Ознаки і лікування синдрому гіперстимуляції яєчників

Зміст:

Синдром гіперстимуляції яєчників виникає у жінок після прийому ліків на основі гормонів з метою отримання в одному циклі кількох фолікулів. Найбільш часто трапляється при використанні ДРТ – допоміжних репродуктивних технологій. Методика коригування визначається на підставі скарг пацієнтки і результатів диференціальної діагностики.

Синдром гіперстимуляції яєчників є реакцією на введення гормональних препаратів

Суть проблеми

Синдром гіперстимуляції яєчників (СГЯ) – це стан, при якому в статевій залозі формується багато фолікулів, готових до овуляції на тлі зміни складу циркулюючої крові. У нормі при проведенні протоколу екстракорпорального запліднення у пацієнток проводиться стимуляція, у відповідь на яку яєчники продукують кілька ооцитів. Для завершення процесу дозрівання клітин перед пункцією вводиться хоріонічний гонадотропін. У відповідь на введення підвищується кількість вазоактивних речовин. Вони впливають на кількісні показники крові і відображаються на стані судинних стінок.

Синдром гіперстимуляції яєчників у пацієнтки збільшується проникність судин. У цьому стані рідка частина крові проникає через стінки і виходить у черевну порожнину. Густа частина залишається в судинах, що підвищує ризик формування тромбів і порушує харчування життєво важливих органів.

Причини

Справжньою причиною СГЯ є індивідуальна реакція організму пацієнтки на використання гормональних препаратів. Ліки застосовують для стимуляції суперовуляції:

• при екстракорпоральному заплідненні;
• донорство генетичного матеріалу;
• необхідність кріоконсервації клітин;
• лікування безпліддя;
• ановуляторних циклах.

Сприяючими факторами стають спадковість, гормональні захворювання, порушення роботи ендокринного апарату. Часто така реакція виникає у жінок при синдромі полікістозних яєчників. Неправильний вибір стимулюючих речовин, перевищення дозування, недотримання лікарських рекомендацій підвищують ризик виникнення проблеми.

При ЕКО синдром гіперстимуляції виникає частіше, ніж при природному зачатті

Класифікація

З часу виникнення патології при ЕКО виділяють дві форми:

• рання – супроводжується стрімким розвитком, характерні ознаки виникають в середньому на 2-3 добу після введення ін’єкції ХГЛ;
• пізня – виникає після перенесення клітин, оскільки настання вагітності викликає збільшення ХГЛ в організмі.

За ступенем тяжкості патологію ділять на 4 стадії:

По силі і часу виникнення симптомів встановлюються форма і тяжкість патології. Від результатів диференціальної діагностики залежать методика корекції і прогноз.

Симптоми

Характерними ознаками неадекватної реакції організму на стимуляцію є:

• вимушене розташування пацієнтки в зігнутому положенні сидячи або лежачи;
• стрімке збільшення маси тіла;
• формування набряків кінцівок;
• збільшення обхвату живота;
• підвищення сухості шкірних покривів;
• посиніння епідермісу;
• підвищення температури тіла;
• збільшення кількості серцевих скорочень у хвилину;
• підвищення артеріального тиску;
• задишка;
• нудота і блювання;
• розлади стільця;
• хворобливі і розпираючий відчуття в клубової області;
• поява дискомфорту в паху при здійсненні різких рухів;
• зменшення обсягів крові;
• порушення функції нирок.

При появі перших симптомів ускладнення необхідно негайно звернутися до лікаря. Зволікання загрожує посиленням вираженості клінічної картини, а ігнорування ознак може привести до летального результату.

Лікування повинно бути комплексним СГЯ

Обстеження

Для постановки діагнозу зазвичай достатньо скарг пацієнтки, що виникають після пункції. Оскільки вираженість клінічної картини у жінок може відрізнятися, для уточнення діагнозу рекомендується фізикальне обстеження:

• під час огляду гінеколог може виявити візуальні ознаки СГЯ – набряки, збільшення об’єму черевної порожнини, нестабільний АТ і пульс;
• бімануальне обстеження дозволяє визначити збільшені статеві залози;
• загальні дослідження крові показує підвищення рівня лейкоцитів та тромбоцитів;
• у сечі виявляється білок, а також присутня олигоанурия;
• на рентгенограмі визначається рідина в черевній, перикардіальній та грудної порожнини;
• УЗД дає інформацію про стан яєчників і об’ємі рідини в малому тазу;
• електрокардіограма дозволяє визначити серцеві порушення, якщо такі маються.

При оцінці результатів діагностики уточнюється дозування стимулюючого препарату. Важливо врахувати, який протокол – довгий чи короткий – був обраний, чи були у пацієнтки раніше подібні реакції, чи є супутні гінекологічні і гормональні захворювання.

Лікування

При виявленні проблеми пацієнтці призначається комплексна терапія, спрямована на запобігання ускладнень. Симптоматична допомога забезпечує поліпшення стану.

До хірургічного лікування вдаються у разі виявлення великого обсягу скопилася рідини. Евакуація здійснюється шляхом лапароскопії, пункції або торакоцентеза.

Прогноз

Прогноз для жінок з гиперстимулированными яєчниками зазвичай сприятливий. Своєчасне виявлення проблеми і проведення адекватної терапії знижують ймовірність ускладнень до мінімуму.

При появі проблеми після зачаття є ризик переривання вагітності в I або II триместрах. У пацієнток з гиперстимуляцией яєчників частіше виникають передчасні пологи, раннє старіння плаценти, фетоплацентарна недостатність. Присутній ризик затримки внутрішньоутробного розвитку плода.

При виникненні проблеми на тлі проведення екстракорпорального запліднення лікар може запропонувати криопротокол, щоб заморозити отримані клітини і в подальшому використовувати їх для переносу. Одночасно жінка проходить лікування, що підвищує шанси на успішне зачаття.

Симптоми при синдромі гіперстимуляції яєчників залежать від тяжкості патології

Профілактика

Перед вступом в програму пацієнтці даються індивідуальні клінічні рекомендації, що дозволяють уникнути виникнення ускладнень:

• строго слідувати інструкції, запропонованої лікарем;
• виключити статеве життя;
• харчуватися збалансовано і повноцінно;
• дотримуватися питний режим і споживати не менше 1,5–2 літрів рідини на добу;
• виключити гострі й тривалі стреси;
• регулярно відвідувати фахівця для оцінки стану яєчників.

Для жінок, схильних до СГЯ, рекомендується індивідуальний підхід до складання плану програми штучного запліднення.

Висновок

Від розвитку синдрому гиперстимулированных яєчників не застрахована жодна жінка. У медичній практиці є випадки, коли патологія формувалася після природного зачаття. Перед проведенням стимуляції необхідно повністю обстежити пацієнтку.

Читайте також: ЕКО при ендометріозі