Перші ознаки й лікування пневмонії у новонароджених

1527

Зміст:

  • Фактори ризику
  • Причини
  • Класифікація
  • Обстеження
  • Клінічна картина
  • Постановка діагнозу
  • Диференціальна діагностика
  • Лікування
  • Наслідки
  • Пневмонія у новонароджених – захворювання, що найчастіше викликається бактеріями і вражає нижні дихальні шляхи. Небезпека пневмонії в дитячому віці полягає у швидкому формуванні дихальної недостатності. Організм новонародженого ще не пристосувався до життя зовні, тому дуже вразливий. При інфікуванні захворювання розвиваються швидко. Пневмонія вимагає негайного лікарського втручання та термінової госпіталізації. При відсутності лікування може призвести до летального результату.

    Пневмонія у новонароджених: фактори ризику

    Фактори ризику

    Ризик розвитку пневмонії у новонароджених підвищується, якщо є такі фактори:

    • наявність у матері інфекційних патологій;
    • загроза переривання на пізніх термінах;
    • гіпоксія плоду;
    • недоношеність;
    • внутрішньоутробна інфекція;
    • асфіксія;
    • проведення реанімаційних заходів у післяпологовому періоді;
    • перегрів або переохолодження.

    Також ризик інфікування підвищується після кесаревого, якщо новонароджений переніс катетеризацію або ж штучну вентиляцію легенів. По суті, ризикованими є будь-які маніпуляції, на тлі яких підвищується ймовірність інфікування.

    Причини

    Найчастіше першопричиною пневмонії у немовляти є бактерії, а саме:

    • стафілокок;
    • пневмокок;
    • мікоплазма;
    • синьогнійна паличка;
    • хламідія;
    • клебсієла.

    Бактерії потрапляють в організм дитини через плаценту або ж повітряно-крапельним шляхом. При попаданні в організм дитини навколоплідних вод розвивається аспіраційна пневмонія. Незрілість тканин легень та імунної системи, а також недостатній розвиток дихального центру відіграють велику роль у формуванні захворювання.

    Класифікація

    Вроджена пневмонія має ряд різновидів. Так, залежно від часу виникнення хвороби виділяють набуту та вроджену форми. Якщо захворювання проявилося в перші три доби, воно вважається вродженим. За течією виділяють гострі, підгострі і затяжні види.

    Залежно від причин існують наступні форми:

    • бактеріальна;
    • грибкова;
    • вірусна;
    • паразитарна;
    • змішана.

    Окремо виділяють вентиляційну пневмонію. Вона розвивається у тих дітей, які перебували на штучній вентиляції легень. Також фахівці оцінюють поширеність запалення. У цьому випадку пневмонія у новонароджених може бути сегментарної, вогнищевою або ж часткової. При ураженні всього легкого її називають тотальною.

    Обстеження

    При підозрі на пневмонію дитині необхідно провести ряд обстежень для підтвердження діагнозу, так і для контролю ефективності проведеної терапії. Для цього призначаються такі дослідження:

    • загальний аналіз крові;
    • загальний аналіз сечі;
    • рентген легенів;
    • УЗД внутрішніх органів;
    • визначення кислотно-основного стану.

    Також необхідно визначити, яким збудником було викликане захворювання. Для цього проводиться ПЛР-діагностика. Крім цього, лікарі повинні ретельно стежити за станом дитини, визначаючи тиск, температуру, а також число дихання і пульс. Зміни даних показників допомагають виявити ускладнення на ранніх стадіях і запобігти їх.

    причины

    Причини розвитку вроджених пневмоній

    Клінічна картина

    При вродженої формі захворювання на перше місце виходять прояви дихальної недостатності. Також відзначаються наступні симптоми:

    • знижена температура тіла;
    • задишка;
    • сірість шкірних покривів;
    • ознаки непрохідності кишечника;
    • гепато – і спленомегалія.

    Використавши фонендоскоп, лікар почує різноманітні вологі хрипи. Придбана пневмонія розвивається повільніше. У перші дні спостерігаються загальні порушення стану дитини. Він відмовляється від годування, з’являються перші ознаки дихальної недостатності. Приблизно через 72 години після пологів прояви наростають, стаючи схожими на вроджену форму.

