Зміст:
УЗД лонного зчленування при вагітності – обов’язковий вид діагностики при появі болю, набряклості, дискомфорту і клацань в лобкової області. Такі ознаки можуть вказувати на симфизит. Стан потребує терапії, тому жінка до розродження перебуває під наглядом фахівців.
Коли необхідно зробити УЗД лонного зчленування
УЗД лонного зчленування призначається жінкам у гестаційний період при підозрі на симфизит. Це патологія, яка супроводжується сильним розбіжністю лонних кісток і розвитком катаральних процесів.
УЗД лонного зчленування при вагітності проводиться при підозрі на розбіжність кісткової тканини
Спровокувати стан може зміна гормонального фону, а також недолік кальцію і колагену в організмі, які відповідають за стан кісткової та хрящової тканини. Важливу роль відіграє генетична схильність.
При появі перших ознак симфизита необхідно проконсультуватися з лікарем. Розпізнати розбіжність кісток можна за наступними симптомами:
- больовий синдром в області тазу, наростаючий при ходьбі і навантаженнях, іррадіює в пах, куприк або стегно;
- набряклість лобкової області;
- зміна ходи;
- неможливість випрямити ноги в положенні лежачи.
При появі описаних ознак лікар проводить огляд пацієнтки і призначає УЗД лонного зчленування.
Як роблять УЗД лонного зчленування
УЗД лонного зчленування можна зробити в будь-якому кабінеті ультразвукової діагностики. Тривалість дослідження не перевищує 10 хвилин. У ході діагностики вивчається стан тканин і кісток лонного зчленування і прилеглих областей.
Для проведення діагностики жінці необхідно прийняти зручну позу в горизонтальному положенні і звільнити шкіру лобкової області та малого тазу. Після цього лікар-УЗД завдає спеціальний гель, який полегшує рух датчика по шкірі і покращує проходження ультразвукових хвиль вглиб тканин.
УЗД лонного зчленування при вагітності: норма показників
В ході ультразвукового дослідження визначається не лише стан тканин, але і ймовірність ускладнень – їх розриву. На це вказують наступні показники:
- розбіжність кісток;
- ступінь симфизита при його наявності;
- ступінь розм’якшення м’яких, кісткових та суглобових тканин;
- наявність катаральних процесів у досліджуваній області.
Норма розтягування лобкових кісток – 5-6 мм. При перевищенні цих показників ставиться діагноз симфизит. Він буває:
- 1 ступеня: при розширенні хрящової тканини від 6 до 9 мм;
- 2 ступінь: при розходженні кістки на 10-20 мм;
- 3 ступінь: при збільшенні хрящової тканини більше 20 мм.
Якщо в ході ультразвукового дослідження визначені відхилення від норми більше ніж на 10 мм, існує ризик ускладнень під час пологів. Лікарі приймають рішення про проведення кесаревого розтину, враховуючи і інші фактори.
До пологів жінці призначається носіння спеціального бандажа, ЛФК. Вагітній слід виключити фізичні навантаження середнього та тяжкого ступеня тяжкості. Важливо дотримуватися правил здорового харчування та забезпечити достатнє надходження кальцію в організм. На третій стадії терапія проводиться в умовах стаціонару під наглядом лікарів.
Отже, УЗД лонного зчленування призначається жінкам у гестаційний період, як правило, у другій половині другого триместру і третьому. Призначається при підозрі на розбіжність лобкової кістки та попередження ускладнень. При відхиленні від норми лікування підбирається індивідуально виходячи із стадії перебігу патології.
Також цікаво почитати: чому виникає симфизит при вагітності
