Зміст:
Ентероколіт у дітей — запалення тонкої і товстої кишок. Страждають всі основні функції травлення, всмоктування, виведення. Захворювання частіше протікає в гострій формі.
Зміст
Суть патології
При ентероколіті запалюється слизова оболонка всього кишечника. Захворювання зазвичай зустрічається у немовлят і молодших школярів. Рідше хворіють новонароджені та старші діти.
Хвороба буває гострою — розвивається раптово, триває не більше місяця. Рідше захворювання переходить в хронічну форму. Сприяє цьому відсутність медичної допомоги.
Ентероколіт у дітей – запалення тонкої і товстої кишок
Причини розвитку
Основна причина ентероколіту у дітей — інфекція. В травний тракт вона проникає ззовні, або активується умовно-патогенна флора всередині організму. Типові збудники — стрептококи, стафілококи, кишкова паличка, амеби.
Воспадению кишечника сприяють:
- неправильне харчування;
- недостатнє дотримання особистої гігієни;
- безконтрольний прийом антибіотиків;
- ослаблення імунітету;
- аномалії розвитку кишки;
- хронічні захворювання травного тракту.
Вроджений ентероколіт розвивається в результаті внутрішньоутробного інфікування.
До неінфекційних причин хвороби відносять:
- отруєння — несвіжими продуктами, ліками, отруйними речовинами;
- алергію;
- травмування слизової.
Ризик розвитку захворювання підвищується у недоношеної дитини. Його органи остаточно не сформовані, місцевий кишковий імунітет відсутній.
Симптоми різних форм
Прояви ентероколіту неспецифічні. На ранній стадії захворювання можна сплутати з кишковою інфекцією, хірургічною патологією. Гострий ентероколіт проявляється:
- болем у животі;
- метеоризмом;
- проносом;
- блюванням.
Дитина ослаблений, при інфекційному походження хвороби підвищується температура до 38 градусів. Тримається вона 5-7 днів. Характерним симптомом є почастішання випорожнення до 10 разів на день. Калові маси містять слиз або кров.
Хронічна форма протікає менш виражено. Біль у животі з’являється після фізичного навантаження, прийому їжі. Постійний симптом — нудота, відрижка. Стілець нестійкий, чергуються проноси і запори. Порушення всмоктування поживних речовин позначається на стані шкіри. Вона набуває сіруватий відтінок, стає сухою на дотик. Відзначається випадання волосся, ламкість нігтів. Змінюється емоційний стан дитини — вона стає дратівливою, непосидючим.
Постійний симптом ентероколіту – частий рідкий стілець
У новонароджених
Ураження кишечника у дітей до місяця протікає найбільш важко. Хворіють, як правило, діти з вродженим імунодефіцитом, у них частіше зустрічаються некротичні форми.
Захворювання визначається вже через кілька днів після народження. Типовими симптомами є:
- відмова від грудей;
- рясний стілець;
- домішка крові в калі;
- часте зригування, блювання;
- підвищення температури до 38 градусів.
Через зневоднення дитина млявий, не реагує на звуки і рухи. Зменшується кількість сечовипускань. Шкіра суха, бліда.
У дітей до року
Захворювання в цьому віці модет протікати приховано або виявлятися такими симптомами:
- відсутність апетиту;
- частий рідкий стілець;
- слиз, кров в калі;
- кольки;
- температура до 37,5 градусів;
- судоми.
Дитина млявий, сонливий, часто плаче. Ентероколіт часто набуває хронічного перебігу. На його тлі розвивається гастрит, запалення підшлункової залози.
Ускладнення
Розвиваються рідко. У групі ризику знаходяться діти до одного року, діти зі зниженим імунітетом. Ускладнення виникають при несвоєчасній медичної допомоги, у недоношених.
Тяжкість ускладнень залежить від вихідного стану здоров’я малюка, своєчасності діагностики і терапії.
Лікування при ускладненнях проводиться в стаціонарі
Методи діагностики
Проведене обстеження спрямоване на виявлення причини захворювання, ступеня ураження кишки. Дитині призначають:
- копрограму — виявлення крові, неперетравленої їжі, бактерій;
- аналіз калу на яйця гельмінтів, мікробів;
- загальний аналіз крові — визначає ознаки запалення;
- рентгенографію — виявляє уражені ділянки.
Більш точні результати дає колоноскопія — в кишечник вводять ендоскоп для безпосереднього огляду слизової. Але ця процедура досить болюча, застосовується не у всіх дітей.
