Ановуляторний цикл

Зміст:

Ановуляторний цикл характеризується тим, що у жінки настає менструація, але під час останнього циклу овуляція не відбулася і не утворилося жовте тіло. При такому стані нормальний двофазний місячний цикл стає однофазним, і з-за цього ендометрій матки розростається, а секреторна фаза відсутня.

Причини

Ановуляторний цикл може виникати не тільки при розвитку будь-яких гінекологічних або загальних патологій. Нерідко його поява зумовлюється фізіологічними причинами, та після їх усунення нормальні двофазні цикли відновлюються.

Фахівці виділяють два типи ановуляторних циклів.

• Фізіологічні цикли провокуються віковими гормональними змінами або вагітністю і годуванням грудьми, зміною клімату. На тлі годування малюка грудьми ритмічні ановуляторні цикли, що супроводжуються менструальними кровотечами, спостерігаються приблизно у 40-50% жінок.
• Патологічні – найчастіше провокуються змінами гіпоталамо-гіпофізарної регуляції менструальних циклів з надлишком пролактину при аденомі гіпофіза або недостатнім виробленням ФСГ або ЛГ. Однофазний цикл може розвиватися через дисфункції яєчників, запальних процесів у маткових трубах і яєчниках, дисфункції щитовидної залози або надниркових залоз, загальних інфекцій, нервово-психічних порушень, інтоксикацій, а – і гіповітамінозів або інших порушень харчування. Іноді ановуляторні збої виникають на тлі генетичних патологій, які супроводжуються сповільненим статевим розвитком або аномаліями статевої сфери.

Механізм розвитку фізіологічного або патологічного ановуляторних циклу залежить від рівня коливань гормонального фону. Зазвичай збій провокується надлишком естрогенів, рідше він викликається порушеннями в синтезі ФСГ або ЛГ. Вкрай рідко овуляція порушується при нестачі естрогенів.

Якщо у жінки нормальні цикли чергуються з ановуляторными збоями, то зміни менструацій проявляються порушеннями характеру виділень і тривалість циклів.

При ановуляторних циклі яйцеклітина не покидає яєчник

Симптоми

Розвиток ановуляций іноді протікає приховано і може виявлятися тільки за результатами спеціальних досліджень: УЗД статевої сфери або виконаних за 1-1,5 дні до овуляції аналізів крові на гормони прогестерон і гіпофіза. В інших випадках пацієнтки, у яких ще не настала менопауза, відзначають такі симптоми: у дні виходу яйцеклітини з яєчника існуючі в нормі слизові виділення із статевих шляхів відсутні, а в місці розташування яєчників або внизу живота виникають доставляють постійний дискомфорт тягнучі болі. Ановуляторні цикли призводять до відсутності фізіологічних коливань у графіку базальної температури, скорочення або подовження тривалості циклу.

Гормональні порушення при ановуляції і супроводжуються проявами, не пов’язаними із статевими органами. Коливання в рівні гормонів призводять до незначного збільшення у вазі, підвищення чутливості грудей, появи гірсутизму та періодичних болів в спині. При виконанні УЗД відзначаються ознаки надмірного або недостатнього розростання слизової оболонки матки і відсутність циклічних змін в розмірах фолікулів. В результатах тестів крові на прогестерон або гормони гіпофіза за 1-1,5 доби до передбачуваної овуляції виявляється відсутність змін в їх рівні, яке повинне відбуватися при двофазному циклі.

Гормональні зрушення призводять до появи таких порушень нормального циклу:

• аменорея – відсутність щомісячних кровотеч, що супроводжується безпліддям;
• дисменорея – болі внизу живота під час менструації;
• менорагії – рясні менструальні виділення, які можуть призводити до анемії і виникають на тлі підвищення рівня естрогенів;
• метрорагії – кровотечі між циклами.

При будь-яких варіантах ановуляції жінка стає безплідною і завжди потребує спостереження спеціаліста. Пацієнткам репродуктивного віку, які ще планують вагітність, але у кого є ановуляторні цикли, рекомендується динамічне спостереження та терапія. Якщо жінка вже не планує мати дітей, але ще фертильну, або знаходиться в періоді менопаузи, то терапія необхідна для профілактики ускладнень гормональних порушень і вибору максимально безпечного та ефективного способу контрацепції. Це профілактичне лікування необхідно з-за високого ризику розвитку гормонозалежних пухлин молочних залоз, матки та яєчників.

Ознаки ановуляції кривої базальної температури: на графіку немає характерного для нормального циклу стрибка.

