Причини і лікування нейродерміту у дітей

Зміст:

Шкірні захворювання алергічного походження важко піддаються лікуванню, а частіше зовсім набувають хронічного перебігу. Саме такою хворобою є нейродерміт у дітей. Небезпека його в тому, що він може проявитися як у дитини перших місяців життя, так і в більш старшому віці, викликаючи важку симптоматику і наслідки. Полегшити стан малюка в період загострення можна, якщо захистити його від впливу факторів ризику.

Причини

Виникнення хвороби пов’язане з незрілістю імунної системи, у зв’язку з чим формується неадекватна імунологічна реакція на конкретні подразники – продукти харчування, медикаменти, пилок, побутову хімію та інші.

Нейродерміт у дітей супроводжується лущенням

Нейродерміт у дітей-алергіків найчастіше є ускладненням, відповідно алергія протікає у важчій формі, висока ймовірність залучення в патологічний процес дихальних шляхів і органів дихання.

Причини збоїв у формуванні імунної системи треба шукати ще на стадії ембріонального розвитку плоду. На появу хвороби може вплинути:

• спадкова схильність, якщо у батьків або близьких родичів є дерматологічні захворювання, наприклад, екзема;
• куріння і вживання алкоголю під час вагітності;
• погана екологія, радіаційне опромінення;
• вживання продуктів-алергенів, недотримання дієти вагітної;
• інфекційні захворювання, вживання медикаментів під час вагітності.

Діти із спадковою схильністю до алергічних реакцій знаходяться в групі ризику.

При впливі таких факторів ймовірність нейродерміту у дітей зростає в рази:

• штучне вигодовування;
• недотримання дієти годуючої матір’ю при годуванні груддю;
• дисбактеріоз;
• перенесені інфекційні захворювання малюка, лікування медикаментами;
• хвороби внутрішніх органів;
• інтоксикація організму;
• глистні інвазії;
• стреси;
• порушення режиму харчування або дня;
• контакт з алергеном.

Захворювання в основному проявляється в період 2 місяці-2 роки, але бувають і більш пізні прояви у віці 2-5 років.

Форми нейродерміту

Існує кілька різновидів даного захворювання, для яких характерні свої особливості. Форми:

• фолікулярний – утворюється на волосяному ділянці шкірного покриву, висипання являють собою гострокінцеві папули;
• дифузний – найпоширеніша форма, локалізується на спині, грудях, шиї, обличчі, на згинах кінцівок і складках шкіри;
• обмежений – уражаються невеликі ділянки;
• лінійний – на згинах кінцівок можна виявити червоні смуги;
• гіпертрофічний – уражається пахова область;
• псориазиформный – червоні плями, покриті лусочками, які утворюються на волосяній частині голови, обличчі.

У 80% випадків нейродерміту діагностується саме дифузна форма. Часто вона поєднується з алергічним ринітом та сезонної алергією. Якщо не почати терапію на початковому етапі, то шанси на повне одужання малі.

Симптоми

Основні ознаки нейродерміту – шкірний висип і сильний свербіж. Шкіра настільки свербить, що дитина не в змозі стриматися. Він розчісує сверблячі ділянки до крові, з’являються ранки і ерозії. Мокнучі ділянки з часом покриваються сухими кірками. Через пошкодження шкіри можливе інфікування ранок, поява фурункульозу.

Початкова стадія може супроводжуватися почервонінням деяких ділянок шкірного покриву, слабо вираженим свербінням, беспокойностью і примхливістю малюка.

Характер і локалізація висипань залежить від форми хвороби. При дифузному нейродерміті з’являються сверблячі блідо-рожеві вузлики, які при посиленні алергічної реакції зливаються воєдино, утворюючи суцільні запалені ділянки. По периметру вогнищ помітна гіперпігментація, але чітких меж немає. Якщо лікування відсутня, то шкіра набуває виражений червоний відтінок, утворюються злущуються скоринки на поверхні.

