Симптоми і лікування нецукрового діабету у жінок

513

Зміст:

  • Причини виникнення та механізм розвитку патології
  • Класифікація та клінічна картина
  • Діагностика та лікування
  • Прогноз і небезпека захворювання

    • Діабет називають стан, при якому збільшується кількість виділюваної організмом рідини і виникає компенсаторна спрага. Часто такі симптоми викликає цукровий діабет, при якому в крові підвищується рівень глюкози. Однак у медицині існує і діагноз “нецукровий діабет”, при якому підвищена втрата рідини не пов’язана з концентрацією глюкози.

    Причини виникнення та механізм розвитку патології

    Захворювання протікає хронічно і частіше діагностується у пацієнтів 18-25 років. При цьому відомі випадки, коли діагноз був поставлений після тридцяти років, а також у дітей першого року життя.

    Один з симптомів нецукрового діабету у жінок – спрага

    Розрізняють два основних механізми розвитку патології – центральний і нефрогенний. Обидва пов’язані з виділенням гормону вазопресину та чутливістю до нього.

    Клітини гіпоталамуса регулюють вироблення вазопресину – антидіуретичного гормону. Вазопресин сприяє збереженню рідини в організмі та її реабсорбції з нирок, що призводить до зменшення кількості сечі, що виділяється. При недостатності вазопресину зворотне всмоктування води в організмі зменшується, внаслідок чого виникає поліурія – рясне і часте сечовипускання.

    Основна проблема – недостатність вазопресину, яка може виникати з двох причин:

  • Нейрогормональні збої, які призводять до недостатнього утворення гормону з-за порушень у центральній нервовій системі.
  • Зниження чутливості рецепторів ниркових до дії вазопресину, що часто виникає з-за генетичних порушень.

    • Діабет центрального генезу, при якому виникає недостатність вазопресину, може бути викликаний:

  • Ушкодженнями гіпофіза або гіпоталамуса, які призводять до порушення транспорту гормону або його недостатнього накопичення.
  • Травмами, запальними або инфильтративными захворюваннями.
  • Діагностується також ідіопатичний діабет, при якому проблема обумовлена генетичним дефектом або неправильними імунологічними реакціями.

    • Нирковий тип діабету може також розвинутися внаслідок генетичного дефекту, а також після набутих патологічних станів – гіперкальціємії, гіпокальціємії, після травм.

    Таким чином, можна виокремити первинний і вторинний нецукровий діабет, який був присутній при народженні або з’явився протягом життя як наслідок захворювань і травм.

    Окремо виділяють також нецукровий діабет вагітних – тимчасову патологію, яка зникає після пологів. Причиною в цьому випадку виступає руйнування вазопресину гормонами плаценти, що призводить до недостатності антидіуретичного гормону. Вираженість симптомів зазвичай спостерігається в третьому триместрі.

    лечение

    Лікування має проходити під контролем лікаря

    Класифікація та клінічна картина

    Нецукровий діабет ділять на декілька типів за ступенем компенсації та важкості:

    • легка – кількість виділюваної сечі не перевищує 8 л;
    • середня – пацієнт втрачає до 14 л сечі на добу;
    • важка – без медикаментозного лікування відбувається потіючи більше 14 л рідини.

    Стадії:

  • Стадія компенсації – спрага і часті походи в туалет особливо не турбують.
  • Субкомпенсація – пацієнт іноді відчуває спрагу і скаржиться на поліурію.
  • Декомпенсація – виражені спрага і поліурія.

    • Симптомамитика для діабету досить стандартна. Він включає:

    • скарги на сильну спрагу;
    • кількість випивається пацієнтом води може досягати 20 л;
    • зниження потовиділення;
    • прискорене і рясне сечовипускання, підйоми в туалет по ночах;
    • наслідки великої втрати рідини: сухість шкіри та слизових оболонок, слабість, головні болі, блювота, судоми, згущення крові;
    • розтягнення шлунка, зниження секреторної функції органів ШКТ.

    Діабет центрального генезу передбачає додаткові прояви, пов’язані з порушенням функціонування гіпоталамо-гіпофізарної системи (ендокринні порушення з боку різних систем органів).