Діагностика

План діагностичних обстежень визначається віком пацієнтки, анамнез життя (наприклад, період годування груддю або менопаузи), наявністю патологій статевої сфери або інших захворювань, що впливають на місячні і гормональний фон. В залежності від цих факторів перед початком лікування можуть призначатися такі дослідження:

• вимірювання базальної температури для відстеження ановуляторних збоїв;
• динамічне УЗД яєчників;
• функціональні тести піхвового слизу для виявлення симптому «зіниці» або феномену папороті;
• діагностичне вишкрібання перед менструацією, визначає причини порушень.

Ці методики обстеження дозволяють виявляти факт наявності ановуляторних збоїв. Проте для призначення правильної терапії діагностика повинна бути комплексною і підкріплюватися визначенням першопричини гормональних порушень. Для цього пацієнтці проводиться комплекс досліджень з метою виявлення можливих призводять до порушення місячних запальних процесів статевих органів, а також призначає аналізи на гормони щитовидної залози, гіпофіза, кори наднирників. Динамічне спостереження протягом півроку рекомендується жінкам фертильного віку, у яких овуляція непостійна.

УЗ-сканування дозволяє виявити ановуляторні цикли

Лікування

Тактика усунення ановуляторних збою визначається його різновидом. При фізіологічному варіанті, який викликаний лактацією або становленням гормонального фону під час пубертатного періоду, медикаментозна корекція не призначається. Якщо ановуляція є патологічною і супроводжується відчутними симптомами, то план терапії визначається першопричиною існуючих порушень:

• при безплідді і вираженому розростання ендометрію призначається вишкрібання слизової матки перед передбачуваними місячними і внутрішньом’язове введення прогестерону або прийом синтетичного прогестина з групи 19-нортестостерону за 6-8 днів до місячних. Якщо гормональний дисбаланс супроводжується підвищеним рівнем естрогенів та значним розростанням внутрішнього шару матки, то протягом кількох циклів жінка повинна приймати синтетичні прогестини з 5-го по 25-й день менструального циклу;
• при недостатній функції яєчників, що призводить до значного зниження рівня естрогенів, овуляція відсутній. Для її відновлення призначаються естрогенні препарати, дозування і тривалість прийому яких визначається лікарем;
• ознаки запальних процесів в яєчниках або маткових трубах вимагають призначення стандартного плану антибіотикотерапії та протизапального лікування в поєднанні з прийомом вітаміну С;
• при підвищеному рівні пролактину використовуються засоби на основі гормонів гіпофіза;
• для стимуляції овуляції рекомендується електростимуляція шийки матки або ендоназальний електрофорез для впливу на гіпоталамо-гіпофізарну систему.

Лікування спрямоване на стабілізацію гормонального фону та усунення причин, що заважають нормальному дозріванню і виходу яйцеклітини в маткову трубу. Вони доповнюються загальними рекомендаціями щодо ведення здорового способу життя і нормалізації харчування, які сприяють одужанню.

Лікування ановуляций проводиться тільки фахівцем

Чи можна попередити розвиток ановуляторних циклів?

Можливість профілактики визначається причиною, що викликала цей стан.

Фізіологічні розлади циклу неможливо попередити, так як вони пов’язані з природними процесами, що виникають в організмі дівчини або жінки. Цей факт не повинен турбувати, так як причини цих відхилень вихід яйцеклітини з яєчника самоусуваються і безпечні для здоров’я.

Патологічні цикли можна запобігти в тих випадках, коли викликають їх причини піддаються профілактиці. До загальних рекомендацій у цих випадках можна віднести наступні:

• раціональне харчування та дотримання режиму праці та відпочинку;
• уважне ставлення до загальним станом здоров’я дівчинки, дівчини або жінки і регулярності менструального циклу;
• відмова від шкідливих звичок;
• профілактика запальних захворювань статевої сфери та інфекцій, що передаються статевим шляхом;
• розвиток стресостійкості та обмеження провокують нервово-психічне перенапруження факторів;
• виконання всіх рекомендацій лікаря при лікуванні гострих і хронічних захворювань;
• обов’язкове відвідування гінеколога для профілактичних оглядів.

Прогноз

Фізіологічний ановуляторний цикл в більшості випадків не супроводжується явними для пацієнтки ознаками, самоусувається після припинення дії на організм фактора ризику і не потребує медикаментозного лікування. Прогноз захворювання при патологічному відсутності овуляції менш сприятливий, але своєчасне проведення терапії дає можливість забезпечити настання вагітності в 30-40% випадків.

Якщо місячні не супроводжуються виходом яйцеклітини з яєчника, то після їх завершення, як і при нормальному циклі, все одно відбуваються щомісячні виділення. Цей стан може викликатися фізіологічними і патологічними причинами. В останньому випадку воно потребує терапії, так як у жінки можуть виникати ускладнення: безпліддя, метрорагія, відсутність менструацій або поява в інші дні схожі на місячні кровотеч.

Читайте також: причини і лікування ановуляції