Зміст:
Цистит у дітей – запалення слизових оболонок сечового міхура з залученням в патологічний процес підслизового і м’язового шару. Захворювання супроводжується болісним сечовипусканням, різзю, що тягнуть відчуттями внизу живота. У дітей раннього віку нерідко виникає інтоксикація, висока температура тіла. Цистит частіше зустрічається у жіночої статі зважаючи особливостей анатомії – коротка і широка уретра, близькість її вихідного отвору до анусу, проте запалення сечового міхура буває і у хлопчиків. Патологічний процес нерідко протікає в ізольованою або поєднаною формах поряд з пієлонефритом, уретритом.
Цистит у дітей – запалення сечового міхура з характерною симптоматикою: болем, різями при сечовипусканні, ознаками інтоксикації
Зміст
Основні причини
Типова причина циститу – ураження органів урогенітальних шляхів патогенними мікроорганізмами: кишковою паличкою, стрептококами, стафілококами, ентерококами, грибком. Переважний шлях інфікування – висхідний, з нижніх статевих органів у сечовий міхур.
Особливості циститу у дівчаток
Враховуючи принципові анатомічні відмінності між статями, цистит виникає у дівчаток майже в 4-10 разів частіше, ніж у дітей протилежної статі. Сприяючими факторами до запалення сечового міхура є:
- порушення відтоку сечі різної природи;
- нейрогенний сечовий міхур;
- вроджені анатомічні аномалії сечостатевої системи та сечовивідних шляхів;
- тривале медикаментозне лікування;
- зниження імунітету;
- переохолодження, часті простудні захворювання.
Сприяти розвитку циститу у хлопчиків може фімоз головки статевого члена, аномалії розвитку уретри, аутоімунні захворювання, патології нирок та сечовивідної системи. Найчастіше запальний процес виникає через неадекватну гігієни статевих органів і хронічних респіраторних захворювань.
Причини виникнення циститу у немовлят
Лікування циститу завжди комплексне, спрямоване на усунення болю, запалення, попередження рецидивів
Специфічність клінічної ситуації обумовлена віком дитини. Частими причинами дитячого циститу є:
- внутрішньолікарняні інфекції при недостатній асептику приміщень, антисептику рук;
- карантин у післяпологовому відділенні;
- гломерулонефрит;
- загострення сечостатевих інфекцій у матері на момент пологів;
- необхідність тривалої катетеризації.
Тривалий перебіг запального процесу призводить до його хронізації, особливо на тлі неадекватної терапії та анатомо-фізичних факторів, які сприяють інфікуванню сечового міхура.
Симптоми
Симптоматичні прояви циститу у дітей завжди яскраві, супроводжуються вираженими дизуричними розладами. Типові симптоми патологічного процесу виражаються в наступних станах:
- болючість під час сечовипускання;
- зміна інтенсивності струменя;
- часті позиви;
- гіпертермія і загальне нездужання;
- видимі зміни характеру сечі, приєднання домішок.
Діти виявляють примхливість, яка посилюється під час сечовипускання, спорожнення кишечника. Одночасно порушується апетит, з’являється тривожність при необхідності сідати на горщик з-за страху болі, печіння, різей.
На відміну від активної форми, хронічний рецидивуючий цистит протікає з менш вираженою клінічною картиною. Про загострення кажуть епізоди енурезу незалежно від часу доби. Болючість при сечовипусканні може бути епізодичною, що ускладнює первинну діагностику. Чим молодша дитина, тим вираженіша симптоми інтоксикації: нудота, сонливість, нездужання, “предболезненное” стан.
Діагностика
Діагностика циститу у дітей – важливий етап у якнайшвидшому відновленні здоров’я дитини. На жаль, ранній дитячий вік практично завжди ускладнює діагностику з-за відсутності конкретних скарг. В основі діагностики лежить цілий ряд лабораторних та інструментальних досліджень. Призначають наступні аналізи при циститі:
- аналіз сечі: загальний, за Нечипоренком, на стерильність, бакпосів;
- аналіз крові: загальний, розгорнутий біохімічний;
- полімеразна ланцюгова реакція на визначення основних типових збудників;
- мазок на мікрофлору статевих органів.
Серед інструментальних методів виділяють цистоскопію з можливістю біопсії, проведення лікувально-діагностичних заходів, а також УЗД сечового міхура і органів малого тазу.
