Причини виникнення і лікування короткозорості у дітей

1680

Зміст:

  • Причини виникнення
  • Класифікація захворювання
  • Клінічні прояви
  • Діагностичні заходи
  • Підходи до терапії
  • Профілактичні заходи
  • Короткозорість у дітей – поширена в педіатрії хвороба. До віку 15 років хворіють 30% дітей. Патологія характеризується порушенням зору, при якому дитина починає погано бачити віддалені об’єкти. Діагностикою міопії займається офтальмолог. Для цього він застосовує офтальмоскопія, авторефрактометрию та інші методи, що виявляють ступінь вираженості порушення зору і фактори, що викликали його. Терапія короткозорості включає в себе зорову корекцію, виконання спеціальної гімнастики і прийом лікарських препаратів.

    Причини виникнення

    Лікування короткозорості передбачає носіння окулярів для корекції ступеня порушення зору

    Міопію в дитячому віці поділяють на 3 види: вроджену, спадкову та набуту. Офтальмологи відзначають, що короткозорість у дітей часто зустрічається в сім’ях, де захворювання виявлено у одного або обох батьків. Відомі гени, що відповідають за формування і розвиток очного яблука. Зміни в них призводять до порушень зору.

    Вроджена патологія пов’язана з підвищеною розтяжністю склери. Слабкість зовнішньої оболонки очного яблука приводить до його постійного подовження і прогресуванню короткозорості. Вроджений варіант хвороби часто виявляється при недоношеності, на тлі вродженої глаукоми, захворювань кришталика і рогівки. Захворювання виявляється на першому році життя.

    Основна причина розвитку набутої короткозорості – збільшення зорової навантаження при недотриманні зорової гігієни. Вона зустрічається у дітей шкільного віку при тривалому письмі, читанні, а також роботі за комп’ютером. Фахівці виділяють ряд факторів: ендокринні захворювання, родова травма ЦНС і хребетного стовпа, інфекційні хвороби, нераціональне харчування та ін

    При виявленні міопії у дітей офтальмологи рекомендують встановити тип її розвитку. Це дозволяє попередити прогресування короткозорості при дорослішанні дитини.

    Класифікація захворювання

    В офтальмології використовують кілька варіантів класифікації. Найбільш популярна з них ґрунтується на виразності порушень зору:

    • короткозорість слабкого ступеня – погіршення до 3 діоптрій;
    • середньої вираженості – від 3,25 до 6 діоптрій;
    • важка міопія – більш 6,25 діоптрій.

    Для оцінки прогнозу для пацієнта всі види короткозорості поділяють на стаціонарну, повільно і швидко прогресуючу. При стаціонарному типі хвороби ступеня порушення зору не підвищуються, хвороба не прогресує. Якщо погіршення менше 1 діоптрії в рік, то виставляють діагноз повільно прогресуючої міопії. При погіршенні від 1 діоптрії і більше — швидко прогресуючої короткозорості.

    Міопія може протікати на тлі інших змін в очному яблуці. Астигматизм — зоровий дефект, що виникає в результаті зміни розмірів структур очного яблука. Він призводить до зниження гостроти зору і може викликати сильні головні болі.

    Випадки хвороби, в залежності від морфологічних змін в оці, поділяють на фізіологічні, кришталикові і патологічні. Фізіологічна короткозорість виникає в результаті швидкого зростання очного яблука в дитячому віці. Порушення зору при цьому не прогресує. При хрусталиковом тип патології міопія пов’язана з надмірним заломленням світла, що проходить через кришталик. Цей стан зустрічається на тлі цукрового діабету і катаракти. Справжня короткозорість пов’язана з постійною зміною розмірів очного яблука. Це призводить до прогресування порушень зору, аж до інвалідності.

    Клінічні прояви

    школьного возраста

    Вперше короткозорість виявляють найчастіше у дітей молодшого шкільного віку

    Симптоми короткозорості виявляються в будь-якому віці. Якщо вона розвинулася у грудної дитини до походу в дитячий сад, то ознаки захворювання виявляє офтальмолог при плановому огляді.

    Захворювання у дітей старшого віку має характерні клінічні ознаки: дитина мружить очі, морщить лоб і підносить іграшки або книгу близько до очей. Батьки можуть легко виявити такі особливості поведінки і повинні своєчасно відвідати окуліста. Самі діти скаржаться на біль і відчуття дискомфорту в очах, а також головний біль, що виникають після тривалої зорової навантаження.

    Якщо лікування не призначено, то патологія прогресує. Можливо розвиток астигматизму і амбліопії. Останній стан пов’язано з функціональними дефектами очного яблука і не може бути усунуто окулярами або лінзами. При подальшому прогресуванні небезпека ускладнень зростає – можливі дегенеративні зміни в сітківці і її відшарування. Це може стати причиною сліпоти і інвалідності.