    Діагностика та лікування

    Головне завдання діагностики – виявити локалізацію причини проблеми. Від цього залежатиме подальша тактика терапії. У діагностиці використовуються наступні дослідження:

  • Тест на обмеження рідини. Проводиться в лікарні після виключення диференціального діагнозу цукрового діабету. Пацієнт приймає їжу всухом’ятку і зважується кожні 30 хвилин. Досліджується рівень вазопресину і осмолярність сечі.
  • Біохімія та клініка сечі – аналіз покаже зниження щільності нижче 1,005.
  • Діагностика центрального типу нецукрового діабету проводиться за допомогою МРТ дослідження.

    • причины возникновения

    Тактика терапії залежить від причини виникнення нецукрового діабету

    Хірургічне лікування нецукрового діабету не проводиться. Якщо причиною порушень виступають психогенні проблеми, пацієнту потрібно консультація психотерапевта. В інших випадках лікування проводять медикаментозно.

    Основною схемою терапії діабету центрального генезу є замісна терапія аналогом вазопресину – десмопрессином. Доза підбирається лікарем індивідуально для кожного пацієнта практичним шляхом. Біодоступність різних препаратів на основі десмопресину може відрізнятися, тому перед початком лікування слід уважно ознайомитися з інструкцією та чітко дотримуватися клінічні рекомендації лікаря.

    Під час терапії повинен дотримуватися питний режим – при появі почуття спраги питво обов’язково.

    Рідина особливо не обмежують, так як це призведе до зневоднення, однак після початку лікування спрага буде мучити пацієнта рідше.

    Терапія нецукрового діабету нефрогенної етіології не може проводитися замісною терапією, так як чутливість рецепторів залишається зниженою. У цьому випадку рішенням буде застосування протизапальних препаратів або тіазидних діуретиків.

    Оцінка якості лікування проводиться 1 раз на рік або частіше. При цьому оцінюється:

    • частота спраги;
    • результати аналізу сечі;
    • діурез;
    • концентрація в крові глюкози, натрію, калію, креатиніну;
    • частота нічних сечовипускань.

    Профілактичних заходів для попередження нецукрового діабету не розроблено. Патологія виявляється несподівано і вимагає серйозного підходу до лікування.

    При нецукровому діабеті, який виник після травми або операції, пацієнт має високий шанс на ремісію.

    Ремісія часто настає через 3-6 місяців після події і може припускати зниження дози або повне скасування гормонального лікування.

    Купірування нецукрового діабету у вагітних також проводять десмопрессином. Терапія нецукрового діабету народними засобами малоефективна.

    Прогноз і небезпека захворювання

    Нецукровий діабет та його симптоми у жінок і чоловіків призводять до порушення роботи багатьох систем органів, а також можуть значно знижувати якість життя. У разі центрального генезу нецукрового діабету має значення етіологія проблеми. Здавлення гіпоталамуса пухлиною має несприятливий прогноз з-за злоякісного утворення, а не з-за діабету.

    У будь-якому випадку небезпеку представляє велика втрата рідини. Зневоднення і втрата електролітів може призвести до летального результату, особливо у маленьких дітей і літніх пацієнтів.

    При цьому ризики знижуються, якщо пацієнт заповнює втрати шляхом збільшення обсягу споживаної води.

    Проведення замісної терапії дозволяє значно підвищити якість життя пацієнтів і мінімізувати небезпеку від захворювання. При правильному лікуванні і регулярному контролі стану хворого прогноз нецукрового діабету сприятливий.

    При відсутності адекватної терапії нецукровий діабет може призвести до:

    • порушень з боку зору;
    • неврозів, проблем зі сном, збоїв у роботі нервової системи, що тільки посилить розвиток патології;
    • затримки росту і статевого розвитку дітей;
    • розширення ниркових мисок, розтягнення сечового міхура;
    • перерозтягання шлунка;
    • дискінезії жовчовивідних шляхів;
    • подразнення кишечника, запорів;
    • дерматологічних проблем;
    • проблем з серцем і судинами через нестачу рідини в організмі.

    Небезпечні наслідки можуть виникнути в результаті гіпернатріємії, коли елемент залишається в крові, а кількість води зменшується, підвищуючи концентрацію натрію. Проявами такого стану будуть підвищена нервово-м’язова збудливість, порушення свідомості, судоми.

    Нецукровий діабет має хронічний перебіг і загрожує зневодненням організму. При правильному лікуванні якість життя пацієнта вдається відновити. Патологія виникає внаслідок генетичних порушень або як придбане ускладнення після травм і захворювань.

    Читайте також: підвищені тригліцериди в крові у жінок

    СТАТТІ ПО ТЕМІБІЛЬШЕ ВІД АВТОРА