Примхи дітей турбують і засмучують батьків. І якщо мама емоційно не дуже стійка, мікроклімат в сім’ї перестає бути комфортним. Досвідчені матусі радять більш молодим спокійніше до всього ставитися. Але як?
Читайте також:Порада дня: «вилікувати» відносини допоможуть стоп-слова і сімейні ритуали
Про це розповідає психолог Наталія Городуліна. Спеціаліст приклад наводить цікаве спостереження:
У квантовій фізиці є такий ефект, коли результат експерименту залежить від того, чи є у нього спостерігач (фізики – голосно не смійтеся, пояснила, як змогла :)) Я помітила такий ефект в психології.
Психолог розповідає про ситуацію, яка дозволить багатьом матусям немов побачити себе в момент дитячих капризів з боку:
Приходить до мене мама на консультацію з якимось питанням. Наприклад, про істерики. Що робити, як бути.
Отримує домашнє завдання:
- Спостерігати за дитиною (шукати причину)
- Спостерігати за собою (свої реакції)
- Пробувати різні способи реагування і дивитися, що спрацює.
Через тиждень зустрічаємось і я часто чую: «Не знаю, як це працює, але на цьому тижні, як на зло, жодної істерики!
Читайте також:Порада дня: виявити тривожні ознаки у своїй любові до дитини
Чому так? Психолог Наталія Городуліна розкриває секрет раптового зміни в поведінці дитини:
Мама стає зацікавленим спостерігачем, спрямовує свою увагу на дитину. У неї є мета: вивчити, зрозуміти, допомогти. З цього стану вона буде давати зовсім інші реакції на поведінку дитини, ніж зі стану: все погано, нічого не зрозуміло, що робити – не знаю. Упевнена спокійна мама в свою чергу викликає спокій в малюка, в нього менше приводів вередувати. Він відчуває інтерес до себе, йому приємно.
Підводячи підсумок цієї доволі непростої, але цікавої теми, відзначимо – будьте спокійним спостерігачем, а не тривожної мамою. Дозволяйте малюку пізнавати світ, вчитися новому, але без паніки (впадеш, упустити, розіб’єшся, поріжешся). Ваш настрій передається дитині! Коли мама демонструє, що все добре, дитина веде себе відповідним чином.
Впав дитина плаче? Не включайтеся в істерику! Заспокойтеся, і малюк теж перестане ридати! Дитина не хоче їсти і влаштував безлад? Видихніть і подумайте про те, що незабаром це припиниться.
Ваша впевненість і мудрість дозволять дитині спокійніше ставитися до всього. Адже не дарма кажуть, що малюки копіюють поведінку батьків.
А ви спостерігач або емоційний учасник?
