Основні симптоми та ефективне лікування далекозорості у дітей

Зміст:

Далекозорість у дітей – поширений діагноз, який характеризується порушенням зору поблизу при його збереженні вдалину. Подібні відхилення до 3-4 років розглядаються як норма і не вимагають звернення за медичною допомогою. Однак якщо зорові порушення зберігаються, то батькам слід звернутися з дитиною до лікаря-офтальмолога. Фахівець проведе необхідне обстеження, встановить причини розвитку патології і підбере комплексну терапію.

Далекозорість у дітей проявляється порушенням зору поблизу

Далекозорість у нормі

У перші роки життя в дитини спостерігається активне збільшення розмірів очного яблука. Це призводить до того, що розвивається далекозорість. У віці 3-4 років порушення зору самостійно проходять без будь-якого лікування. Окулісти відзначають, що при переході з дитячого садка у школу природна, або фізіологічна, далекозорість повинна бути відсутньою.

Перший огляд у офтальмолога дитина проходить 12 місяців. Фахівець оцінює ступінь порушення зору. Якщо далекозорість не перевищує 3 діоптрій, то це фізіологічний стан. Якщо ж порушення більше 3 діоптрій, то проводиться додаткове обстеження і лікування підбирається.

Виникнення захворювання

Далекозорість у дітей характеризується тим, що зображення фокусується позаду сітківки очей

Наявність далекозорості у дітей найчастіше пов’язано з фізіологічними особливостями формування очного яблука. Очей, збільшуючись в розмірі, зростає нерівномірно, що призводить до зміни розташування його складових частин і обумовлює зниження зору вдалину. При цьому порушення не повинні перевищувати 3 діоптрій. Це норма, яка компенсується самим організмом.

Якщо компенсації не відбувається, то далекозорість перевищує 3 діоптрії, що вимагає підбору лікування. Крім того, одночасно зі зниженням гостроти зору можуть спостерігатися косоокість та інші патології, що погіршують зорову функцію. У цих випадках причини наступні:

• зміна анатомії очного яблука: вкорочення очної осі, низька кривизна рогівки і патологія кришталика;
• спадковість. Вважається, що якщо в обох батьків спостерігається далекозорість або короткозорість, то ризик їх виникнення у дитини зростає в 3-4 рази;
• порушення розвитку очного яблука можуть бути пов’язані з негативними впливами навколишнього середовища на організм вагітної жінки.

Встановлення причини розвитку хвороби дозволяє підібрати ефективну терапію і провести профілактику її прогресування.

Клінічні прояви

Основний симптом далекозорості – погіршення зору у дитини поблизу при його збереженні на відносно віддалених об’єктів. В залежності від вираженості порушень, захворювання поділяють на 3 ступені важкості:

• легке порушення характеризується зміною зору до +2 дптр. Анатомічні структури очного яблука (циліарний м’яз і кришталик) здатні компенсувати відхилення, завдяки чому під час відвідування окуліста може бути виявлена зорова норма. Однак при тривалому читанні або на заняттях у школі діти скаржаться на головний біль, швидку стомлюваність очей і можуть погано засвоювати навчальні матеріали;
• далекозорість 2-го ступеня характеризується зміною зору від +2 до +5 діоптрій;
• захворювання 3 ступеня — понад +5 діоптрій.

При виражених порушеннях, більше +2 діоптрій, спостерігається неправильне розвиток зорових центрів головного мозку, так як вони не отримують необхідну візуальну стимуляцію. В результаті змін можливе формування амбліопії. Інша назва ускладнення — «ледачий очей». Ця патологія характеризується тим, що зорова функція не відновлюється при використанні засобів корекції (окуляри, лінзи та ін).

Діти самостійно рідко відзначають погіршення зору. Вони розцінюють це як норму і приділяють увагу тільки вторинним симптоми — головний біль, швидку стомлюваність, нездатність концентрувати увагу при читанні або листі. Порушене зір у дитини може бути виявлено тільки при відвідуванні лікаря-офтальмолога.

Діагностичні заходи

Для постановки діагнозу необхідно звернутися в лікарню. Обстеження проводиться за наступним алгоритмом:

Вимірювання передньозаднього розміру очі здійснюють з допомогою ехобіометрії та ультразвукового дослідження. Додаткове проведення офтальмоскопії, біомікроскопії, периметрії може допомогти встановити супутню патологію: астигматизм та ін.

