Причини і лікування анальної тріщини у дитини

Зміст:

Анальна тріщина у дитини – дуже неприємне явище. Дитину потрібно якомога швидше показати лікарю, комплекс ефективних терапевтичних і народних методів дозволяє позбутися від патології.

Анальна тріщина у дитини

Причини утворення тріщин

Це явище характерне як для дівчаток, так і хлопчиків. Частіше страждають дошкільнята, а також молодші школярі. Порушення роботи шлунково-кишкового тракту веде до періодичних розладів стільця і хронічних запальних явищ кінцевого відділу кишечника.

Причини, що призводять до пошкодження слизової оболонки:

• хронічний запор;
• часті діареї;
• безконтрольний прийом проносних;
• вроджена патологія;
• похибки дієти;
• харчові алергії;
• лактазна недостатність;
• недотримання правил гігієнічного догляду.

Причиною може бути і механічне пошкодження цілісності слизової твердими каловими масами під час випорожнення. Розчухи ануса у дітей з глистової інвазією призводять до надрывам шкіри в цій зоні.

Діагностика

По частоті зустрічальності анальна тріщина у дитини знаходиться на третьому місці серед патологій кишечника після геморою і коліту. Виявляється шляхом візуального огляду лікарем педіатром або дитячим хірургом.

Для уточнення діагнозу необхідний анамнез та лабораторні обстеження:

• Загальний аналіз крові і сечі.
• Біохімія, включаючи печінкові проби.
• Кал на приховану кров та копрограма.
• Зішкріб на яйця глистів.

При тяжкому перебігу або для диференціальної діагностики з іншими патологіями проводять інструментальне дослідження. Наприклад, поліп нижнього відділу кишки має схожі симптоми, для його виявлення необхідна ректороманоскопія.

Попереднє обстеження можна виконати самостійно. Для цього малюка слід укласти на спину, зігнути ноги в колінах, розвести сідниці і оглянути анальний отвір. Інші дії та лікувальні маніпуляції повинен виконувати медичний персонал.

Гострим процес вважається, якщо тріщина присутня не більше шести тижнів. Захворювання, яке триває понад 1,5 місяців, стає хронічним.

Симптоми

При незначному поверхневому ушкодженні ознаки анальної тріщини у дитини можуть бути відсутніми. Якщо вона збільшується, після випорожнень малюк починає відчувати дискомфорт. Далі біль присутній постійно, а не тільки під час дефекації.

Симптоми анальної тріщини у дитини – плач і біль при дефекації

Батькам слід спостерігати за поведінкою і вчасно вжити заходів, якщо виникають такі ситуації:

• дитина став нервовим і дратівливим;
• при явних позивах відмовляється йти в туалет;
• сідає на горщик, але не спорожняється кишечник;
• під час дефекації плаче і кричить;
• у кале, на туалетному папері або білизна залишаються сліди крові.

Нормальний стілець має коричневий колір, м’яку консистенцію, достатній за обсягом. Поява «овечого» кала – твердих катишків – повинно стурбувати батьків.

Маленькі діти не можуть пояснити свої відчуття. Звернути увагу слід на занепокоєння і плач при дефекації. В цей час в калі можна виявити багато слизу і сліди крові. Дитина стає неспокійним під час жвавого неспання і після купання в гарячій воді.

Патологія анального отвору – делікатна проблема для школярів, особливо підлітків. Діти замикаються у собі, намагаються відгородитися від однолітків і дорослих. Тому до відвідин лікаря потрібно обговорити проблему будинку і встановити психологічний контакт.

Лікування тріщин

Головна мета – зняти біль, нормалізувати стілець, залікувати ранку. При неправильному підході процес набуває хронічного перебігу. Найменше напруга знову призводить до розриву. Що робити в такій ситуації підкаже лікар. Якщо провокатором є глистяна інвазія, призначають протипаразитарні ліки.

Медикаменти

Серед препаратів, що використовуються всередину, основна роль відводиться засобам, які налагоджують травлення. Для відновлення мікрофлори, усунення дисбактеріозу призначаються про – і пребіотики, для усунення запору — препарати на основі лактулози, нормалізують консистенцію стільця. Як лікувати і які ліки використовувати при постійних стійких запорах вирішує лікар.

Для місцевого застосування є різноманітні мазі, креми, масла, свічки. Препарати знижують біль, усувають запалення, прискорюють процес загоєння. Засобом змащують поверхню ануса або вводять внутрішньо після дефекації. Хороший результат при лікуванні бактеріальних ускладнень показують свічки з обліпихою.

Хірургічний метод використовують в крайньому випадку.

