Зміст:
Моноцити – різновид лейкоцитів, а саме одна з фракцій, яка несе відповідальність за неспецифічний захист організму. Ці клітини крові вважаються найбільшими, вони позбавлені гранул і є агранулоцитами. Підвищені моноцити у дитини можуть говорити про безліч захворювань і мати масу причин.
Підвищені моноцити у дитини – не діагноз, а лише симптом наявної патології
Зміст
Моноцити крові: загальна інформація
Білі кров’яні тільця – моноцити (макрофаги, гістіоцити, мононуклеарні фагоцити) – захищають організм від пухлинних клітин, сприяють виведенню атрофованих тканин і патогенних мікроорганізмів. Кількість моноцитів дозволяє оцінити здоров’я дитини, його спроможність імунної системи, припустити або спростувати підозри на патологію.
Як одні з основних імунних клітин, гістіоцити борються з вірусами, бактеріями і грибками, виводять токсини і продукти розпаду з організму. Навіть після нейтралізації патогенних мікроорганізмів, концентрація макрофагів в крові залишається підвищеною. Це потрібно для здійснення «прибирання» продуктів життєдіяльності та розпаду чужорідних агентів.
Важливо! Мононуклеарні фагоцити сприяють видужанню і відновленню організму, блокуючи поширення інфекції на здорові тканини.
Аналіз крові
Для визначення вмісту макрофагів проводять дослідження плазми. ОАК дає повну картину про їх кількість і процентному співвідношенні з іншими видами кров’яних клітин (еозинофіли, базофіли, нейтрофіли). Перекоси в лейкоцитарній формулі розцінюються як сигнали про захворювання і служать підставою для проведення більш глибокого дослідження.
В залежності від віку дитини забір біоматеріалу виробляють з пальця, вени або п’яточки.
Підготовка до аналізу
Принципи підготовки дитини до дослідження:
- Запланувати здачу біоматеріалу на ранкові години, до першого прийому їжі. У немовлят мінімальний інтервал між годівлею і здачею аналізу має становити дві години.
- Стрес, надмірні фізичні і психоемоційні навантаження провокують тимчасові зміни в складі крові. За добу до запланованого походу в поліклініку рекомендується виключити ці фактори.
- Ввечері, напередодні обстеження, дитині пропонується легка їжа в помірній кількості. Жирне, смажене, гостре, солоне слід виключити.
- Лікар, який видав направлення на аналізи повинен бути заздалегідь поінформований про прийом будь-яких лікарських препаратів дитиною.
Дотримання рекомендацій мінімізує ризик перекосів в аналізах і дозволить отримати найбільш точні результати.
Кількісні норми
Для кожного віку визначена своя норма. У більшості випадків число макрофагів вказується у відсотковому співвідношенні до інших видів білих клітин крові.
- у новонароджених першого місяця життя нормальне число моноцитів становить 3-12%;
- у малюків до року показник не повинен перевищувати 10%, мінімум в цьому віці 4%;
- вікова норма до 15 років – 3-9%;
- у підлітків – 1-8%.
Деякі лабораторії вказують число білих клітин в абсолютному значенні. У такому разі нормальні значення виглядають так:
- малюки до року – 0,05-1,1 г/л;
- у дітей 1-2 років нормальними вважаються показники від 0,05 до 0,6 г/л;
- з трьох до чотирьох років верхня межа знижується до 0,5 г/л, а нижній залишається колишнім;
- діти старше 4 років вважаються здоровими, коли абсолютні значення рівні 0,05 – 0,4 г/л.
Перевищення макрофагів, що це означає
Підвищений вміст моноцитів в крові може говорити про інфекційному, бактеріальному, грибковому захворюванні
Підвищення рівня макрофагів, виявлене при здачі ОАК, є симптомом патологічного процесу в організмі дитини.
Поряд з високим рівнем моноцитів можуть бути присутні наступні симптоми:
- загальна слабкість організму, занепад сил, симптоми перевтоми;
- ознаки інфекційного захворювання, підвищена температура тіла, нежить, кашель;
- збільшення розмірів лімфовузлів;
- ознаки порушення роботи органів шлунково-кишкового тракту.
Найбільш використовуваними є два типи моноцитоза:
- Коли підвищений числове значення моноцитів на один літр плазми – абсолютний. Позначається як «abs».
- Відносний. Коли вище норми зафіксовано відсотковий показник макрофагів на тлі нормальних значень лейкоцитів.