Тактика лікування
Лікують більшість випадків ентероколіту в домашніх умовах. Госпіталізація потрібна при погіршенні стану дитини:
- лихоманка вище 38С;
- часта блювота;
- рідкий стілець більше 10 разів на день;
- порушення свідомості.
Дітей молодше року госпіталізують у будь-якому випадку.
Дитині потрібно дотримуватися сувору дієту. Вона зменшує подразнення запаленої слизової оболонки, сприяє її загоюванню. В перший день хвороби дозволено тільки пити воду і сольові розчини. Вони відновлюють втрату рідини з проносом і блювотою.
З другого дня і до припинення симптомів призначають:
- рисову і вівсяну каші на воді;
- білі сухарі;
- галети;
- компот з ізюму.
Після припинення рідкого стільця раціон розширюють. Вводять варені або запечені овочі та фрукти, курячий бульйон, сир.
Дітей молодше року переводять на безлактозную суміш, кефір. Прикормы дають відповідно віку, але виключають яєчний жовток. Число прикормів скорочують до 1-2 на добу.
Суворе дотримання дієти, прискорює одужання.
Медикаментозне лікування спрямоване на усунення причини хвороби, відновлення функції кишки. Призначають такі препарати:
- якщо інфекційний коліт — антибіотики;
- сорбенти;
- спазмолітики;
- ферменти;
- пробіотики.
При некротизирующем коліті показано метаболічні засоби, кровоспинні препарати. Курс лікування — 7-14 днів, залежно від тяжкості стану.
Хірургічне втручання застосовується рідко. Головне показання — некротизуючий коліт з розвитком кровотечі. В ході операції нежиттєздатні ділянки кишки видаляють.
Операція на кишечнику потрібна при розвитку ускладнень
Лікування хронічної форми захворювання триває довго. На перший план виходить дотримання дієти. Хронічна форма вже не є інфекційною, навіть якщо первісною причиною були бактерії. Суть лікування затяжного процесу — в тривалому відновленні слизової кишки і мікрофлори.
Призначають патогенетичні засоби — метаболічні, ферментні, пробіотичні. Хорошим ефектом володіють народні кошти.
Лікувати ентерит народними засобами можна тільки після дозволу лікаря. Курс прийому становить 7-10 днів.
Прогноз
У більшості дітей захворювання має сприятливий результат. Тонка і товста кишка відновлюються повністю. Нормалізується мікрофлора і перистальтика. Гірший прогноз у недоношеного малюка. Ускладнення розвиваються частіше, протікають важко.
Ентероколіт може закінчитися летальним наслідком при некротичній формі, ускладненої кровотечею. У разі сприятливого результату залишаються наслідки, пов’язані з ураженням сусідніх органів — панкреатит, запалення шлунка.
Після хірургічного втручання з видаленням частини кишки виникають проблеми з травленням. У дівчаток запалення може перейти на органи малого таза і викликати сальпінгіт, аднексит. Відновлення організму може затягнутися на кілька років.
Профілактика
Повністю запобігти розвитку ентероколіту не можна. Але заходи профілактики, дотримуватися жінкою під час вагітності і після пологів, дозволять знизити ризик захворювання у дитини.
До вагітності жінці потрібно обстежитися на приховані інфекції, при їх виявленні — пройти відповідну терапію. Особливо це стосується урогенітальних інфекцій — мікоплазмозу, хламідіозу.
Під час вагітності треба дотримуватися здорового способу життя:
- відмовитися від куріння і вживання алкоголю;
- раціонально харчуватися;
- уникати контактів з інфекційними хворими;
- частіше бувати на свіжому повітрі;
- робити гімнастику.
Профілактичні заходи спрямовані на повноцінне виношування вагітності і народження малюка в строк. Після пологів рекомендується природне вигодовування. Грудне молоко містить антитіла проти багатьох інфекцій, завдяки чому буде мати природну захист. Грудне молоко сприяє формуванню правильної кишкової мікрофлори.
Природне вигодовування – найкраща профілактика гострого ентероколіту у немовляти
Ентероколіт — рідкісне захворювання в дитячому віці. Воно може протікати важко, надовго порушуючи функціонування організму малюка. Діти з груп ризику схильні до розвитку ускладнень. Можливі летальні результати. Важлива своєчасна повноцінна діагностика та терапія захворювання.
Також читайте про аскариди у дітей
