Зміст:
Компресійний перелом хребта у дітей виявляється ушкодженням хребців в результаті їх здавлення. Хвороба може зустрітися в будь-якому віці, однак пік захворюваності припадає на 12-15 років. Патологія проявляється больовим відчуттям, порушення рухів і чутливості. Діагностика грунтується на проведенні рентгенографії та комп’ютерної томографії. Для лікування використовують консервативні методи та хірургічні втручання.
Зміст
Причини пошкодження
Компресійний перелом хребта у дітей: симптоми і лікування
Основна причина розвитку компресійного перелому — травма. Травматичне вплив може бути різної сили. До компресії хребців приводять наступні травми:
- удар головою об воду при пірнанні з великої висоти;
- падіння з висоти, під час стрибків або бігу;
- черепно-мозкова травма в результаті удару твердого предмета;
- дорожньо-транспортна пригода;
- травматичні пошкодження під час занять спортом.
Пошкодження грудного відділу та інших частин хребетного стовпа розвиваються у дітей за наявності чинників ризику: харчування з невеликою кількістю вітамінів і мікроелементів, метастази злоякісних новоутворень у хребці, бактеріальний остеомієліт та ін Компресія у новонароджених пов’язана з родовою травмою.
Класифікація ушкоджень
Залежно від причин пошкодження захворювання поділяють на три ступеня тяжкості:
- здавлення першого рівня характеризується зменшенням висоти тіла хребця менш ніж на 30%. Подібна компресія стабільна і не вимагає проведення оперативних втручань;
- друга ступінь характеризується зменшенням розміру хребця до 50%. Зміни в кістковій тканині, що супроводжують компресію, призводять до його зсуву;
- здавлення третього ступеня — висота хребця зменшується більш ніж на половину. В результаті цього виникає здавлення спинного мозку і у пацієнта розвиваються неврологічні симптоми.
Лікарі встановлюють характер ушкодження хребців: одиничний або множинний. Це необхідно для підбору методів лікування та визначення прогнозу для дитини.
Клінічні прояви
Специфічна риса симптомів при компресії хребців — слабка вираженість клінічних ознак незважаючи на те, що компресія може бути істотною. Якщо захворювання не супроводжується пошкодженням нервових структур та іншими ускладненнями, больові відчуття в спині проходять через 2-3 дні. В відсутність терапії можливий їх рецидив і швидке прогресування патології.
Ускладнений компресійний перелом супроводжується парезами, паралічами, появою почуття поколювання або печіння на руці або нозі. Симптоматика прогресує, так як пошкоджений хребець руйнується і зсувається по відношенню до всього хребта.
При появі болю в спині і неврологічних симптомів після травми батькам необхідно відразу звернутися за медичною допомогою. Лікар проведе обстеження і призначить лікування.
Діагностика хвороби
Звичайна симптоматика травми: дитина скаржиться на біль в області хребетного стовпа. При зовнішньому огляді батьки відзначають невеликий набряк і почервоніння шкіри, а також постійна напруга навколохребцеві м’язів. При будь-яких рухах головою або тулубом больові відчуття посилюються. В області травми може бути гематома.
Компресійний перелом грудного відділу на рентгенограмі
Дитина з підозрою на компресійний перелом госпіталізується. Діагноз грунтується на скаргах, анамнезі захворювання та зовнішньому огляді. Основний метод діагностики — рентгенологічне дослідження хребта. З цією метою проводять прицільну рентгенографію відділів хребетного стовпа або комп’ютерну томографію. КТ дозволяє лікареві отримати об’ємне зображення кісток і оцінити вираженість у них патологічних змін.
При підозрах на пошкодження спинного мозку і його корінців проводять магнітно-резонансну томографію. Діти з неврологічною симптоматикою консультуються у лікаря-невролога. Він досліджує функції спинного мозку і виставляє діагноз.
Підходи до лікування
Переломи в дитячому віці зростаються швидше, так як кісткова тканина активно постачається кров’ю. Якщо перелом не ускладнений пошкодженням нервових структур, лікування носить консервативний характер. Хворому показана повна розвантаження хребетного стовпа з першого дня захворювання.