Якщо після місцевого лікування відсутній ефект, виконують ін’єкцію гідрокортизону з новокаїном під тріщину. При хронічному процесі призначають коагуляцію.

Процедури

Для лікування тріщин використовують ванночки з теплим відваром рослин. Підійде трава кропиви, череди, м’яти. Заварюють горець почечуйний, кору дуба або квітки ромашки. Столову ложку сировини заливають склянкою окропу, витримують 15 хвилин на водяній бані. Готову рідину проціджують, виливають у таз або ванну, вода при цьому повинна бути приємно теплою. Попу малюка повністю занурюють у воду. Процедура триває не більше 10 хвилин. А також роблять примочки, змочити бинт в приготованому відварі.

Щоб не допускати зайвого напруги прямої кишки, не травмувати слизову ануса під час дефекації, ставлять лікувальні мікроклізми. Використовують мінімальна кількість лікарської речовини, яка виявляє протизапальну дію, має кровоспинну, бактерицидну і регенеруючий ефект. Це може бути як аптечний медикамент, так і самостійно приготований відвар з лікарських рослин.

Важливо пам’ятати, що засоби народної медицини можуть викликати алергічну реакцію.

Дієта

Правильне харчування є однією зі складових комплексної терапії. Різноманітний збалансований раціон – не тільки джерело поживних речовин, він зміцнює організм, позитивно відбивається на роботі всіх систем та органів. Завдяки правильному харчуванню нормалізується перистальтика, зникає відчуття важкості в шлунку, відрижка, здуття, знижується гострота неприємних відчуттів в задньому проході.

При запорах у немовлят дієту повинна дотримуватися годуюча мама.

При годуванні дітей старшого віку потрібно дотримувати деякі правила:

• регулярний прийом їжі;
• дробове харчування до 7 разів на день;
• не допускати переїдання;
• в раціоні переважає їжа, що містить клітковину;
• прибрати з меню смажену, копчену, гостру і солону їжу;
• обов’язкові кисломолочні продукти;
• необхідну кількість рідини до 3 років 1 літр, після 3 років – 2 літри;
• пропонувати дитині продукти у вареному, тушкованому і запеченому вигляді.

У меню повинні бути присутніми овочі, соки з м’якоттю, компоти з сухофруктів. У той же час слід виключити продукти, що викликають процеси броения – молоко, сира капуста, бобові, газовані напої. Якщо дотримуватися таких принципів, кишечник стане працювати безперебійно і м’яко.

Правила особистої гігієни та профілактика

Тріщини у немовлят можуть проходити самі по собі. Потрібно своєчасно замінювати підгузники, підмивати малюка теплою кип’яченою водою, наносити заживляющую мазь після кожного випорожнення.

Гігієна анального отвору у дитини-важлива умова одужання

Слід пропонувати дитині відвідувати туалет або сідати на горщик відразу, як тільки з’явилося бажання. У теж час не варто дозволяти робити це занадто довго. Для швидкого загоєння ранки і в цілях профілактики рецидивів необхідно дотримувати наступні правила.

• Щодня контролювати процес спорожнення кишечника.
• Після відвідування туалету підмивати дитину. Не застосовувати мило та інші миючі засоби.
• Для попередження інфікування обполіскувати відваром трав або марганцівкою.
• Не використовувати суху туалетний папір.
• Очищати ніжну шкіру дитячими безбарвними серветками без запаху.
• Після обробки використовувати мазь, прописаний лікарем.

Крім того, необхідні щоденні водні процедури та зміна білизни. При тривалому сидінні дітям влаштовують невеликі перерви для рухової активності. Слід заохочувати рухливість і займатися з ними спортом. Це є відмінною профілактикою запору, а значить, і анальної тріщини. При правильному комплексному підході вона здатна затягнутися через кілька днів.

Можливі ускладнення

Поразка анального сфінктера неодмінно вимагає лікування. Неуважне ставлення до процесу дефекації у дітей, ігнорування проблеми загрожує розвитком таких ускладнень:

• розростання фіброзної тканини – пектоноз;
• гострий парапроктит;
• кровотеча з судин ануса;
• утворення свищів;
• випинання кишки;
• розвиток виразкового коліту.

Іноді тріщина перетворюється в ерозію, а потім у виразку, приймає хронічне протягом. Інфікування ранки може викликати захворювання інших органів, зростає ризик зараження крові. Щоб не допустити розвитку патології, важливо негайно почати лікування. Під час хвороби потрібен постійний медичний контроль над загальним станом дитини і показниками аналізів. Прихована крововтрата призводить до серйозних проблем, іноді із загрозою для життя.

Читайте також: контагіозний молюск у дітей