Види порушень мовлення у дітей дошкільного віку, причини, методи корекції

2651

Зміст:

  • В якому віці можна виявити мовні порушення
  • Чому виникає мовленнєвий порушення
  • Які бувають види порушень
  • Які бувають групи порушень
  • Що робити батькам при мовленнєвих порушеннях у дитини
  • Профілактика порушень
  • В нормі у дитини до п’яти років повністю повинні бути сформовані всі мовленнєві навички. Якщо цього не сталося, то необхідно з’ясувати, чому виникло порушення мови і при необхідності надати комплексну логопедичну, психотерапевтичну, медичну допомогу.

    В якому віці можна виявити мовні порушення

    На думку педіатрів та дитячих психологів, порушення мовлення у дітей уважні батьки можуть виявити з першого місяця життя немовля. На можливість розвитку даної проблеми в подальшому вказує неемоційний, монотонний плач новонародженої. У ранньому дитинстві затримка мовного розвитку визначається за такими ознаками:

    • в кінці першого місяця дитина не виражає голод або незадоволення криком;
    • у чотири місяці дитина не посміхається, якщо дорослі розмовляють з ним;
    • у п’ять місяців порушення мовлення у дітей проявляються відсутністю вимови звуків; малюки не шукають очима предмети, на які вказали дорослі;
    • у сім місяців дитина не вимовляє окремі склади, не реагує на своє ім’я;
    • у дев’ять місяців малюк не говорить слова з однаковими звуками;
    • у десять місяців не махає на прощання рукою;
    • в рік не говорить осмислено окремі слова, не вслухається в музику, не виконує елементарних прохань;
    • у два роки не показує на предмети, не вимовляє окремі слова, не розрізняє понять «маленький-великий».

    Часто зустрічається порушення мовлення у дітей, народжених раніше покладеного терміну

    Перераховані проблеми є ознакою загального порушення мовної функції. Щоб допомогти дитині, необхідно звернутися до наступних фахівців для визначення причини патології та постановки точного діагнозу:

    • отоларинголога для перевірки слуху малюка;
    • невропатолога для діагностування наявності органічного ураження ЦНС;
    • дитячого психолога, щоб визначити рівень інтелекту;
    • окуліста для перевірки зору;
    • логопеду, щоб виставити остаточний діагноз і підібрати способи корекції.

    Можна виставити діагноз після відвідування одного фахівця. Тільки комплексне обстеження дозволяє визначити причини, що викликали проблему.

    Чому виникає мовленнєвий порушення

    Зустрічаються різні фактори, що призводять до збою мовного розвитку у дітей. Вони можуть виявлятися окремо і поєднуватися між собою. До основних причин відносяться наступні фактори:

    • Генетична схильність. Можливо, у батьків мова формувалася пізніше, ніж у їхніх ровесників, або родичі страждали заїканням, а також порушеннями в області головного мозку, що відповідає за мовні конструкції. До спадкового фактору відносяться структурні аномалії ротової порожнини, порушення прикусу, патології неба, коротка вуздечка.
    • Причиною порушення мовних конструкцій є хвороби, перенесені на першому році життя. Найбільшу небезпеку представляють інфекції, менінгіт, запалення вуха, що призводить до зниження якості слуху, а іноді й повної його втрати, що негативно позначається на сприйнятті мови. Також небезпечні травми неба, голови.
    • Вроджені патології. Формування нервової системи, центру розвитку мовлення плода відбувається до 12 тижнів вагітності. До найбільш негативних факторів відноситься перинатальне кисневе голодування, інфекції, які перенесла жінка в першому триместрі вагітності, травми. Патологія розвивається в результаті несумісності крові матері і плоду, на тлі чого токсини, що утворюються в дитячому організмі, порушують функціонування центру мови в головному мозку. Часті стреси, вживання алкогольних напоїв, куріння майбутньої матері, зайнятість на шкідливому виробництві негативно позначається на подальшому становленні мови у дитини.
    • Патології під час пологів. До найбільш небезпечних для подальшого розвитку мовлення дитини відноситься асфіксія, що призводить до гіпоксії клітин головного мозку, використання щипців в процесі родопомочі.
    • Загальні порушення мовлення проявляється у дітей, що ростуть у соціально несприятливих умовах, причому не обов’язково у питущих батьків з аморальною поведінкою. Проблеми з мовленням у дитини можуть розвинутися і в благополучній родині, де малюк страждає від дефіциту спілкування. Найбільш важливий для дитини дошкільного віку емоційний контакт з матір’ю.

