Зміст:
Необхідність видалення матки – болюча тема, такий діагноз важко прийняти. При цьому найчастіше лякає саме психоемоційна складова, а не реальні наслідки видалення матки у фізичному аспекті. У нашій країні практично не займаються психологічною реабілітацією пацієнток після таких втручань, а комплекс відновлювальних заходів спрямований в основному на замісну гормональну терапію.
Зміст
Показання до оперативного втручання
Хворий орган хірурги видаляють тільки в тому випадку, якщо консервативне лікування не дало ефекту або призвело до істотного погіршення стану здоров’я.
Середній вік жінок з гінекологічними показаннями до видалення матки – 40 років, з акушерськими – до 35
У перелік показань для екстирпації матки входять:
- злоякісні новоутворення (пухлини матки чи придатків;
- значне збільшення, деформація матки через міоматозних вузлів;
- інтенсивні менструальні кровотечі, що призводять до анемії;
- ендометріоз в сполученні з міомою;
- порушення функцій сусідніх органокомплексов (кишечника, сечоводів, сечового міхура);
- акушерські ускладнення.
Рішення приймає хірург, оцінюючи наслідки збереження органу для даної конкретної пацієнтки. Враховується вік, наявність дітей, бажання завагітніти в майбутньому, репродуктивне здоров’я, самопочуття і можливу загрозу життя (у разі онкопатології).
Коротко про різновиди оперативних втручань
Для видалення матки застосовуються різні види операційного доступу і техніки виконання. Передбачуваний обсяг видаляються тканин грає не останню роль у виборі методу і виду екстирпації матки.
З операційного доступу втручання бувають:
За рівнем резекції і обсягом видаляються тканин операція може бути:
Перевага віддається максимально щадним методиками, за винятком випадків, коли це неможливо (наприклад, при злоякісних новоутвореннях).
Наслідки видалення матки для організму
Екстирпація матки – друга за частотою гінекологічна операція, перше місце займає кесарів розтин
Після видалення матки є ризик таких неприємних наслідків:
- порушення цілісності сечового міхура або сечоводу;
- кровотечі і крововиливи;
- розбіжність швів;
- тромбоз і запалення вен малого тазу та нижніх кінцівок;
- запалення очеревини малого таза;
- затримка сечі;
- грижі;
- неутримання сечі;
- утворення спайок у малому тазі;
- опущення стінок піхви.
Організм позбавляється органу-мішені для естрогенів, а при екстирпації спільно з яєчниками і «фабрики» з вироблення жіночих гормонів.
Профілактика післяопераційних ускладнень
Для мінімізації ризиків ускладнень необхідно пройти до операції всі належні процедури. Якщо виявлені відхилення, наприклад, у лейкоцитарній формулі – перед плановою операцією знаходять і сануючих вогнище хронічної інфекції (найчастіше це непроліковані зуби, хронічні інфекції носоглотки, захворювання нирок). Нехтування цим правилом може вилитися для жінки в ендогенну післяопераційну інфекцію.
Недостатня згортання крові, високий артеріальний тиск – причина кровотеч під час операції.
До планової гістеректомії можна братися за умови хороших аналізів і компенсації хронічних захворювань.
Важливу роль відіграє вибір хірурга з досвідом проведення саме таких операцій. Це допоможе мінімізувати ризик ускладнень, пов’язаних з технікою виконання втручання. У разі виявлення пролапсу геніталій досвідчений лікар зможе провести одномоментну реконструкцію зв’язкового апарату матки.
Профілактика і корекція «хірургічної менопаузи»
Під «хірургічною менопаузою» розуміють стан дефіциту жіночих статевих гормонів. Воно розвивається практично у всіх випадках видалення матки. Ступінь вираженості безпосередньо залежить від обсягу видалених тканин і досягає максимуму при екстирпації комплексу матка-яєчники. До ознаками естроген-дефіцитного стану відносяться:
- сухість шкіри і слизових;
- періодичні відчуття спека – «припливи»;
- пітливість;
- набряклість обличчя і повік;
- підвищена психоемоційна збудливість, сонливість, астенія, часті зміни настрою;
- напади задухи;
- лабільність АТ;
- ендокринно-обмінні порушення – ожиріння, цукровий діабет, дисфункція щитовидної залози, болі в суглобово-м’язовому апараті;
- остеопороз – зниження щільності кісток;
- зміни в тканинах молочної залози за типом гіперплазії.
Всі ці ознаки розвиваються і у жінок зі збереженими репродуктивними органами при менопаузі через згасання функції яєчників.
Профілактичні заходи:
- гістеректомія в II-й фазі циклу;
- бережливе ставлення до тканин під час втручання.
Після видалення матки немає сенсу в двофазних препарати для корекції гормонального фону, досить тільки естрогенів
До методів корекції естроген-дефіцитного стану відносять:
У ряді випадків, якщо можливо органозберігаюче оперативне лікування, наприклад, при міомі матки невеликих розмірів, краще відмовитися від гістеректомії. Але слід мати на увазі, що після видалення таким способом хвороба може повернутися. До того ж сильні болі, тривалі рясні менструації, які ведуть до анемії, істотно знижують якість життя.
Для того, щоб уникнути серйозних проблем і наслідків видалення матки, треба знайти «свого» лікаря – досвідченого, грамотного і обережного хірурга. Він прорахує всі можливі ризики для варіантів видалення матки і залишення органу. Приймає рішення про гістеректомії жінка спільно з лікуючим лікарем, але слово фахівця все ж вирішальне – за ним знання і досвід.
Також цікаво почитати: наслідки аборту