну речовин, вираженими порушеннями роботи внутрішніх органів і їх систем. Нерідко вкрай важкий ексікоз закінчується смертю дитини від поліорганної недостатності.

    Прояви стану:

    • безперервна блювота і пронос;
    • відзначаються виражені судоми;
    • слизові оболонки бліді, пересохлі, вкриті тріщинами, а шкіра суха, може лущитися, тонка і в’яла, синюшна;
    • повна відсутність сечовиділення;
    • зниження температури тіла;
    • відсутність голосу і фізичної активності, а також часті епізоди втрати свідомості;
    • джерельце глибоко западає;
    • значне зростання частоти дихання, при цьому дихання слабке, поверхневе;
    • падіння артеріального тиску понад 50% від нормального рівня;
    • ниткоподібний пульс, при якому частота ударів серця може в два-три рази перевищувати норму;
    • виражене загострення рис обличчя, очі запалі, під ними з’являються сині кола;
    • шкіра кистей зморшкувата, причому зібрана в складку шкіра не розправляється протягом 30 і більше хвилин.

    степени

    Зневоднення важкого ступеня вимагає лікування в реанімації

    Пацієнтам з вкрай тяжким зневодненням потрібно якнайшвидше відновлення водно-електролітного балансу. Їх лікують тільки в умовах реанімаційного відділення.

    Що робити при дегідратації дитини

    Самостійне лікування зневоднення можливо тільки при його легкої вираженості, але настійно рекомендовано звертатися за допомогою до лікаря.

    Можна дати протиблювотні препарати, а при діареї – відповідні ліки. Дитину потрібно напоїти і давати йому пити при кожному вимозі. Показано обмежити фізичну активність, забезпечити достатнє харчування. Кожні 1-1,5 год рекомендовано пропонувати воду без газу. У разі відмови змушувати пити не потрібно. При відсутності ефекту необхідно звернення за медичною допомогою.

    У разі помірного і більш вираженого зневоднення самостійне лікування не рекомендовано. Вдаватися до засобів народної медицини заборонено. Необхідно якнайшвидше звернення до медичного закладу.

    Зневоднення у дітей – поширене явище. При легкій ступені дегідратації можна вдатися до самостійного лікування, але краще звертатися за допомогою до лікаря. Більш виражене стан вимагає якнайшвидшої госпіталізації до лікувального закладу.

    Дивіться далі: чому дитина п’є багато води