Ендоскопічні методи та цистографія доцільні при відсутності позитивної динаміки від консервативного лікування, а також при неясною природи запального процесу. При ускладненому перебігу циститу може знадобитися МРТ, комп’ютерна томографія, рентгенконтрастні методи.
Остаточний діагноз встановлюють за такими критеріями: лейкоцити до 60 одиниць у полі зору, помутніння сечі, вилужені еритроцити близько 15 одиниць, білок понад 0,033 г/л. Запалення сечового міхура у дітей відрізняють від запалення апендикса, пієлонефриту, пухлинних новоутворень, парапроктита, гінекологічних патологій у дівчаток.
Традиційна терапія
Симптоми циститу завжди явні, значно погіршують якість життя маленького пацієнта
Лікуванням циститу займається лікар-уролог, педіатр. При необхідності потрібні консультації дитячого нефролога, хірурга, гінеколога. Схема консервативної терапії полягає у призначенні таких препаратів:
- антибіотики групи пеніцилінів, цефалоспоринів, комбінованих сульфаніламідів;
- уросептики тривалого застосування після антибактеріальної терапії на основі нітроксоліну;
- спазмолітики для зменшення болючого синдрому;
- препарати для симптоматичної терапії: жарознижуючі, залізовмісні препарати, вітамінні комплекси.
При рецидивуючому циститі показана імуномодулююча терапія для покращення імунітету дитини. Високою терапевтичною ефективністю володіють фізіопроцедури: прогрівання, електрофорез, магнітотерапію, грязьові аплікації. Тривалість лікування зазвичай визначається формою патологічного процесу, варіює від декількох днів до 2 тижнів.
Клінічні рекомендації
Клінічні рекомендації при циститі у дітей стандартні, вимагають виконання наступних умов:
- постільний режим при гострому циститі;
- рясний питний режим, включаючи натрієво-хлоридні мінеральні води;
- застосування сухого тепла з накладенням компресу на лобкову область;
- рослинно-молочна дієта з виключенням агресивних продуктів, що окислюють сечу;
- теплі сидячі ванни для зниження больового синдрому;
- адекватна гігієна статевих органів.
Дотримання клінічних рекомендацій забезпечує створення сприятливих умов, які сприяють швидкому відновленню дитячого організму. Якщо цистит у малюків виникає вдруге, як ускладнення патологій нирок і органів урогенітальних шляхів, призначають індивідуальний режим і лікувальну схему. Хірургічне втручання і інстиляції сечового міхура призначаються рідко, завжди серйозних показань.
Народні рецепти
Лікування народними засобами в педіатрії призначається в якості допоміжного методу і тільки після лікарської консультації. Популярними рецептами для терапії в домашніх умовах є:
Всі відомі рецепти допомагають зняти біль, зменшити спазми. Комплексне лікування циститу попереджає розвиток ускладнень, знижує ризик рецидиву хвороби. Якщо у дитини важкий гострий цистит, то ні в якому разі не можна починати прогрівання без попереднього лікарського огляду. Самодіяльність може призвести до посилення симптомів і поширенні інфекції в ниркові структури.
Ускладнення
Первинний обмежений цистит у дітей при своєчасній терапії рідко призводить до ускладнень. Типовими ускладненнями інфекційного процесу в порожнині сечового міхура у дітей різного віку є:
- гематурія – поява крові в сечі і розвиток залізодефіцитної анемії;
- занедбаність сечі або міхурово-сечовідний рефлюкс;
- деструктивні зміни слизових оболонок сечового міхура;
- пієлонефрит.
Інфекційні ускладнення на нирки і ниркові структури призводить до важких наслідків, аж до розвитку хронічної ниркової недостатності. Запалення ниркових тканин і вторинний цистит характерні переважно для хлопчиків.
Профілактика і прогноз
Профілактика циститу полягає у адекватної гігієни статевих органів дітей обох статей, контроль за діурезом, своєчасному лікуванні інфекцій внутрішніх органів, систем. Хворі з рецидивуючою формою циститу обов’язково спостерігаються у дитячого уролога, систематично здають аналізи сечі, крові.
Прогноз при циститі у дітей зазвичай сприятливий, захворювання завершується абсолютним одужанням. При дотриманні всіх клінічних рекомендацій ризики рецидивів знижуються в рази.
Читайте далі: холецистит у дітей
