Причини, симптоми і лікування внутрішньоутробної гіпотрофії у новонароджених

1189

Зміст:

  • Що це таке – гіпотрофія
  • Причини
  • Класифікація
  • Симптоми гіпотрофії у новонароджених в залежності від стадії
  • Ускладнення гіпотрофії
  • Діагностика
  • Лікування
  • Профілактика
  • Гіпотрофія у новонароджених – це хронічний розлад харчування, патологія, при якій вага дитини не відповідає зростанню і віку. Дефіцит маси тіла супроводжується порушенням роботи всього організму, тому його потрібно коригувати.

    Що це таке – гіпотрофія

    Про даному стані йде мова, якщо відставання ваги від норми становить понад 10%. Воно завжди обумовлено порушенням засвоюваності і, відповідно, нестачею поживних речовин в організмі.

    Поширеність гіпотрофії у новонароджених залежить від рівня соціально-економічного розвитку країни

    Гіпотрофія є різновидом дистрофії. Частіше спостерігається у дітей першого року життя, але їй піддані і малюки у віці до 3 років. Поширеність становить від 2 до 30%.

    Причини

    Щоб вилікувати немовляти, важливо визначити, що призвело до появи гіпотрофії. Терапія підбирається в кожному конкретному випадку. В залежності від часу зародження гіпотрофія буває внутрішньоутробної (вроджену) і позаутробного (придбаної).

    У першому разі захворювання виникає ще в утробі матері, відповідно, дитина вже народжується з дефіцитом маси тіла. Придбана, або постнатальна, гіпотрофія проявляється не з самого народження, а з віком.

    Причини вродженої форми:

    • незбалансоване харчування, шкідливі звички вагітної;
    • робота на шкідливому виробництві, погана екологічна ситуація в регіоні;
    • патологічний перебіг вагітності – пізній токсикоз, плацентарна недостатність, передчасні пологи;
    • внутрішньоутробні інфекції;
    • тяжкі системні захворювання матері – цукровий діабет, гіпертонія, пієлонефрит;
    • постійні стреси і депресії під час вагітності;
    • гіпоксія плоду.

    Внутрішньоутробна гіпотрофія важче лікується, так як механізм виникнення більш складний.

    Причини набутого дефіциту маси тіла:

    • вроджені вади розвитку ШКТ або інших внутрішніх органів;
    • пілороспазм, пілоростеноз;
    • обмінні порушення;
    • лактазна недостатність;
    • імунодефіцит;
    • діатез;
    • ендокринні захворювання;
    • хвороби центральної нервової системи;
    • отруєння лікарськими препаратами;
    • мізерне харчування – брак материнського молока, неправильно розрахована доза суміші для вигодовування;
    • часте зригування після їжі;
    • патології новонародженого, утруднюють ссання, – заяча губа, енцефалопатія, ДЦП;
    • кишкові інфекції;
    • важкі інфекційні хвороби, що виснажують організм – туберкульоз, пневмонія.

    Розвитку гіпотрофії також сприяють неякісний догляд за дитиною, відсутність прогулянок на свіжому повітрі, поганий сон.

    Класифікація

    Існує 3 ступеня важкості в залежності від показника дефіциту маси тіла:

    • перша ступінь. Дефіцит маси тіла складає не більше 20% від норми. Дитина не відстає в рості, нормально розвивається, але трохи ослаблений м’язовий тонус;
    • друга ступінь. Відхилення ваги від норми в межах 20-30%, малюк відстає в рості на 2-3 см і нервово-психічному розвитку;
    • третя ступінь. Дефіцит маси тіла перевищує 30%. Це критично для новонародженого.

    Дитина з будь-яким ступенем потребує допомоги лікаря.

    Симптоми гіпотрофії у новонароджених в залежності від стадії

    Симптоматика залежить від ступеня хвороби. Чим вище дефіцит маси тіла, тим важче стан малюка.

    При гіпертрофії першого ступеня немовляті притаманні блідість шкірного покриву, погіршення апетиту і порушення сну. Під час огляду малюка можна виявити витончення підшкірного жиру в області живота.

    Гипотрофия у новорожденныхЩоб не стикатися з симптомами гіпотрофії у новонароджених, слід заздалегідь проконсультуватися з педіатром або фахівцем з грудного вигодовування.

