Ознаки і методи лікування бронхіальної астми у дітей

1342

Зміст:

  • Опис бронхіальної астми
  • Фактори і причини розвитку хвороби
  • Ознаки і симптоми
  • Діагностика астми у дитини
  • Лікування астми
  • Профілактичні заходи
  • Рекомендації для батьків дітей-астматиків
  • Бронхіальна астма у дітей часто зустрічається як серед новонароджених, так і серед підлітків. Згідно зі статистикою, захворювання схильні від 5 до 10% всіх дітей. Патологія може розвиватися з різних причин і супроводжуватися додатковими ускладненнями. Уникнути наслідків і загострень можна, знаючи симптоматику і основні причини розвитку захворювання.

    Опис бронхіальної астми

    Бронхіальна астма – патологічний процес, що протікає в хронічній формі і має запальну природу походження. При захворюванні відбувається запалення дихальних шляхів, що провокує розвиток спазмів і відділення слизу. При цьому порушується вентиляція в дихальних шляхах.

    Бронхиальная астма у детей

    Бронхіальна астма у дітей – патологічний процес, що протікає в легких

    У більш пізньому віці спровокувати розвиток астми може пневмонія.

    Класифікація:

    • Алергенна форма – провокаторами хвороби виступають різні алергени: частки домашнього пилу, шерсть домашніх тварин, деякі види продуктів харчування. У більш ніж 90% випадків спостерігається саме цей тип астми.
    • Неатопічної – виражається в гіперчутливості до інфекційних збудників, виступаючим в ролі алергену.

    За характером протікання хвороби буває легкої, середньої і важкої ступені. Генетична схильність дитини до розвитку захворювання зустрічається у 60 випадках зі 100.

    Фактори і причини розвитку хвороби

    Головним провокуючим фактором розвитку астми є підвищена чутливість бронхів дітей до різних зовнішніх подразників алергенної природи.

    Причини захворювання:

    • продукти харчування – цитрусові, шоколад, молочна продукція, солодощі;
    • шерсть домашніх тварин;
    • утворення цвілі в приміщенні, в якому проживає дитина;
    • домашній пил;
    • квітучі дерева і рослини, пилок;
    • деякі групи лікарських препаратів;
    • спадкові фактори;
    • надлишкова маса тіла – призводить до розвитку задишки;
    • генетична схильність.

    Провокаторами можуть служити вихлопні гази, перенесені інфекційні або запальні захворювання, парфумерія та хімічні засоби, а також надмірні фізичні навантаження, які викликають задишку. Нерідко викликати розвиток патології може передує атопічний дерматит.

    Дитині також слід уникати тривалого перебування у надмірно сухому або холодному приміщенні.

    Ознаки і симптоми

    Проблематика постановки діагнозу у дітей пов’язана зі схожістю симптоматики, властивої респіраторним або інфекційних захворювань. Однак відмінності все ж існують. При астмі підвищення температури не спостерігається незалежно від наявності та характеру кашлю.

    Розвитку симптоматики передують різні додаткові прояви, які можуть між собою відрізнятися в залежності від індивідуальних особливостей організму. У більшості випадків спостерігається підвищена збудливість, роздратування і порушення сну.

    Провісники хвороби:

    • освіта і рясне виділення слизу з носової порожнини, що провокує приступи чхання;
    • розвиток сухого кашлю;
    • розвиток вологого кашлю після пробудження (схожі прояви має стеноз гортані).

    Ознаки хвороби проявляються через одного-двох днів після початку сухого кашлю.

    Симптоми захворювання у дітей до року:

    • сильний кашель після сну;
    • посилення і загострення кашель у горизонтальному положенні;
    • закладеність носа;
    • виникнення задишки;
    • уривчастість дихання;
    • при вдихах або выдохах спостерігається свист.

    Ознаки хвороби у дітей старше одного року:

    • освіта тиску в районі грудної клітки;
    • алергічні прояви: свербіж, сльозотеча;
    • при ротовому диханні утворюється сильний кашель, який закінчується рясним виділенням мокротиння;
    • виникнення спазмів кашлю при відвідуванні місць, що мають підвищений вміст алергену.

    При подібних ознаках рекомендується негайно звернутися до педіатра або іншому вузьконаправленому фахівця.

    При алергічній формі на тлі протікання хвороби може розвинутися обструктивний бронхіт.

    Діагностика астми у дитини

    Для призначення ефективної і адекватної терапії необхідно пройти ряд діагностичних заходів, які допоможуть визначити причину патології. Алергенна і неаллергенная астма вимагають різного терапевтичного підходу.

    Оцінка стану починається з первинного візуального огляду. Оцінюються шкірні покриви, ступінь їх блідості. При тяжких формах спостерігається синюшність обличчя і губ. Для виявлення захворювання проводяться стандартні лабораторні дослідження крові і сечі. Підвищений рівень еритроцитів свідчить про наявність запальних процесів. Однак для постановки точного діагнозу необхідний ряд додаткових досліджень.

    Види діагностики бронхіальної астми у дітей:

    • УЗД – вивчення будови дихальних шляхів;
    • рентгенографія;
    • кардіограма;
    • імунограма – визначення стану імунної системи дитини;
    • спірометрія – вивчення показників дихання;
    • аускультація – прослуховування роботи внутрішніх органів.

