Новости

Порада дня: виявити тривожні ознаки у своїй любові до дитини

29.11.2022

1162

Мами, які буквально розчиняються у своїх дітях, іноді відчувають спалахи гніву з-за того, що ті вередують або пустують. І цей перехід часом бувають різким – ось мама лагідно вмовляє дитину, а потім її терпіння несподівано закінчується. Неправильно все це… Тому треба шукати причину, яка призводить до такої розв’язки.

Читайте також:Порада Юлії Гіппенрейтер: як заспокоїти капризничающего дитини

Психолог Катерина Якушева міркує про те, що причин батьківського крику на дітей безліч.

Від власного роздратування і втоми до елементарної відсутності особистого простору. І якраз порушення своїх особистих, дорослих, меж може стати причиною вибуху, – впевнений фахівець.

І тут психолог задає матусям питання:

Чи виникає у вас відчуття, що живете не своїм життям?

Якушева катерина перераховує ознаки, за якими можна зрозуміти, що ви перебуваєте під «дитячим каблуком»:⠀

На екрані телевізора тільки мультики.
Вночі боїтеся піти в туалет, бо дитя прокинеться і буде ор, тому ви лежіть, не ворухнувшись.
Спільний сон з чоловіком в минулому.
Ви обходите магазини стороною, щоб уникнути чергової істерики зі словами «Кууупппиии!!!».
Вас розриває бажання просто взяти кляп і закрити рот своєму чаду, а застосувавши фізичну силу – ви не відчуваєте почуття провини, а лише дивний кайф і бажання «помститися за страждання».

© Instagram @james_kingstonuk

Психолог Катерина Якушева пояснює, така модель поведінки мами веде в глухий кут. І ось чим вона загрожує:

Ви не виховуєте свою дитину, намагаєтеся уникати негативний ситуацій, адже дитячі істерики зводять з розуму! Але, чим більше ви граєте в гру «все для тебе, малюк» (причому самі вірите в це), тим більше ви потрапляєте в пастку власної тупикової стратегії.

Якщо ви виконуєте всі прохання дитини, не позначаючи межі, то він:

ніколи не зможе зрозуміти вас і щиро співчувати;
не навчиться проживати свої почуття;
не зрозуміє, як формулювати прохання до інших людей, а не загрозу;
не зможе жити за принципом партнерства.

Не треба потурати дитині, а потім демонструвати ознаки агресії. Бути батьком – не означає повністю розчинятися в дитині. Потрібно вміти будувати кордону, про це розповідає дитячий психолог Оксана Грачова:

Дитина активно цікавиться світом: бігає, досліджує, пробує на смак, перевіряє. Мама знаходиться поруч, дозволяючи що-небудь чи ні. Малюк активно цікавиться мамою та іншими дорослими, а найбільше їх емоційним світом і поступово починає «перевіряти» реакції дорослого. Наприклад, намагаючись впливати на кого-небудь плачем, домагаючись бажаного або впадаючи в істерику, з спробою перевірити, через скільки хвилин дорослі «здадуться». І всі ці прояви дитини – теж про кордони. Дитина перевіряє кордону дорослого і вибудовує свої. Точніше дорослий, своєю поведінкою і реакціями вибудовує кордону дитини. І чим чіткіше ці межі, тим комфортніше дитині.