    При другому ступені гіпотрофії помітні млявість, дратівливість, низька рухова активність, м’язова слабкість. Шкіра бліда і суха, дитина відмовляється від їжі, можлива діарея. Підшкірно-жирова клітковина поступово зникає в області живота, тулуба і кінцівок.

    При гіпотрофії третього ступеня підшкірний жир відсутній на всіх частинах тіла, є відставання в рості і нервово-психічному розвитку.

    Симптоми останньої стадії:

    • низький артеріальний тиск;
    • задишка, слабке дихання;
    • зниження температури тіла до критичних показників;
    • западіння джерельця і очних яблук;
    • відсутність реакції на зовнішні подразники, наприклад, світло або звук;
    • блідий або блідо-сірий відтінок шкірного покриву;
    • відсутність тургору тканин;
    • сухість слизових;
    • облисіння;
    • зменшення об’єму сечі, що виділяється;
    • атрофія м’язів;
    • нудота, блювання, діарея.

    На третій стадії дитина візуально виглядає хворим.

    Ускладнення гіпотрофії

    Захворювання призводить до затримки психомоторного і мовного розвитку. Оскільки на тлі гіпотрофії відбувається зниження імунітету, то для новонароджених характерні часті ГРВІ та інші інфекційні захворювання:

    • отит;
    • кон’юнктивіт;
    • глосит;
    • молочниця або кандидозний стоматит;
    • пневмонія;
    • пієлонефрит.

    З-за обмінних порушень та дефіциту поживних речовин велика ймовірність рахіту і анемії. Також виникають проблеми з серцево-судинною системою, можлива артеріальна гіпертензія, тахікардія, брадикардія.

    Діагностика

    Внутрішньоутробна гіпотрофія діагностується за допомогою скринінгу під час вагітності або після пологів у пологовому відділенні неонатологом. Набутий дефіцит маси тіла виявляється педіатром на плановому огляді дитини. Обстеження та лікування новонародженого проводиться з участю невролога, генетика, кардіолога, гастроентеролога.

    Первой степениОдужання можливе тільки після усунення причини гіпотрофії

    Діагностика:

    • клінічний аналіз крові;
    • біохімія;
    • копрограма;
    • кал на дисбактеріоз;
    • електрокардіограма;
    • ультразвукове дослідження органів черевної порожнини;
    • электроэнцефалограмма.

    Лікування призначається за результатами даних обстеження. На першій стадії терапія проводиться амбулаторно. Відхилення маси тіла від норми більше ніж на 20% малюк підлягає госпіталізації.

    Лікування

    Терапія передбачає:

    • прийом медикаментів – ферменти, анаболічні гормони, вітамінні препарати;
    • корекцію харчування – догодовування, часте, але дробне вживання їжі, дотримання режиму;
    • внутрішньовенне введення медикаментів (при важкому стані малюка) – глюкоза, сольові розчини, вітаміни;
    • правильний догляд за немовлям – щоденне купання, прогулянки на свіжому повітрі;
    • дотримання режиму дня;
    • масаж в поєднанні з лікувальною фізкультурою;
    • фізіотерапевтичні процедури – ультрафіолетове опромінення.

    Перехід на посилене харчування повинен бути поступовим. Спочатку потрібно з’ясувати переносимість продуктів. На це йде від 5 до 10 днів. Потім необхідно поступово збільшувати калорійність і обсяг вживаної їжі до норм згідно віку.

    Профілактика

    Попередити гіпотрофію легко за допомогою збалансованого харчування і правильного догляду за немовлям. Профілактичні заходи неможливі тільки у випадку рідкісних вроджених аномалій.

    Необхідно зміцнювати імунітет малюка, захищати його від несприятливого впливу ззовні, своєчасно лікувати виявлені хвороби.

    Годуюча мама повинна дотримуватися дієтичного харчування, щоб у новонародженого не було проблем з травним трактом. Їй потрібно стежити, щоб малюк наїдався. У разі нестачі молока догодовувати сумішшю.

    У перший рік життя потрібно щомісяця відвідувати планові огляди у педіатра, на яких лікар зважує немовляти і може дати консультацію з приводу харчування.

    Прогноз на перших двох стадіях гіпотрофії сприятливий. При третього ступеня летальність складає до 50%.

    Читайте також: внутрішньоутробна гіпотрофія плоду при вагітності