Ентеровірус у дітей – симптоми, діагностика і лікування

Зміст:

Ентеровірусні інфекції – це група захворювань, провокованих вірусами сімейства пикорнавирусов. Характерними ознаками для всіх форм патології є підвищення температури, почервоніння обличчя, шиї та рук. Але у кожної форми захворювання є свої специфічні прояви.

Причини захворювання

Ентеровірусну інфекцію можуть викликати віруси Коксакі A/B, ЕСНО та інші види ентеровірусів. Всі ці мікроорганізми стійкі до низьких температур, але швидко гинуть при термічній обробці, при впливі хлору і йоду.

Збудники ентеровірусних інфекцій у дітей – ентеровіруси з сімейства пикорнавирусов

Передача вірусу відбувається від людини-носія кількома шляхами: повітряно-крапельним, фекально-оральним або трансплацентарным – від материнського організму плоду. Також зараження може відбутися при вживанні сирої води, через іграшки.

Але захворювання може і не розвинутися. Це залежить від декількох факторів:

• стану імунітету людини;
• здібності мікроорганізму протистояти імунній системі;
• контагиозности – ступеня заразності вірусу і здатності впливати на організм людини.

В організм новонароджених разом з материнським молоком потрапляють антитіла до ентеровірусів, формуючи імунітет. Але він майже зникає відразу після припинення годування груддю. Таким чином, захворювання розвивається переважно у дітей 3-10 років. У дорослих захворювання зустрічається рідше, так як у них сформувався імунітет при безсимптомному перебігу інфекції.

Класифікація

Ентеровірусні інфекції можуть бути двох типів – типовими і нетиповими. Перші викликають ангіну, гастроентерит, гепатит і інші патології. При типових інфекціях може відбутися наступне:

• порушення функцій нервової системи;
• ураження серцевого м’яза;
• очні патології;
• ураження органів малого таза.

Нетипові форми інфекцій характеризуються стертим затяжним перебігом. До них відносять увеїт, панкреатит, нефрит та інші.

За ступенем тяжкості виділяють ще одну класифікацію. Захворювання може мати легку, середню і важку ступінь.

Симптоми

Вірус проникає в дитячий організм в процесі дихання. Мікроорганізм потрапляє в лімфовузли, осідає в них і починає швидко розмножуватися. З моменту проникнення вірусу в організм і до виникнення перших симптомів може пройти 1-10 днів.

Всі форми хвороби починаються гостро й несподівано. Температура тіла піднімається до 38-39 градусів. Вона може бути постійною і триматися 3-5 днів або хвилеподібною – кілька днів не проходить, потім зникає на добу, а потім знову з’являється. Також спостерігаються і додаткові ознаки – збільшення лімфовузлів на шиї, гіперемія шкіри, запаморочення, млявість та інші.

В залежності від того, який орган уражений энтеровирусом у дітей, може зустрічатися кілька форм захворювання, які супроводжуються особливими проявами:

• ентеровірусна ангіна, коли вірус вражає ротоглотку. На слизових рота, глотки і мигдаликів з’являється бульбашкова висип. З часом ці бульбашки розриваються, а на їх місці утворюються виразки з гнійним нальотом;
• кон’юнктивіт. У цьому випадку ентеровірус у дітей вражає один або обидва ока. Спостерігаються сльозотеча, боязнь світла, почервоніння очного яблука та інші ознаки;
• міозит – ураження м’язів. Супроводжується м’язовою слабкістю і болями. Ступінь дискомфорту залежить від температури тіла – коли вона підвищується, то з’являються і болю. Але з її зниженням вони зникають;
• ентерит – ураження слизової кишечника. Для такої форми захворювання характерні порушення стільця. Спостерігається діарея, але при цьому фекалії мають нормальну забарвлення і не містять домішок крові або слизу;
• ентеровіруси можуть вражати різні відділи серця, викликаючи міокардит, ендокардит або перикардит. Такі захворювання супроводжуються стрибками артеріального тиску, біль під лівою лопаткою і за грудиною, зміною серцевого ритму;
• ураження нервової системи викликає енцефаліти, менінгіти. При таких захворюваннях спостерігаються головні болі, предобморочного стану та інших ознак;
• гіперемія – шкірне ураження. Супроводжується червоним висипом на шкірі голови, рук і грудей;
• орхіт – запалення яєчок у хлопчиків. Спостерігається на тлі інших форм захворювання. Зазвичай проходить без наслідків, але іноді призводить до аспермии в половозрелом віці. З-за цього чоловік буде безплідним;
• внутрішньоутробне зараження плоду може призвести до викидня або розвитку у малюка синдрому раптової смерті, коли він гине на тлі повного здоров’я.

