Зміст:
Ретроцервікального ендометріоз – захворювання жіночої репродуктивної системи, що характеризується розростанням слизової оболонки матки і розповсюдження патологічних процесів на тканини між прямою кишкою і задньою поверхнею дітородного органу. Характерними проявами ретроцервикального ендометріозу є диспареуния, кров’янисті виділення з прямої кишки і піхви, біль у тазовій області. Терапія базується на комплексному поєднанні інвазивних і консервативних методик.Несвоєчасне лікування ретроцервикального ендометріозу може призвести до пригнічення дітородної функції.
Зміст
Загальні відомості та причини
Захворювання характеризується розростанням слизової оболонки, що вистилає порожнину матки, за її межі і залученням в патологічний процес тканин сечового міхура, прямої кишки, а також інших тазових органів. У групі ризику жінки старше 35 років, які мають в анамнезі запальні, гормональні захворювання, оперативні втручання, проведені, у тому числі при пологодопомозі або вагітності.
Етіологія розростання ендометрію з’ясована в даний час недостатньо повно. Однак гінекологи виділяють наступні ймовірні причини розвитку захворювання:
Широко поширеною причиною розвитку захворювання називають систематичне проникнення кров’янистих виділень під час менструації в черевну порожнину.
Класифікація захворювання
Основним критерієм, відповідно до якого захворювання поділяється на кілька стадій, називають поширеність патологічних процесів:
Класифікація захворювання має значущість при прогнозуванні та визначенні лікарської тактики. Побудова терапевтичної схеми здійснюється відповідно до стадії патології.
Симптоми ретроцервикального ендометріозу
Основні симптоми захворювання – болі в тазової області і міжменструальні кровотечі.
Симптоми патології варіюються залежно від ступеня розвитку захворювання. На ранніх етапах клінічна картина має слабовиражений характер або відсутня. Надалі характерно прояв таких симптомів:
- рясні менструальні виділення;
- порушення менструального циклу, збільшення або зменшення його тривалості;
- больові відчуття в області малого тазу;
- виражений передменструальний синдром. Дня нього характерні такі прояви, як нудота, дратівливість, плаксивість, слабкість;
- хворобливі відчуття під час статевих зносин;
- порушення роботи шлунково-кишкового тракту: діарея, підвищений метеоризм, запори;
- болі при дефекації, можлива поява кров’янистих слизових виділень;
- часті позиви до сечовипускання.
Характерне посилення симптомів у перші дні менструального циклу.
При появі будь-якого ознаки з числа наведених вище рекомендується звернутися до лікаря для проведення діагностичних процедур. Несвоєчасне лікування захворювання може призвести до розвитку ускладнень.
Діагностика
Діагностика захворювання грунтується на застосуванні інструментальних та фізикальних методів дослідження, що дозволяють виявити вогнища ураження і визначити їх поширеність:
Схожими з розглянутою патологією ознаками мають такі захворювання, як еритроплакія, онкологічні захворювання органів малого тазу, ретроцервикальные абсцеси. Для підтвердження діагнозу потрібне проведення диференціальної діагностики.
Методи лікування
Вибір тактики лікування здійснюється з урахуванням таких критеріїв, як вік хворого, ступінь розвитку патології, інфільтрації внутрішніх органів. Найбільш ефективними варіантами терапії називають поєднання інвазивних і консервативних методів. Безопераційне лікування частіше рекомендується жінкам в період менопаузи. Основними методами терапії, які використовуються з метою усунення вогнищ ураження і попередження їх розповсюдження є:
Лікування ретроцервикального ендометріозу включає застосування інвазивних методів.
Інвазивні методи терапії застосовуються на фінальних стадіях захворювання, а також на тлі утворення кіст, доброякісних пухлин, залучення в патологічні процеси органів черевної порожнини. При незначних розмірах уражених ділянок проводиться лапароскопія, спрямована на видалення інфільтрату. При важких формах ураження практикується гістеректомія, що включає часткове або повне видалення яєчників або матки. Порожнинні операції частіше призначаються віковим пацієнткам.
Метод лапароскопії є пріоритетним в практиці терапії захворювання, так як носить статус малоінвазивного і дозволяє зберегти дітородну функцію.
Прогноз і профілактика
При своєчасному початку лікування прогноз захворювання є сприятливим і операція може не знадобитися. Сучасні методики, що включають щадну лапароскопію, дозволяють не тільки поліпшити якість життя пацієнток, а також максимально скоротити ймовірність рецидивів і відновити дітородну функцію.
Заходи профілактики ретроцервикального ендометріозу ґрунтуються на дотриманні жінками ряду правил:
- відмова від надмірної фізичної та сексуальної активності у дні менструації;
- виняток інвазивних втручань, включаючи аборти, вискоблювання.
Найбільш ефективним методом профілактики називають регулярне проходження гінекологічного огляду. На ранніх етапах захворювання може протікати латентно, тому виявлення патології можливо тільки при лікарському огляді. Своєчасна терапія ретроцервикального ендометріозу дозволить уникнути ураження органів малого тазу, виключити порушення репродуктивної функції. Особливо рекомендовані профілактичні огляди жінок, вік яких перевищує 35 років.
Читайте в наступній статті: біль при ендометріозі