    Мова – складний психічний процес. Дитина почне говорити в тому випадку, якщо слух, головний мозок, артикуляція досягли необхідного ступеня розвитку, що залежить від стану здоров’я і оточення малюка. Брак яскравих вражень, відсутність умов для повноцінного спілкування проявляється затримкою не тільки психічного, але і фізичного розвитку.

    развития речи

    Порушення мовлення у дітей криються в нестачі спілкування з батьками

    Які бувають види порушень

    До фонематическому розладу мови відносяться наступні патології:

    • брадилалия – характеризується уповільненою вимовою із збереженням грамотності і чіткості;
    • дислалія – заміна в словах деяких звуків при збереженні сприйняття мови;
    • тахилалия – для неї характерне збільшення темпу розмови;
    • дизартрія – проявляється проблемами з голосовими зв’язками, м’язами щік, язика, губ, гортані;
    • заїкання – виникає на тлі судом, спазмів різних м’язів артикуляційного апарату; часто зустрічається в дошкільному віці, проявляється багаторазовим повторенням звуків або складів;
    • ринолалія – це фонематичні порушення в народі називають гнусавостью, воно виникає з-за хронічного синуситу, аномальної будови носової порожнини.

    Крім фонематичного порушення зустрічаються внутрішні фактори, що викликають проблеми з промовою:

    • алалія – є вродженою патологією через структурного ушкодження головного мозку на фоні кисневого голодування, травми, внутрішньоутробної інфекції;
    • афазія – є набутою патологією; діагноз встановлюється в тому випадку, якщо дитина дошкільного віку раніше говорив, але перестав спілкуватися мовними конструкціями на тлі травми, пухлини головного мозку.

    Тяжке порушення діагностується при комбінації різних видів відхилень. Їх мають діти починають розмовляти пізніше ровесників, у них наявні дефекти вимови, словниковий запас бідний.

    развития речи

    Своєчасна корекція розвитку мовлення дозволить згодом уникнути проблем з листом

    Які бувають групи порушень

    Виділяють такі групи дітей з порушеним розвитком мови:

    • До першої групи відносять дітей, які добре розрізняють звуки, але у них відзначаються проблеми з вимовою деяких з них. Це відхилення зустрічається найчастіше і легко піддається корекції.
    • У другу групу входять діти, не вимовляють звуки, котрі плутають їх між собою, переставляющие склади. Вони також не договорюють закінчення слів.
    • В третю групу включаються діти з тяжкими порушеннями. Вони не здатні розрізняти звуки, не зливають їх у склади, не становлять пропозиції, у них бідний запас слів.

    Щоб допомогти дітям з важкими порушеннями адаптуватися в суспільстві, необхідна спеціальна та термінова корекція.

    Що робити батькам при мовленнєвих порушеннях у дитини

    Якщо батьки помітили, що у дитини є проблеми з мовою, то їм необхідно:

    • поспостерігати, як малюк спілкується з іншими дітьми, не страждає у нього комунікація; порушення спілкування з людьми часто викликається аутизмом;
    • перевірити, чи немає у дитини проблеми зі слухом;
    • проконсультуватися з неврологом, дитячим психологом, логопедом;
    • почати корекцію.

    Успіх корекційних занять залежить не тільки від роботи фахівців, але і від грамотних дій батьків.

    Профілактика порушень

    У дітей розвиток мовлення порушується по-різному, але профілактика буде спільна для всіх:

    • з народження розмовляйте з дитиною, в ході спілкування виявляйте різні емоції;
    • не сюсюкайте з немовлям, чітко вимовляйте слова;
    • щодня займайтеся пальчикової гімнастикою;
    • у дошкільному віці займайтеся розвитком дрібної моторики, ліпіть, малюйте; відмінно розвиває мова гра у конструктор, мозаїку;
    • щодня виконуйте вправи для розвитку м’язів мови – вони є підготовчим моментом у становленні звуків;
    • займайтеся дихальною гімнастикою, вона розвиває мовне дихання, допомагає боротися із заїканням;
    • читайте книги, вчіть вірші, розширюйте словниковий запас.

    Спільна діяльність дітей і батьків дозволить запобігти мовні дисфункції.

    Якщо у дитини після чотирьох років спостерігаються стійкі порушення у вимові звуків, слів, зверніться до логопеда для консультації. Своєчасна корекція допоможе уникнути розвитку подальших відхилень у розвитку і порушень в комунікації у дитини.

    Читайте також: симптоми і лікування ехолалії у дітей