Може бути ізольоване ураження або комбіноване, коли одночасно спостерігається відразу кілька форм захворювання.

Один з симптомів ентеровірусної інфекції – червона висипка

Діагностика

Поразка энтеровирусом діагностується на основі специфічних ознак. Але для уточнення діагнозу призначаються додаткові методи дослідження – імуногістохімічний, серологічний, молекулярно-біологічний, культуральний. Проводяться лабораторні дослідження біологічних рідин – крові, змивів з носоглотки та інших.

Враховуючи провідний симптом захворювання, може знадобитися консультація педіатра, кардіолога, невролога, офтальмолога та інших фахівців. Необхідно диференціювати хворобу від інших патологій – кору, скарлатини, поліомієліту, ГРВІ.

Лікування

При легких формах захворювання допускається терапія в амбулаторних умовах. Дитині рекомендується дотримувати постільний режим весь час, поки у нього спостерігається підвищена температура.

Необхідно скорегувати харчування хворого. Воно повинно бути легким, містити мінімум 50% білкової їжі – м’ясо, бобові, яйця та інші. Якщо у дитини ентерит, в раціон включають сухарики з білого хліба, супи з консистенцією пюре або киселю, фрикадельки з нежирного м’яса, кашу на воді, рибу, варені яйця, фруктове желе. Рекомендовано рясне пиття. Необхідно виключити молочні продукти, сирі овочі і фрукти, спеції, жирні і смажені страви.

Призначається симптоматичне лікування із застосуванням противірусних і жарознижуючих засобів. Проводиться дезінтоксикаційна терапія, полоскання рота і зрошення носа.

На весь період лікування дитини потрібно ізолювати. Забороняється відвідування дитячого садка або школи. Ентеровіруси дуже легко передаються, тому можливі епідемії. Повертати дитину в дитячий колектив можна тільки після зникнення всіх проявів.

При тяжкому перебігу захворювання рекомендується лікування в умовах стаціонару. Показаннями до цього є стійка температура, ураження життєво важливих органів, паралічі. У таких випадках терапія включає прийом інтерферонів, імуноглобулінів, глюкокортикостероїдів.

Лікування ентеровірусних інфекцій у дітей можна проводити амбулаторно

Профілактика

Спеціальна вакцина проти ентеровірусної інфекції не розроблена, так як захворювання викликається величезною кількістю серотипів вірусів. Щоб запобігти розвитку патології, необхідно дотримуватися наступних рекомендацій:

• намагатися не контактувати з хворими людьми. У сезон застуд не відвідувати людні місця;
• стежити за власною гігієною. Мити руки після кожного перебування на вулиці, після взаємодії з хворими людьми або тваринами, перед прийомом їжі. Якщо немає можливості відразу помити руки, їх потрібно хоча б обробити вологими серветками;
• кожен член родини повинен мати свою зубну щітку і рушник для обличчя;
• регулярно прибирати в будинку з використанням дезинфікуючих засобів, не допускати скупчення пилу на поверхнях. Раз в тиждень проводити генеральне прибирання;
• щодня провітрювати всі приміщення будинку;
• пити тільки кип’ячену або фільтровану воду. При купівлі води в магазині потрібно стежити, щоб ємність була добре запечатаної, інакше в ній можуть зібратися бактерії. При відкритті пляшки повинен бути характерний звук шипіння;
• дорослі повинні дотримуватися «респіраторний етикет», цього ж потрібно навчити і дітей. Він полягає в прикриванні рота рукою або серветкою при чханні/кашлі. Після цього серветку необхідно викинути в урну, а руки ретельно вимити з милом;
• не рекомендується купатися у відкритих водоймах, так як вони можуть бути забруднені бактеріями;
• у сезон застуд забороняється відвідувати лазні, сауни, басейни;
• не купувати харчові продукти на ринку. Перед вживанням свіжих овочів і фруктів їх необхідно ретельно вимити під проточною водою, а після цього обдати окропом. Бажано вживати тільки термічно оброблені продукти;
• забороняється самолікування будь-яких захворювань. Це може призвести до їх хронізації, імунітет буде постійно зниженим, і організм стане сприйнятливим до вірусного ураження.

Перераховані вище рекомендації є профілактикою не тільки ентеровірусних інфекцій, але і інших вірусних захворювань. Дотримуючись їх, можна захистити себе і своїх близьких від хвороб.

Ентеровірусні інфекції зазвичай не викликають серйозних наслідків для організму, якщо вчасно почати їх терапію. Після того як дитина переніс захворювання, у нього з’являється імунітет до ентеровірусів. Надалі захворювання виникнути не повинно або буде протікати в легкій формі.

Читайте в наступній статті: краснуха у дітей