Синдром Ді Джорджі: клінічні прояви та підбір терапії

1900

Зміст:

  • Розвиток хвороби
  • Клінічні прояви
  • Діагностичні заходи
  • Підходи до лікування
  • Прогноз для дитини
  • Синдром Ді Джорджі — генетичне захворювання, первинний імунодефіцит, що характеризується наявністю у дітей різних вад розвитку. Неповноцінний імунну відповідь обумовлює часті бактеріальні та інші інфекції, які відрізняються тяжким перебігом. При обстеженні дитини з захворюванням оцінюється імунологічний статус, проводяться генетичні аналізи і дослідження внутрішніх органів. Існуюча терапія носить симптоматичний характер: хірургічні втручання з корекцією вад розвитку, а імунодефіцит усувається з допомогою імунологічного лікування.

    Розвиток хвороби

    Синдром Ді Джорджі характеризується розвитком імунодефіциту та приєднанням вторинних інфекцій

    Ген TBX1 контролює процес ембріогенезу у внутрішньоутробному періоді. Він розташований на довгому плечі 22 хромосоми. У пацієнтів з синдромом Ді Джорджі часто знаходять окремі мутації в гені TBX1, що свідчить про його ролі в розвитку хвороби. Слід зазначити, що можливі й інші генетичні аномалії, пов’язані із змінами в інших хромосомах.

    Фахівці вважають, що дефект виникає в процесі розвитку сперматозоїдів або яйцеклітин. Зміни в них розвиваються випадково, на тлі тривалого впливу негативних факторів. У невеликій частині випадків, синдром Ді Джорджі носить спадковий характер з прослеживающимся сімейним анамнезом.

    Патогенез хвороби пов’язаний з тим, що порушення в гені TBX1 і його аналоги призводять до порушення розвитку фарингеальних мішків. Вони служать джерел розвитку серця, середостіння, неба і інших тканин. В результаті цього при синдромі виникають аномалії їх розвитку. У патогенезі імунодефіциту аналогічний механізм — у хворих порушується розвиток тимуса, який відповідальний за дозрівання лімфоцитів.

    Клінічні прояви

    При синдроме Ди Джорджи часто возникают инфекции

    При синдромі Ді Джорджі часто виникають інфекції

    Симптоми захворювання виявляються після народження. Це стосується аномалій особи: «заяча губа», розщеплення піднебіння і недорозвинення нижньої щелепи. Багато дітей з патологією мають дефекти лицьового черепа. Лікарі відзначають зменшення розмірів носа при супутньому збільшенні перенісся, маленький рот і деформації вушних хрящів. При легкій формі патології зміни особи можуть бути виражені слабо і не помічаються при зовнішньому огляді фахівцями.

    Перший симптом патології — зміни, пов’язані з вродженими вадами серця. Останні можуть носити різний характер. При незначному дефекті відзначається незарощення Боталлова протока, дефекти перегородок та ін Важкі варіанти патології характеризуються тетрадой Фалло та іншими комплексними вадами розвитку. Зазначені стани характеризуються симптомами серцево-судинної недостатності, у тому числі ціанозом. Якщо дитині не буде надана медична допомога, то можлива його рання загибель. У зв’язку з порушеннями розвитку паращитовидних залоз і розвитком гіпокальціємії у дітей виникають судоми, що може призводити до помилкової діагностики епілепсії та інших ендокринних хвороб.

    Gрвичный імунодефіцит, пов’язаний з неправильним формуванням або повною відсутністю тимуса, який характеризується зниженням вироблення лімфоцитів. Такі пацієнти часто хворіють, для них характерно тяжкий перебіг і низька ефективність проведеної терапії. Імунодефіцит схожий з проявами патології Чедиака-Хігасі та іншими вродженими дефектами імунітету.

