Попросити вибачення після того, як зробив щось неправильно або образив – це правильно. Це уміння визнавати свої помилки. Проте робити з них висновки можуть навіть не всі дорослі (подивіться навколо, скільки дорослих ніколи не вибачаються).
Важливо, щоб вибачення йшло від чистого серця. Тільки в цьому випадку воно має сенс, а інакше це просто слова. І ось тут починається важлива місія мами: навчити дитину вибачатися правильно. Як це робити, розповідає дитячий психолог Дарина Смирнова. Експерт склала рекомендації для батьків.
Вчіть особистим прикладом. Вибачайтеся самі, якщо, наприклад, образили дитину, випадково зруйнували його вежу з кубиків, забули купити обіцяний сік.
Виховуйте емоційний інтелект дитини: розповідайте про почуття інших людей. В яких ситуаціях люди відчувають образу. Як можна помиритися з людьми, сказавши чарівні слова “Прости мене”.
Для маленьких дітей можна програвати ситуації примирення на іграшках.
Навчіть грі «Мирися-мирися і більше не бийся».
© Instagram @belousova_ae
© Instagram @belousova_aeЯкщо сварка сталася з іншим дитиною і мама бачить, що дитина засмучена і хоче повернути дружбу з тим, з ким не поділив, наприклад, іграшку, психолог Дарина Смирнова радить стати посередником у ситуації.
Підійдіть разом з дитиною до постраждалій стороні і скажіть: “Петя хоче перед тобою вибачитися, він був неправий. Прости його.” Можна зробити разом з дитиною листівку, саморобку в знак примирення і подарувати скривдженого.
Дитячий психолог Дарина Смирнова переконана: змушувати дитину вибачатися категорично не можна. Адже якщо малюк просить вибачення під тиском дорослих, він не винесе з ситуації нічого, крім почуття приниження і злості. Тому фрази на кшталт «Негайно попроси пробачення», «Я не буду з тобою розмовляти, поки не вибачишся!», «Ти не хочеш вибачитися?» треба забути. Також експерт зазначає, що батькам дуже важливо правильно приймати вибачення дитини.
Не варто вимовляти набили оскому фрази типу: “А я ж казала!” “Я попереджала”, “Маму треба слухатися.”
Не чекайте якихось особливих і довгих вибачень, пояснень дитиною свого вчинку.
Говорити “Так і бути прощаю” з кам’яним обличчям, усім виглядом показуючи, як був неправий дитина не можна.
Не можна накидатися на дитину з моралями.
© Instagram @hey__mari_
© Instagram @hey__mari_Читайте також:Порада дня: не забувайте вибачатися перед дитиною
Просити пробачення – це моральне випробування для дитини. Це немов відкривати свою душу. Тому мамам категорично не можна робити момент прийняття вибачень важким, неприємним, наповненим критикою і соромом. Інакше дитина не буде цього робити – через побоювання, що його ще більше пожурять. Психолог радить ідеальний сценарій:
Обніміться і скажіть, що вам дуже приємно, що він вибачився. І що в житті всяке буває. Головне, що ви є одне в одного.
А у вашій родині вибачаються один перед одним?