    Постановка діагнозу

    Для постановки діагнозу вродженої форми захворювання недостатньо характерної клінічної картини. Необхідні дані обстежень. Існують основні та додаткові ознаки захворювання. До перших можна віднести:

    • дані рентгена;
    • визначення в родових шляхах матері та крові дитини слідів одного збудника;
    • підтверджена аспірація навколоплідними водами.

    До допоміжним даними фахівці відносять наступне:

    • підвищений рівень лейкоцитів з переважанням паличкоядерних;
    • визначення в крові підвищеного С-реактивного білка;
    • зниження в крові кількості тромбоцитів;
    • гістологічно підтверджені запальні зміни плаценти;
    • збільшення селезінки і печінки.

    Сукупність основних і додаткових даних допомагає фахівцям поставити точний діагноз і призначити відповідні лікувальні процедури. Найчастіше для виставлення правильного діагнозу досить своєчасно проведеного рентгена грудної клітки. Визначення збудника буде проводитися в будь-якому випадку, оскільки це необхідно для визначення тактики лікування.

    Диференціальна діагностика

    Подібними з пневмоніями симптомами мають наступні стани:

    • вроджені вади серця;
    • аномалії розвитку дихальної системи;
    • аспірація меконію;
    • респіраторний дистрес-синдром.

    Найчастіше лікарям доводиться проводити диференціальну діагностику саме з респіраторним дистрес-синдромом. Він відрізняється від пневмонії наступними ознаками:

    • відсутність тіней на рентгені;
    • при первинній інтубації відсутня харкотиння гнійного характеру;
    • в крові немає запальних змін і відсутня тромбоцитопенія;
    • IgM на нормальних значеннях;
    • негативні дані посівів.

    Для виникнення респіраторного дистрес-синдрому не потрібен вплив збудника. Він формується на тлі нестачі сурфактанту – особливої слизу в легенях. Тому дистрес-синдром схожий на пневмонію клінічно, але повністю відрізняється на лабораторних даних. Для оцінки ступеня тяжкості даного стану використовується спеціальна шкала Lia. В нормі у новонародженого не повинно бути більше 1 бала.

    последствия

    Наслідки пневмоній у новонароджених

    Лікування

    Всі новонароджені з підозрою на пневмонію в обов’язковому порядку повинні бути госпіталізовані. Це стосується тих, у кого захворювання розвивається після виписки з пологового будинку. В особливо важких випадках їх поміщають в кувез. Також проводяться наступні заходи:

    • киснева терапія. Проводяться інгаляції зволоженим киснем. Якщо це не дозволяє впоратися з дихальною недостатністю, необхідний переведення на штучну вентиляцію легенів;
    • антибактеріальна терапія. Для цього використовуються антибіотики широкого спектру – аміноглікозиди і пеніциліни;
    • корекція порушень кислотно-лужної рівноваги;
    • інфузійна терапія.

    Всі терапевтичні заходи повинні проводитися під строгим контролем лабораторних показників. Також потрібно пам’ятати, що будь-які захворювання легше попередити, ніж лікувати. Тому необхідно проводити профілактичні заходи. Зокрема, важливо своєчасно виявляти і усувати інфекційні захворювання під час вагітності!

    Наслідки

    Прогноз захворювання залежить від своєчасно розпочатого лікування. Летальність досить низька і не перевищує 5%. Найчастіше прогноз сприятливий. Однак якщо дитина недоношена, можливе формування дисплазії бронхіальній і легеневої тканини. У цьому випадку захворювання нижніх дихальних шляхів будуть зустрічатися у дитини дуже часто на протязі всього життя. Також відзначаються наступні ускладнення:

    • серцево-судинна недостатність;
    • міокардит;
    • сепсис;
    • патології системи згортання;
    • менінгіт.

    Щоб не відбулося формування даних ускладнень, необхідно своєчасно діагностувати захворювання і почати терапевтичні заходи. В іншому випадку захворювання може прийняти затяжний характер, що суттєво вплине на розвиток дихальної системи. Такі діти часто хворіють і мають схильність до формування пневмоній у майбутньому.

    Таким чином, поява пневмоній у новонароджених найчастіше пов’язане із захворюваннями матері. Саме тому так важливо вчасно відвідувати профілактичні огляди у гінеколога і пройти всі необхідні обстеження. Раннє виявлення інфекційних захворювань і своєчасно проведені терапевтичні заходи дозволяють значно знизити ризик розвитку пневмонії у новонародженого.

    Дивіться далі: атипова пневмонія у дітей