    Діагностичні заходи

    Діагностика патології ґрунтується на комплексному підході. Обстеження проводиться за наступним алгоритмом:

  • Лікар розмовляє з батьками дитини. Необхідно встановити давність наявності аномалій особи, а також симптоми, які можуть бути пов’язані з іншими хворобами: ціаноз, судомні напади та ін Батьки відзначають, що діти часто хворіють, а інфекції тривають кілька тижнів, незважаючи на проведене лікування.
  • Зовнішній огляд дозволяє виявити характерні зміни лицьового скелета, в тому числі, «заячу губу», зміни будови твердого піднебіння та ін.
  • Ультразвукове дослідження тимуса виявляє зменшення його розмірів або повна відсутність вилочкової залози. При проведенні УЗД області щитовидної залози лікарі відзначають зміни в паращитовидних залозах.
  • При проведенні Ехокг та інших методів обстеження серця виявляються його дефекти — відкрите овальне вікно, дефект міжшлуночкової перегородки, стеноз аорти і ін. Характерно ураження великих судин середостіння.
  • Аналіз крові визначає зниження кількості Т-лімфоцитів, яке відбувається через недорозвинення тимуса. При додатковому обстеженні виявляється зменшення кількості імуноглобулінів. Ці білки забезпечують гуморальний імунну відповідь. При біохімічному дослідженні крові визначають зниження рівня паратгормону та кальцію.
  • Лікар-генетик під час консультацій проводить дослідження каріотипу — хромосомного набору в клітинах дитини. допомогою ПЛР-дослідження або проведення флуоресцентної гібридизації ДНК виявляється делеція в довгому плечі 22 хромосоми.
  • На підставі комплексної діагностики виставляється точний діагноз. Необхідно виключити інші генетично обумовлені патології, які мають схожі ознаки — синдром Ангельмана, комбінований вроджений імунодефіцит та ін

    Підходи до лікування

    Повне одужання при захворюванні неможливо. Клінічні рекомендації спрямовані на усунення проявів патології. При виявленні вад серцево-судинної системи необхідна їх рання хірургічна корекція. Декомпенсація роботи серця загрожує загибеллю дитини в перші місяці після народження. З допомогою оперативних втручань виправляють дефекти щелепно-лицьової області. Препарати кальцію допомагають впоратися з гипокальцимией і попередити напади судом.

    Для усунення імунологічних порушень і відновлення активності імунітету проводять замісну терапію донорськими імуноглобулінами. Є можливість пересадки тимуса в дитячому віці, що забезпечує дозрівання власних Т-клітин у дитини. Однак хірургічне втручання використовується не у всіх клініках.

    При виникненні у дитини інфекційних захворювань використовують етіотропну терапію. Антибактеріальні засоби призначаються на тлі бактеріальної інфекції. Грибкове ураження є показанням до призначення протигрибкових препаратів. Підбір лікарських засобів здійснює тільки лікар.

    Прогноз для дитини

    Однозначно оцінити прогноз для дитини не можна, так як ефективність проведеної терапії і тривалість життя залежить від великого числа факторів. Основну загрозу для життя, мають ускладнення серцево-судинних вад, зокрема, при їх комбінації. У відсутності хірургічного лікування загибель хворого можлива в перші тижні життя.

    При доброякісному перебігу синдрому на фоні імунодефіциту необхідно дотримувати рекомендації щодо запобігання інфікування організму і раннього лікування інфекційних хвороб. Це дозволяє не допустити розвиток важких гнійних ускладнень і сепсису, які є основною причиною загибелі дітей в більш старшому віці. Для попередження затримки інтелектуального розвитку проводяться заняття з психологом та вправи на розвиток когнітивних навичок.

    Синдром Ді Джорджі в дитячому віці характеризується вираженим імунодефіцитним станом, сприступами судом і симптомами недостатності серцево-судинної системи. Для його виявлення проводяться комплексні діагностичні заходи з обов’язковим виключенням патологій, які мають схожі клінічні ознаки — хвороби Брутона, агенезії тимуса і т. п. З допомогою хірургічних втручань усуваються вади розвитку серця і магістральних судин. Замісна терапія імуноглобулінами спрямована на підтримання імунітету і попередження розвитку інфекційних ускладнень.

    Читайте далі: рахіт у дітей