Підходи до терапії

Лікування далекозорості в дитячому віці, до 3-4 років, при слабкої ступеня вираженості порушень не потрібно. Окулісти рекомендують наглядову тактику, так як захворювання у 95% випадків проходить самостійно після закінчення росту очного яблука.

Якщо вік дитини старше або порушення зору більше +2 діоптрій, то використовують наступні методи терапії:

• носіння окулярів, які підбираються індивідуально для дитини. Кожні півроку окуліст повинен проводити повторне дослідження зору для оцінки ефективності лікування;
• у старшому віці можливо носити контактні лінзи;
• якщо дитині більше 16 років, то може бути проведена лазерна корекція зору.

Додатково можуть призначатися препарати, що поліпшують обмінні процеси в оці і нормалізують розвиток очного яблука. Вони відносяться до біологічно активним добавкам і мають недоведену ефективність. Позитивний ефект лікування спостерігається при регулярному виконанні дитиною зорової гімнастики при допомозі батьків.

При виявленні амбліопії окулісти рекомендують чергувати зорову навантаження на очі. Під час читання або малювання дитині закривають одне око за допомогою окклюдером. Це нормалізує роботу зорових відділів у головному мозку та усуває амбліопію.

Апаратні методи лікування

Для усунення та профілактики далекозорості можуть використовуватися апаратні методи. Вони проводяться у вигляді курсів за 7-14 днів. Апаратне лікування буває декількох видів:

• окуляри з масажем. Дозволяють впливати з допомогою повітряної струменя теплого повітря і вібрацій високої частоти. Це покращує кровопостачання структур головного мозку, за рахунок чого в них посилюються обмінні процеси;
• комп’ютерні програми для усунення супутнього косоокості. Являють собою розроблений комплекс вправ для окорухових м’язів;
• вплив ультразвуком, яке може бути імпульсним або безперервним. Поліпшує кровопостачання ока, перешкоджає розвитку дистрофічних і запальних процесів;
• інфрачервоне вплив лазером забезпечує поліпшення стану циліарного м’яза, яка необхідна для фокусування зору;
• електрична і магнітна стимуляція показані при супутньої амбліопії. Методи підвищують функціональні здібності кіркових відділів головного мозку і перешкоджають прогресуванню патології.

Комплекс апаратних процедур підбирається для кожної дитини індивідуально. Окуліст у процесі лікування може змінювати їх при відсутності ефективності.

Профілактичні заходи

Лікування далекозорості у дітей з допомогою зорової гімнастики

Попередити розвиток далекозорості у дитини можна за допомогою простих рекомендацій:

• проходити регулярний огляд у лікаря-офтальмолога. Якщо у дитини відзначається природна далекозорість, то обстеження повинні проводитися кожні 6 місяців;
• дитина повинна проводити достатню кількість часу на свіжому повітрі. Харчування слід збагачувати фруктами, овочами та ягодами, які містять вітаміни і мікроелементи. Вони необхідні для нормального формування очного яблука та центральної нервової системи;
• слід зменшити час, який дитина проводить за комп’ютером, телевізором або смартфоном;
• при виконанні домашньої роботи або читанні кожні 30-40 хвилин робиться перерва. У цей час дитині слід дати очам відпочити від навантаження;
• регулярно виконувати зорову гімнастику. Список вправ та порядок їх виконання пояснює лікар. При виконанні гімнастики батькам необхідно стежити за правильністю рухів.

В відсутність терапії далекозорість може стати причиною низької успішності в школі і прогресувати. При появі перших симптомів захворювання батькам слід звернутися до лікаря. Офтальмолог проведе обстеження і підбере засоби для корекції зору.

Далекозорість у дитячому віці може бути фізіологічної або виникати з-за патологічних змін на очному яблуці. Прогноз сприятливий, так як зоровий дефект легко піддається корекції. Важливо своєчасно звернутися за медичною допомогою для попередження прогресування патології та розвитку ускладнень: амбліопії та ін. Терапія захворювання грунтується на корекції зору за допомогою окулярів або лінз, а також використання немедикаментозних методів – гімнастики і апаратних процедур. Діти з фізіологічними порушеннями потребують динамічного спостереження у лікаря-окуліста.

Читайте також: халязіон століття у дитини