    При алергенної формі додатково призначається аллергенодиагностика, яка дозволяє визначити провокатор хвороби.

    Лікування астми

    Терапія залежить від форми захворювання та характеру протікання хвороби. Лікуючий лікар розробляє індивідуальну схему терапії з комплексним підходом, що включає в себе прийом лікарських препаратів, спеціальні фізичні вправи, особливу форму харчування та фізіотерапевтичні методи лікування.

    лечение

    Для лікування астми використовують спеціальні інгалятори

    Медикаментозна терапія полягає в прийомі препаратів, що знімають і купирующих симптоми захворювання, та лікарських засобів, спрямованих безпосередньо на усунення причини патології.

    Перша група допомагає усунути спазми бронхів і відноситься до бронхолитикам, які забороняється використовувати без призначення лікаря або в якості профілактичного засобу.

    Перелік груп препаратів:

  • Гормональні засоби – глюкокортикоїди, холіноблокатори. Усувають запальні реакції і видаляють з організму алерген. Лікування даної групою препаратів повинно проводитися під строгим спостереження лікаря.
  • Антигістамінні препарати пригнічують вироблення гістаміну.
  • Антибактеріальні засоби.
  • Мембраностабілізуючі засоби.
  • Терапевтичний ефект від застосування базисних препаратів настає через два-три тижні при їх систематичному прийомі. При застосуванні стероїдних засобів може спостерігатись розвиток побічних реакцій. Зрідка при тривалій гормональної терапії може розвиватися цукровий діабет.

    При непереносимості таблетованої форми стероїдних препаратів можуть призначатися інгаляційні глюкокортикоїди. Подібні засоби зазвичай добре переносяться дітьми будь-якого віку і не викликають алергічних реакцій.

    На додаток призначаються різні гімнастичні вправи, рефлексотерапія або відвідування спеціальних місць: соляні шахти, гала-камери.

    Профілактичні заходи

    Для закріплення терапевтичного ефекту і підтримки організму дитини необхідно проводити спеціальну профілактику, яка включає в себе різні заходи. Подібні дії рекомендується проводити дітям, генетично схильних до розвитку астми. Профілактика спрямована на підвищення і зміцнення імунітету і сприяє поліпшенню загального стану дитини.

    Профілактика:

    • Грудне вигодовування до одного року. При відсутності можливості і тільки після консультації з лікарем необхідно ретельно підбирати готові суміші.
    • Період прикорму. Прикорм здійснюється тільки з дозволу фахівця. Продукти вводять у суворій послідовності. З раціону виключають можливе алергенна харчування: шоколад, мед, цитрусові.
    • По можливості позбутися від усіх пилозбірника: килимових виробів, штор, вовняної оббивки. Книги рекомендується тримати в закритих та недоступних для дітей місцях.
    • Не рекомендується заводити домашніх тварин.
    • Постільна білизна та ковдри повинні бути виготовлені з гіпоалергенних матеріалів і з таким же наповнювачем.
    • Чистячі і миючі засоби повинні мати гіпоалергенний склад.
    • Обов’язкове щоденне провітрювання приміщення.
    • Рекомендується проводити систематичну вологе прибирання без використання хімічних засобів.
    • Способи підняття імунітету дитини: гімнастика, загартування.

    Також необхідно стежити за психоемоційним станом дитини. Необхідно проявляти любов і турботу, особливо коли починається приступ. Це допоможе прискорити одужання.

    Рекомендації для батьків дітей-астматиків

    Виявити захворювання у дитини на ранніх стадіях можна при знанні деяких факторів, які вказують на наявність захворювання. Звертайте увагу на зміни в поведінці дитини і розвиваються симптоми. При підозрах на розвиток хвороби необхідно оцінити зовнішній вигляд дитини і виміряти частоту дихання. При нормальних показниках вона дорівнює не більше 20 вдихів за хвилину. Необхідно прислухатися до дихання для виявлення хрипів.

    При наявності сухого кашлю, особливо в нічний час, рекомендується негайно звернутися до лікаря. Симптом може свідчити про різні проблеми з дихальними шляхами.

    Астматичний напад має схожі прояви з респіраторними захворюваннями. Відмітною ознакою є відсутність температури. При сильних приступах відбувається посиніння шкіри в області рота і обличчя.

    Розвиток проявів, властивих бронхіальній астмі, може спровокувати геморагічний васкуліт.

    При першому виникненні кризу потрібно негайно звернутися за медичною допомогою. Під час тяжкого нападу астми необхідна невідкладна госпіталізація і призначення медикаментозної терапії. При повторюваних приступах необхідно мати в наявності хоча б один флакон інгалятора, рекомендованого фахівцем.

    Бронхіальна астма у дітей розвивається при підвищеній чутливості дихальних шляхів до провокаторам або через генетичної схильності. Для визначення причини необхідно звернутися за діагностикою в медичний заклад. Дотримання всіх рекомендацій і приписів фахівця допоможе надовго забути про хвороби і уникнути розвитку рецидивів.

    Також цікаво: бронхоспазм у дітей