Зміст:
Дакріоциститів називають запалення слізного мішка, що розвивається через непрохідність слізних проток. Симптоматично це проявляється відділенням гнійного вмісту з ураженого ока, сльозотечею і припухлістю нижнього століття. Дакріоцистит у новонароджених дуже небезпечний ускладненнями, тому лікувати його самостійно не можна.
Зміст
Будова слізного апарату та механізми розвитку дакріоциститу
Слізна рідина виробляється залозами, які знаходяться над верхніми повіками з зовнішньої сторони. Її основна функція – зволоження кон’юнктиви. Виводяться сльози через слізні канали, розташовані в нижньому внутрішньому куті кожного ока. Ці протоки з’єднані зі слізним мішком, який відкривається носослізний канал. Таким чином надлишок рідини виводиться в порожнину носа. При порушенні відтоку в слізному мішку скупчуються патогенні мікроорганізми, які і стають причиною її запалення.
Дакріоцистит у новонароджених – відносно рідкісна патологія, диагностируемая у 1-7% немовлят перших місяців життя. Розвиток хвороби в цьому віці найчастіше пов’язано з закупоркою носослізного каналу слизової плівкою. В ембріональному періоді вона захищає очі немовляти від потрапляння навколоплідної рідини і розривається з першим криком у більшості новонароджених.
До інших причин розвитку дакріоциститу у дітей відносять:
- вроджені аномалії будови носослізного апарату (справжня атрезія);
- травматичні пошкодження;
- очні інфекції;
- пухлини, що створюють механічне перешкоду для відтоку сліз.
Тривалий перебіг хвороби загрожує розвитком флегмони. Це гострий запальний процес розлитого характеру, який може призвести до ураження ЦНС, абсцесів головного мозку і летального результату. При підозрі на вроджений дакріоцистит потрібно негайно звернутися до лікаря.
Симптоми дакріоциститу у новонароджених
Складність виявлення дакріоциститу полягає в його схожості з іншими захворюваннями, наприклад, кон’юнктивітом. Обидві патології проявляються:
- почервонінням очей;
- скупченням гнійного вмісту;
- корочками на віях верхнього і нижнього століття;
- сльозотечею;
- припухлістю;
- почервонінням;
- свербінням і хворобливістю.
При закупорці слізних проток найчастіше спостерігається одностороннє ураження. Кон’юнктивіт практично завжди поширюється на обидва ока.
Ще одна особливість дакріоциститу – набряклість нижнього століття. При кон’юнктивіті припухлості розташовуються нерівномірно і менш виражені.
Багато немовлята реагують на хворобу загальним нездужанням, що проявляється:
- високою температурою тіла;
- лихоманкою;
- частим плачем;
- відмовою від їжі.
Ці ж симптоми можуть вказувати на розвиток ускладнень.
Самостійне лікування неприпустимо, оскільки деякі форми хвороби вимагають хірургічного втручання.
Дакріоцистит у новонароджених – відносно рідкісна патологія, диагностируемая у 1-7% немовлят перших місяців життя.
Діагностика хвороби
Попередній діагноз ставиться після візуального огляду. Для його підтвердження роблять пробу Веста. Вона допомагає визначити прохідність каналів за допомогою фарбувальної рідини. Попередньо дитині в ніс вводять тонкий джгут з вати, після чого закапують в око спеціальні краплі. При непрохідності колір вати не змінюється через 10 і більше хвилин.
Інші методи діагностики.
Щоб призначити адекватне лікування, лікарю потрібно встановити збудника хвороби. Для цього робиться бакпосів виділень з ока.
Види лікування
Консервативна терапія при дакриоцистите допомагає не завжди. Вона підходить дітям, у яких канал закупорений ембріональною тканиною, не зникла після народження. Для усунення перешкоди використовують:
- масаж;
- зондування.
Останній метод допомагає набагато швидше, але акуратно ввести зонд у носослізний канал дитини проблематично. Різкі рухи малюка можуть призвести до травм і погіршити ситуацію. Масаж очей є кращим методом, якщо стан дитини задовільний. Поштовхоподібні рухи допомагають виштовхнути плівку і розблокувати запалений канал. Як правильно потрібно робити масаж слізного мішка – підкаже офтальмолог.
При вроджених звуженнях носослізного каналу вдаються до операції – дакриоцисториностомия, яка буває 2 типів:
Вибір техніки залежить від причини, що спричинила запалення. Якщо заблоковано носослізний канал, краще вдатися до внутрішньої дакриоцисториностомия.
Операція допомагає вирішити проблему шляхом:
- усунення механічної перешкоди;
- установки стента – пластикової трубочки, що розширює просвіт носослізного каналу;
- створення штучного протоки в обхід.
Медикаментозна терапія передбачає використання антисептичних крапель або мазі з тобраміцином. У запущених випадках потрібне системне лікування антибіотиками. Препарати підбираються в залежності від різновиди збудника.
Медикаментозне лікування дакріоциститу відноситься до допоміжних методів, оскільки не вирішує проблему закупорки слізного мішка
Масаж очей в домашніх умовах
Перед проведенням процедури варто ретельно вимити руки з милом і обробити їх антисептичним розчином, наприклад, хлоргексидином.
Як робити масаж слізного мішка самостійно.
Процедура проводиться 4-6 разів на день по 10 хвилин. Про її результативності каже зменшення слізної рідини в очах або її виділення через ніс. При відсутності позитивної динаміки протягом 2 тижнів малюкові проводять зондування носослізного протоку.
Висновки
Успіх лікування дакріоциститу залежить від своєчасного виявлення патології. Якщо у дитини з’являються тривожні симптоми, його варто показати офтальмолога негайно. Він підкаже, як потрібно робити масаж слізного мішка правильно, і підбере інші тактики, якщо масаж не допоможе. Медикаментозна терапія знімає симптоматичні прояви хвороби, ускладнює діагностику та призводить до ускладнень.
Читайте в наступній статті: гіпотрофія у новонароджених
