Зміст:
Пілоростеноз у дитини — це хірургічне захворювання, що характеризується звуженням воротаря шлунка за рахунок розростання сполучної тканини і порушення іннервації пілоричного відділу. Хвороба проявляється в перші 2-3 тижні після народження дитини. Виявляють цей порок розвитку з допомогою УЗД і рентгена, специфічного діагностичного пошуку пілоростеноз не вимагає.
Пілоростеноз у дитини – це вроджена аномалія шлунка
Зміст
Причини і механізм розвитку
Основну роль у розвитку пілоростеноза у дитини відіграє спадкова схильність. Генетичний аспект пов’язують з аутосомно-домінантним успадкуванням і підлогою. Наприклад, якщо батько мав дане захворювання, то народжений хлопчик з більшою ймовірністю успадкує дане захворювання, ніж дівчинка.
Зовнішні причини, що впливають на розвиток аномалії шлунка внутрішньоутробно:
- перенесені батьками інфекційні хвороби: простий і генітальний герпес, краснуха, цитомегаловірус;
- стреси, гестози під час вагітності;
- підвищена кислотність шлункового соку у матері є провокуючим фактором;
Морфологічна картина вродженого пілоростеноза проявляється гіпертрофією – потовщенням стінок воротаря шлунка до 2 мм. В основному уражається циркулярний шар, тобто м’язові волокна і слизова оболонка.
Клінічні симптоми
Основні симптоми – рясна блювота, гіпотрофія, зменшення діурезу і стільця
Вроджений пілоростеноз проявляється поступово. Через 2 або 3 тижні після народження у грудних дітей з’являється часте зригування, що переходить в рясну, постійну блювоту, яка не приносить полегшення – так звана блювання «фонтаном».
Дитина різко втрачає вагу, який встиг набрати з моменту народження, його підшкірно-жирова клітковина стоншується, з блювотою втрачаються корисні мікроелементи і вітаміни. Зниження маси тіла може бути до 20%.
Батьки можуть спостерігати різке погіршення загального стану. Вони стають малорухомими, млявими, плач стає тихим, апетит зовсім зникає. Шкірні покриви набувають сірого відтінку, на них яскраво виражений судинний малюнок – «мармуровість». Посилюється серцебиття, сечовипускання стає вкрай рідкісним, а стілець майже відсутня.
Крім перерахованих вище симптомів порушується гомеостатична функція, водно-електролітний обмін, розвивається анемія і згущується кров. Даний стан наростає поступово, при цьому розвивається геморагічний синдром з шлунковою кровотечею, антральным гастритомом, катарально-геморагічним езофагітом.
При огляді маленького пацієнта лікар виділяє наступні симптоми, що характеризують пілоростеноз:
- западіння нижніх відділів живота і збільшення розмірів епігастральній області;
- при легкому погладжуванні шкіри в області шлунка помітна його посилена перистальтика;
- виражена гіпотрофія і зневоднення малюка;
- убогий стілець зеленого кольору або його відсутність;
Стрімкий розвиток гострого стану вимагає підтвердження діагнозу за допомогою стандартних методів обстеження. Це необхідно для визначення подальшої тактики лікаря і методів лікування.
Діагностика
Для виявлення аномалії розвитку шлунка у дітей необхідна консультація педіатра з наступним направленням хворого до дитячого хірурга.
Підтвердження діагнозу проводять за допомогою наступних методів дослідження:
- оглядова рентгенографія органів черевної порожнини дозволяє визначити рівень рідини в збільшеному шлунку, газонаполнение кишечника, перистальтику, затримку контрастної рідини в шлунку. Бічна рентгенограма показує звуження пілоричного каналу – симптом «дзьоба»;
- ультразвукове дослідження шлунка визначає відсутність евакуації вмісту в 12-палу кишку, змикання і потовщення стінок воротаря;
- з допомогою фіброгастроскопії виявляється розширення антрального і звуження пілоричного відділів.
Лабораторні методи менш інформативні, але є обов’язковими:
- загальний аналіз крові: ознаки анемії – зменшення гемоглобіну та еритроцитів.
- аналіз сечі: збільшення щільності сечі з’являються кетонові тіла.
- біохімічний аналіз крові: електролітні порушення і зміна кислотно-основного балансу.
Диференціальна діагностика
Пілоростеноз у дитини має подібну симптоматику з деякими захворюваннями, що ускладнює швидку постановку діагнозу.
Хвороби, які супроводжуються основним симптомом – блювотою: інфекційні хвороби, менінгіт, пілороспазм, гипоальдостеронизм, вроджені порушення функції центральної нервової системи, вади розвитку шлунково-кишкового тракту.
Лікування
Основне лікування – це оперативне втручання
Враховуючи клінічні рекомендації, оперативне втручання вважається основним методом лікування при пілоростенозі.
Після постановки діагнозу дитячий хірург і анестезіолог ретельно збирають анамнез у батьків, щоб дізнатися про індивідуальні особливості малюка, спадковості і наявність алергічних реакцій.
Підготовка дітей до операції полягає у відновлення кислотно-основного стану та водно-електролітного обміну. Внутрішньовенно, через катетер вводять глюкозо-сольові розчини, вітаміни, мікроелементи, легкозасвоювані білки.
Якщо операція призначена через 12 годин після звернення, дитині протипоказано харчування. При тривалій підготовці дозволяється годування по 10 мл кожні 2 години.
Після ретельної підготовки проводиться операція під контролем життєво важливих функцій з використанням загальної анестезії.
Після операції протягом кількох днів проводиться інфузійна терапія, яка необхідна для відновлення втраченої рідини, мікроелементів і білків.
Також рекомендовано приймати препарати, що захищають слизову оболонку шлунка, ферменти та пробіотики, що позитивно впливають на мікрофлору кишечника.
Не варто лякатися, якщо дитячий хірург прописав дитині антибактеріальну терапію. Це необхідно для запобігання гнійно-септичних ускладнень.
Важливий аспект післяопераційного ведення дітей грудного віку, харчування. Потрібно пам’ятати, що шлунок травмований і потребує поступовому введенні годування. Матерям рекомендовано годувати дитину в першу добу після операції зцідженим молоком в кількості 10 мл, з подальшим збільшенням обсягу. Повний переклад годування груддю дозволяється на 7-й день після оперативного втручання.
Ускладнення
При тривалому перебігу хвороби і несвоєчасному зверненні за медичною допомогою можуть виникнути наслідки та ускладнення.
- При рясної блювоті можливе попадання вмісту шлунку в легені, що викликає аспіраційну пневмонію.
- Виражене зневоднення з пригніченням дихальної та серцево-судинної функцій.
- Виразкова хвороба
- Затримка розвитку і зростання в зв’язку з великою втратою вітамінів, білків, мінералів та інших поживних речовин.
- Летальний результат.
Прогноз
Період реабілітації після операції триває кілька тижнів
При своєчасному зверненні до фахівців діагноз ставиться швидко, що дозволяє відразу почати лікування. Протягом 30 днів після операції батьки повинні доглядати за дитиною, виконуючи всі рекомендації лікарів.
Діти, що перенесли оперативне втручання, ставляться на облік наступних фахівців: педіатр, дитячий гастроентеролог і хірург. За місцем проживання ці лікарі спостерігають дитину протягом 2 років.
Для відновлення і профілактики гіпотрофії, анемії та гіповітамінозу слід кілька місяців дотримуватися режиму харчування, відпочинку і прогулянок. Також можна вводити висококалорійні суміші з підвищеним підтриманням вітамінів і мікроелементів за призначенням лікаря.
Читайте також: симптоми синдрому Грефе у новонароджених