Провокуючими чинниками такого стану можуть стати різні захворювання. До основних причин відносять:
- гострий вірусний мононуклеоз;
- зоонозні інфекції;
- трансмісивні інфекційні захворювання після укусів комах;
- паразитарні захворювання та інвазії;
- сифіліс;
- захворювання крові;
- ревматоїдний артрит;
- запальні захворювання органів травлення;
- системний червоний вовчак;
- інтоксикація тетрахлорэтаном чи фосфором.
Крім того причини можуть критися в безпечних фізіологічних станах: період реабілітації після ГРВІ, видалення мигдалин і аденоїдів.
Важливо! Короткочасне підвищення моноцитів у дитини може бути наслідком зміни молочних зубів на корінні або їх прорізування.
Трактування результатів ОАК
В залежності від загальної картини ОАК, моноцитоз на тлі інших перекосів гематологічних показників, може трактуватися по-різному:
- Підвищені лімфоцити. Лімфоцитоз в поєднанні з великою кількістю моноцитів говорить про спроможність імунної системи дитини. Такий результат свідчить про боротьбу організму з інфекційних, вірусних чи іншим дитячим захворюванням. Як тільки організм впорається, і хвороба відступить – показники поступово прийдуть в норму.
- Лімфопенія. У цьому випадку мова може йти про зниження імунних сил організму.
- Підвищені еозинофіли. Поєднання високих показників цих двох груп кров’яних клітин свідчить про розвиток патологічного процесу: алергії, дерматиту, паразитарної інвазії, астми. Рідше діагностуються злоякісні захворювання кровотворної системи.
- Підвищений рівень базофілів. Це говорить про наявність алергічних або аутоімунних захворювань.
- Підвищені нейтрофіли. Такий результат ОАК свідчить про патологію грибкової або бактеріальної природи, лімфопенії.
- Високий ШОЕ – швидкість осідання еритроцитів – у поєднанні з високими значеннями моноцитів дають підстави запідозрити інфекцію, алергію або аутоімунні патологію.
Розшифровку аналізу, дообстеження та призначення лікарських препаратів здійснює лікар. Самостійне лікування в цьому випадку неприпустимо.
Дообстеження
Моноцитоз: що це значить – розповість лікар
Первинну діагностику і подальшу тактику обстеження призначає дитячий лікар-педіатр. В залежності від наявності суміжних симптомів дитина може бути направлений до одного з вузьких спеціалістів.
Так при підозрі на інфекцію дообстеженням дитини займається інфекціоніст. Він призначає здачу додаткових аналізів, зіскрібка та калу на яйця глист, бакпосіву, капрограммы, УЗД внутрішніх органів, ОАМ і специфічних серологічних тестів.
Важливо! Іноді для постановки діагнозу потрібно більш глибоке, комплексне обстеження дитини в умовах стаціонару.
Якщо у дитини виявляють збільшення лімфатичних вузлів, то лікар-гематолог проводить дообстеження, досліджує плазму на утримання атипових мононуклеар, бере спинномозкову пункцію для виключення злоякісних захворювань кровотворної системи.
При наявності скарг на біль у серці або суглобах, відхилення в кардіограмі, малюк направляється на обстеження до лікаря кардіолога-ревматолога, який виконує дослідження біохімічного складу крові і виявляє ревматоїдні процеси за допомогою маркерів аутоімунних захворювань.
Важливо! Лікування моноцитоза відсутня. Для зниження показників потрібно усунути причину захворювання.
Розлади органів травлення на тлі високих показників моноцитів можуть свідчити про апендициті, виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки.
Первинною діагностикою стану дитини займається лікар-педіатр. Саме він на підставі отриманих результатів аналізів вирішує до якого фахівця направити пацієнта для дообстеження. Це може бути інфекціоніст, фтизіатр, хірург, імунолог, гематолог.
Важливо! Всім пацієнтам, незалежно від вікової групи, фахівці рекомендують здавати аналізи не менше двох разів на рік для своєчасного виявлення відхилень показників і лікування можливих патологічних станів.
Самостійне обстеження і лікування підвищених моноцитів у дитини неприпустимо. Це може призвести до ускладнення наявного захворювання, погіршення стану і втрати часу, необхідного для своєчасної спеціалізованої допомоги.
Читайте також: про що свідчить підвищений рівень еозинофілів у дитини