Без лікування шкіра в складках може тріскатися мимовільно до крові

Плями локалізуються на таких частинах тіла:

• на волосяній частині голови;
• особі;
• шиї;
• на руках, особливо на ліктьовому згині;
• в паховій області;
• на ногах, в складках під колінами і інших місцях згинів;
• на грудях і спині.

З сверблячки з’являються симптоми розлади нервової системи. Дитина стає неспокійним, дратівливим, спостерігається плаксивість, погіршується сон та апетит, виявляється слабкість, млявість, пригнічений стан.

Без лікування всі ознаки тільки загострюються, захворювання набуває хронічного перебігу. Загострення частіше спостерігаються в холодну пору року, коли знижується імунітет, а також навесні – в сезон полінозу. При хронічному перебігу великий ризик ускладнень, можуть з’явитися інші шкірні хвороби, наприклад, псоріаз.

Як відбувається обстеження?

Дитину потрібно показати дерматолога, а потім алерголога. Лікар може поставити діагноз після візуального огляду шкірного покриву. Характерним симптомом нейродерміту є білий дермографізм, тобто при натисканні на шкіру залишається білий слід.

Додатково можуть знадобитися алергопроби, провокаційні шкірні тести. Важливо з’ясувати причину та усунути її, інакше позбутися хвороби неможливо.

Терапія нейродерміту

На швидке одужання сподіватися не варто. Оскільки нейродерміт є хронічним захворюванням, важливо поступово знижувати вираженість загострень, звести прояви до нуля.

Лікування передбачає такі заходи:

• застосування медикаментів – всередину і зовнішньо;
• фізіотерапевтичні процедури;
• дієтичне харчування;
• правильний догляд за шкірою;
• дотримання режиму сну і неспання;
• прогулянки на свіжому повітрі.

У першу чергу потрібно усунути причину, тобто виключити вплив алергену. Якщо подразник не відомий, тоді усуваються всі можливі сприятливі фактори.

Для полегшення сверблячки застосовуються антигістамінні препарати всередину і зовнішньо. Якщо сверблячі ділянки на руках, ногах, обличчі та інших частинах тіла великі, а протиалергічні засоби не приносять полегшення, тоді за призначенням лікаря застосовуються кортикостероїди, тобто гормони. Вони діють миттєво, позбавляють від основних симптомів – свербіння і висипань.

При тяжких проявах кортикостероїди вводяться ін’єкційно.

Крім гормональних і антигістамінних засобів зовнішньо використовуються мазі і креми, які мають ранозагоювальну та регенеруючою дією. При мокнутии ефективним пасти, що містять цинк.

Сверблячих дерматит призводить до нервових розладів, тому призначаються заспокійливі препарати. Для підвищення імунітету застосовуються вітамінно-мінеральні комплекси.

Щоб не провокувати посилення симптомів нейродерміту, для купання використовуються тільки эмоленты

За сухою шкірою рук, обличчя і всього тіла потрібен особливий догляд. Для зволоження шкірного покриву призначаються эмоленты. Вони можуть бути у формі крему або емульсії для купання.

Якщо вчасно не зайнятися терапією і надалі не дотримуватися профілактичні заходи, то нейродерміт проявиться у дорослих.

Профілактика

Запобігти появі нейродерміту або його загострень можна, якщо дотримуватися таких рекомендацій:

• правильний догляд за шкірою – не допускати підвищеної сухості, пітливості, застосовувати тільки гіпоалергенну косметику;
• захистити дитину від можливих алергенів – синтетичний одяг, побутова хімія, пил, пилок, цвіль, шерсть домашніх тварин, продукти, медикаменти;
• дотримуватися гіпоалергенної дієти, налагодити режим харчування;
• підтримувати сприятливі кліматичні умови в приміщенні.

Лікуванням будь-яких шкірних проявів повинен займатися лікар, самолікування не допустимо.

Також по темі: контактний дерматит у дитини