Вазомоторний риніт у дітей

632

Зміст:

  • Характеристика хвороби
  • Види захворювання
  • Причини хвороби
  • Симптоматика хвороби
  • Діагностика захворювання
  • Лікування хвороби
  • Народні методи лікування
  • Можливі ускладнення
  • Профілактичні заходи
  • Вазомоторний риніт у дітей виникає при збоях в роботі вегетативної нервової системи. В ході захворювання судини слизової оболонки носа припиняють поглинати вологу, починають її зайве виділяти, що призводить до підвищеного утворення слизу, труднопроходящей закладеності.

    Характеристика хвороби

    Вазомоторний риніт у дітей не викликається запальним процесом. Це комплекс симптомів, при якому звужується носова порожнина, в результаті порушується носове дихання. Звуження формується за набряклості слизової оболонки, порушення судинного тонусу носоглотки.

    Захворювання виникає з-за підвищеної чутливості судин до внутрішніх і зовнішніх подразників. На розвиток хвороби впливають патогенні мікроорганізми. Але якщо не почати лікування, то на тлі зміненого судинного тонусу може приєднатися вторинна патологія, інфікування хвороботворними мікроорганізмами.

    Вазомоторного риніту у дітей грудного віку не буває внаслідок незрілості слизової оболонки носа

    Види захворювання

    Розрізняють такі види патології:

    • Вазомоторний алергічний риніт, причиною якого є контакт з алергеном. Ця форма може турбувати як цілорічно, так і сезонно. Захворювання починається з чхання, закладеності носа, почервоніння слизової оболонки пазух.
    • Нейровегетативний – утворюється при порушенні роботи вегетативної нервової системи. Проявляється у дітей, які страждають від вегетосудинної дистонії. Цей вид захворювання протікає зі стрибками артеріального тиску, порушенням гормонального фону, роботи ендокринної системи. У дитини набрякають носові раковини, утруднюється дихання.
    • Медикаментозний, пов’язаний з частим і тривалим застосуванням судинозвужувальних крапель. Якщо медикаменти використовувати більше тижня, то розвивається лікарська залежність. Ніс дитини постійно закладений.

    Класифікація вазомоторного риніту в залежності від стадії захворювання:

    • Початкова стадія з транзисторними апериодическими нападами. У захворювання відсутня періодичність. Симптоми раптово з’являються і пропадають.
    • Проміжна стадія, що супроводжується періодичних нежиттю з морфологічними змінами слизової носа.
    • Стадія полипообразования. В носовій порожнині формуються поліпи, що утрудняють дихання, різко знижується нюх.
    • Стадія фіброзу, що характеризується великим числом розростань, що змінюють структуру носа. У дитини повністю відсутня носове дихання.

    Також виділяють дві форми вазомоторного риніту:

    • гостра – характеризується раптовим початком; симптоми проходять через два тижні після початку терапії;
    • хронічна – до цієї форми належить захворювання, що триває довше місяця або загострення частіше двох разів за рік.

    Зазвичай дане захворювання протікає в хронічній формі.

    Причини хвороби

    До сприяючих чинників розвитку вазомоторного риніту у дітей відносяться наступні стани:

    • Часті інфекційні захворювання, викликають застій слизу в носовій порожнині, що провокують розвиток риніту.
    • Тривале лікування медикаментозними препаратами. У цьому випадку закладеність носа відноситься до побічних ефектів.
    • Зміна клімату – викликає набряк слизової оболонки.
    • Стреси. При нервовому напруженні пульс частішає, на цьому тлі прискорюється рух крові по судинах. В результаті капіляри розширюються, виникає закладеність носа.
    • Вроджені аномалії у вигляді дефекту носової перегородки.
    • Вживання прянощів. Дитячий організм не готовий до дуже ароматною і пряної їжі. В результаті виникає алергічне прояв у вигляді риніту.
    • Травмування носа, що призводить до накопичення слизу.
    • Переохолодження, яке викликає утворення великої кількості слизу.
    • Тривале використання крапель, які мають судинозвужувальну ефектом.

    Захворювання також може виникнути при прийомі нестероїдних протизапальних препаратів більше семи днів поспіль.

    лечение

    Вазомоторний риніт у дітей може бути спричинений лікуванням іншого захворювання судинозвужувальними краплями

    Симптоматика хвороби

    Визначити захворювання можна за такими ознаками:

    • наявність рідких слизових виділень, які з плином часу загустевают;
    • часте чхання;
    • першіння в горлі – утворюється в носі рідина проникає в горло, дратує його, викликає кашель;
    • гугнявість, що виникає через закладеності носа;
    • головні болі нападів характеру, які виникають унаслідок спазму судин і нестачі кисню з-за труднощів з диханням;
    • зниження нюху через набряклості носа.

    Дитина насилу розрізняє запахи, у нього погіршується загальний стан, сон, з’являється слабкість. Розвивається гостра форма вазомоторного риніту досить швидко. Діти починають часто чхати з рясними виділеннями з носової порожнини, мають слизову консистенцію. Закладеність носа в положенні лежачи може міняти сторону. Слиз виділяється більш активно, якщо зайти з холодного приміщення в тепло. Вранці спостерігається набряклість, почервоніння обличчя.