Подальше стиснення і деформації хребців попереджають за допомогою ортопедичних виробів. При травмах шийного відділу використовують петлю Глиссона, а при пошкодженні грудних кісток — кільця Дельбе. У хворих використовують валики для реклинации, що дозволяють зменшити навантаження на ушкоджені хребці.
Лікування комплексне захворювання
Негативні наслідки для здоров’я дітей наступають при ускладнених переломах. У цих випадках проводять хірургічні втручання. Вони полягають у правильному зіставленні кісток і вивільненню нервових структур. Кифо – і вертебропластика — малоінвазивні втручання, які полягають у внутрипозвонковом введення цементу. Це забезпечує відновлення їх міцності і фіксацію.
Реабілітація після травми
Всі діти з компресійним переломом хребта проходять відновлювальні процедури. Вони розділені на три етапи і проводяться з першого дня ушкодження. Перший період, який триває тиждень після травми, спрямований на підтримання нормальної роботи легень та інших органів грудної клітини. Для рухової реабілітації пацієнт в положенні лежачи згинає і розгинає стопи, а також кисті.
Другий етап реабілітації (2-3 тиждень) дозволяє зміцнити м’язовий корсет м’язи тулуба і кінцівок. Дитина під наглядом спеціаліста з ЛФК пасивно або активно здійснює рухи в руках і ногах. Лікувальна фізкультура на заключному етапі відновлення проводиться за 6-8 тиждень. Дитину готують до переходу з горизонтального у вертикальне положення. Спочатку рухи в руках і ногах виконують лежачи, потім на четвереньках. Використовуються спеціальні підтримуючі корсети та реабілітаційні костюми, знижують навантаження на хребет. В пізній реабілітаційний період вводять плавання у вигляді пасивного перебування в неглибокому басейні під контролем фахівців.
Самолікування при компресійних переломах неприпустимо. Воно може стати причиною прогресування пошкоджень і неврологічних порушень.
У перші 6 місяців після травми дітям показаний лікувальний масаж. Спочатку його проводить фахівець в лікарні, а після виписки батьки. Масажний вплив поліпшує кровопостачання в м’язах, забезпечує їх харчування та підтримання нормального м’язового тонусу. У перші тижні після травми використовуються прості масажні прийоми у вигляді погладжувань і розтирання. Вплив на глибокі м’язи заборонено. Воно вводиться на другому етапі відновлення. Лікувальний масаж триває від 20 до 30 хвилин і виконується 3-4 рази в тиждень.
Допоміжне значення для відновлення цілісності хребців мають фізіотерапевтичні процедури. Вони стимулюють кровообіг і прискорюють зростання пошкоджених тканин. У перші дні після травми призначають лазеротерапію, вплив магнітними полями і електрофорез. З 3-4 тижні проводять парафінотерапію, озокерит та УВЧ. Дані методи протипоказані в гострому періоді хвороби.
Прогноз для дитини
Прогноз при неускладненому переломі сприятливий. Комплексна терапія дозволяє забезпечити зрощення фрагментів хребців. Важливе значення при цьому має реабілітація, так як вона визначає ефективність проведених лікувальних заходів. Якщо перелом супроводжувався зміщенням кісткових фрагментів та іншими ускладненнями, у дитини розвиваються негативні наслідки травми у вигляді сколіозу, спондиліту, остеохондрозу, асептичного некрозу кісткової тканини та ін У цих випадках одужання залежить від своєчасності хірургічного лікування.
Компресійні зміни в хребцях у дітей відносять до важких патологій, які протягом перших днів можуть не призводити до виражених симптомів. Дитина скаржиться на біль в області спини і дискомфорт, що виникає в хребті при рухах. Своєчасне звернення до лікаря і проведення рентгенологічного дослідження дозволяє виявити перелом кісткових структур. В залежності від ступеня їх пошкодження призначають терапію. В неускладнених випадках проводять консервативне лікування, а при вираженому руйнування хребта і неврологічних симптомах — хірургічні втручання.
Дивіться далі: спазм акомодації у дітей