    Діагностичні заходи

    Відповідь на питання, лікується чи ні короткозорість, пов’язаний з видом патології та своєчасністю його виявлення. У тих випадках, коли дитина відзначає швидку стомлюваність при читанні і головні болі, а батьки помічають, що він починає гірше бачити далеко, необхідно відразу ж звернутися до педіатра або офтальмолога. Діагностика проводиться за наступним алгоритмом.

  • При зборі скарг лікар з’ясовує можливі причини розвитку короткозорості, а також давність наявності порушень зору і ситуації, в яких вони проявляються. Необхідно виявити супутні захворювання нервової системи.
  • Зовнішній огляд дозволяє оцінити розміри, положення і форму очних яблук. Фахівець вивчає обсяг рухів очей та їх симетричність. Обов’язково оцінюються обсяг і запас акомодації для диференціальної діагностики з помилковою міопією.
  • Оцінка гостроти зору у дітей старше 3 років. У процесі дослідження офтальмолог застосовує коригувальні скла. Якщо зір поліпшується при використанні мінусовій лінзи і погіршується при плюсовій, то можна говорити про наявність короткозорості. Для оцінки клінічної рефракції проводять рефрактометрія і скиаскопию.
  • Біомікроскопія і офтальмоскопія застосовуються для оцінки стану внутрішніх структур очного яблука: передньої камери ока, рогівки та сітківки.
  • Для вимірювання передньозаднього розміру очного яблука і визначення типу міопії виконується ультразвукове дослідження.
  • При необхідності проводять консультацію з дитячим неврологом. Фахівець повинен оглянути дітей з проявами вегетосудинної дистонії і астенічним синдромом. Порушення зору, дискомфорт в очах у них можуть бути пов’язані з дисфункцією нервової системи.

    Оцінювати отримані результати повинен тільки лікар. Спроби самолікування призводять до швидкого прогресування міопії і розвитку ускладнень.

    Підходи до терапії

    близорукость у детей

    Короткозорість у дітей вимагає якісної діагностики

    Лікування короткозорості залежить від вираженості порушень зору і швидкості їх прогресування. Вичікувальну тактику використовують у дітей з збільшенням ступеня хвороби менше ніж на 0,5 діоптрій в рік. Якщо короткозорість прогресує швидше, то необхідна комплексна терапія з використанням вітамінів для очей, лікарських засобів, фізіотерапії і методів оптичної корекції.

    Лікування починають з підбору окулярів або контактних лінз. Якщо порушення виражені слабо, то засоби корекції застосовують тільки при необхідності. Їх не слід використовувати постійно. Це потрібно при важкій міопії або її швидкому прогресуванні. Крім оптичної корекції, дітям призначають та інші немедикаментозні методи:

    • апаратні процедури – вакуумний масаж, вправи для тренування акомодації, електростимуляцію і ін;
    • змінюють раціон харчування, роблячи його збалансованим і багатим вітамінами і мікроелементами. Збільшують споживання овочів, фруктів, ягід, горіхів і нежирних сортів м’яса;
    • призначають регулярні вправи для зорової гімнастики, поліпшують стан глазодвигательной мускулатури і загальний тонус склери;
    • проводять лікувальний масаж області шиї;
    • застосовують електрофорез на область очного яблука та ін.

    Серед лікарських засобів часто використовують судинорозширювальні препарати (пентоксифілін, нікотинову кислоту, а також вітаміни для очей. Останні рекомендується використовувати протягом тривалого часу. До вітамінів для очей відносять рибофлавін, вітамін А, таурин і ін. Не слід самостійно призначати собі будь-які медикаменти, так як вони мають строгі показання і протипоказання до призначення.

    Якщо короткозорість швидко прогресує, то проводять склеропластику, зупиняє розтягнення склери. При досягненні віку 16 років хворому може бути виконана лазерна корекція зору.

    Профілактичні заходи

    Профілактика короткозорості ґрунтується на дотриманні зорової гігієни. Батькам необхідно забезпечити комфортне робоче місце для школяра, знизити інтенсивність зорової навантаження протягом дня, а також забезпечити формування правильних навичок в процесі читання і листа. Знизити ризик розвитку міопії допомагають правильний режим сну і неспання, повноцінне харчування і регулярні заняття спортом.

    Профілактика прогресування хвороби у дітей з встановленою міопією грунтується на регулярному відвідуванні лікаря-офтальмолога. Консультація фахівця необхідна кожні 6 місяців. Лікар оцінить стан органів зору і дасть подальші рекомендації з терапії. Вітаміни для очей при курсовому застосуванні покращують прогноз для пацієнтів.

    Короткозорість в дитячому віці – поширене захворювання, пов’язане з надмірним навантаженням на орган зору і формуванням неправильних зорових звичок. Вилікувати міопію можна в тих випадках, коли батьки з дитиною звертаються до окуліста при початковій ступеню розвитку хвороби. У цьому випадку застосування комплексної терапії дозволяє зупинити прогресування короткозорості без проведення хірургічних втручань.

    Також цікаво: далекозорість у дітей