    Діагностика захворювання

    У ході діагностики необхідно диференціювати вазомоторний риніт від інших його видів – інфекційного, вірусного нежитю. Лікар збирає анамнез, з’ясовує, наскільки часто проявляються симптоми, чи вони мають зв’язок з порою року. Під час огляду фахівець визначає наявність ознак вегетосудинної дистонії, вимірює температуру тіла, артеріальний тиск, пульс, оцінює стан шкірного покриву.

    Діагностика включає в себе проведення риноскопії, дослідження різних частин носа. Сприйнятливим малюкам під час процедури застосовують місцеву анестезію. Найбільш точний діагноз дозволяє поставити видеориноскопия, за допомогою якої зображення виводиться на монітор комп’ютера. Крім візуального дослідження призначається наступна лабораторна діагностика:

    • загальний аналіз крові;
    • посів на виявлення інфекції;
    • алергічні проби, які дозволяють підтвердити алергічний риніт;
    • імунограма;
    • рентгенографія, яка дозволяє виявити наявність поліпів, визначити стан слизової;
    • микроэндоскопия – дозволяє диференціювати різні види риніту;
    • кардіограма.

    Діагностика включає огляд дитини неврологом для оцінки роботи нервової системи.

    лечение

    Лікування необхідно починати тільки після огляду у ЛОРа

    Лікування хвороби

    Терапія захворювання має бути комплексною. Перш за все важливо з’ясувати, чи носить патологія алергічний характер, і виключити контакт з алергенами. Зазвичай дітям призначаються такі групи лікарських засобів:

    • антигістамінні препарати, діючою речовиною яких є цетиризин;
    • для терапії хронічної форми використовують кортикостероїди, що дозволяють зняти набряклість, – призначаються виключно лікарем залежно від віку маленького пацієнта, виду захворювання;
    • сольові розчини на основі морської води для промивання, дозволяють змити зі слизової віруси, алергени для запобігаючи приєднання вторинної інфекції;
    • для зняття набряку, усунення закладеності використовують судинозвужувальні краплі або спреї – дана група використовується за призначенням лікаря, при неправильному застосуванні місцеві засоби можуть погіршити симптоматику;
    • краплі, засновані на протеинате срібла, – утворюють захисну плівку на слизовій носа;
    • в якості антисептиків призначають розчини, діючою речовиною яких є бензилдиметил;
    • для підняття імунітету використовують імуностимулятори на основі інтерферону.

    Якщо у дитини закладений ніс, то промивання робити марно – спочатку потрібно відновити вільне носове дихання з допомогою судинозвужувальних крапель. Лікування захворювання здійснюється за допомогою фізіотерапевтичних процедур:

    • інгаляцій, зволожуючих слизову оболонку, розріджують слиз і сприяють її видалення;
    • КУФ-терапії, заснованої на використанні ультрафіолетових променів: процедура не дозволяє приєднатися вторинної інфекції;
    • УВЧ – дана терапія зменшує набряклість слизової.

    Будь-які фізіотерапевтичні процедури проводяться одночасно з медикаментозною терапією.

    симптомы

    Симптоми вазомоторного риніту можуть з’явитися на тлі алергії

    Народні методи лікування

    Одночасно з медикаментозною терапією використовуються народні методи, які попередньо обговорюються з лікарем, так як багато з них здатні викликати алергію.

    • Взяти 1 ч. л. меду, розмішати в 1 ст. теплої води. Капати в кожну ніздрю три рази в день. Після закапування через хвилину висякатися. Таким чином знімається набряклість, усувається слиз.
    • Подрібнити цибулину, загорнути в марлю, прикласти на 10 хвилин до носа. Процедура проводиться в ранкові та вечірні години.
    • Чай з м’яти знімає набряк, виводить зайву рідину з організму, прискорює одужання.

    У дитячій кімнаті необхідно регулярно проводити вологе прибирання, стежити за вологістю повітря. При надмірно сухому і жаркому мікрокліматі носове дихання погіршується.

    Можливі ускладнення

    Якщо не почати терапію захворювання при початкових ознаках, то на тлі тривалого звуження судин можуть розвинутися такі ускладнення:

    • хронічний тонзиліт, який формується із-за того, що дитина змушена дихати ротом;
    • гайморит – виникає із-за набряку носоглотки;
    • фарингіт – стікає по стінках носоглотки слиз викликає захворювання горла.

    Звужені судини погіршують мозковий кровообіг, дитина швидко стомлюється, страждають клітини головного мозку, з’являється запаморочення.

    Профілактичні заходи

    Запобігти розвитку хвороби допоможуть профілактичні заходи:

    • зміцнення імунітету;
    • уникнення переохолодження та перегрівання;
    • прогулянки на свіжому повітрі, далеко від автомагістралей;
    • помірні спортивні заняття;
    • уникнення надмірних стресових ситуацій;
    • прийом вітамінних комплексів;
    • своєчасне лікування запальних захворювань;
    • розумне використання судинозвужувальних крапель;
    • регулярні профілактичні огляди у лікаря.

    Якщо у дитини закладений ніс більше тижня, обов’язково покажіть малюка ЛОРу, щоб не виникло ускладнень у вигляді вазомоторного риніту.

    Вазомоторний риніт у дітей не є нешкідливим захворюванням. При відсутності лікування він призводить до серйозних ускладнень, які потім можуть перейти в хронічну форму.

    Читайте також: поліпи в носі у дітей