Зміст:
Лікування ускладненої грибкової інфекції не обходиться без прийому системних антимікотиків
Грибок у жінок клінічно проявляється сверблячкою, печінням, болем при сечовипусканні, рясними сирнистими виділеннями з неприємним запахом. Частою причиною розвитку патологій стає різке зниження імунітету на тлі протікає в організмі інфекції або гострого переживання стресової ситуації. В діагностиці уражень піхви дріжджовими грибками використовуються біохімічні дослідження. А для лікування захворювань застосовуються місцеві та системні антімікотікі.
Зміст
Основні причини грибкового ураження піхви
Провокують розвиток вагінального кандидозу, грибкового вагініту або вульвовагініту як зовнішні, так і внутрішні негативні чинники. Збудником інфекційного захворювання стають грибки кандіда. Це представники умовно-патогенного мікробіоценозу, які постійно знаходяться в організмі. Їх присутність в піхву в незначній кількості ніяк не відбивається на здоров’ї жінки. Але при зниженні імунітету інфекційні агенти починають швидко рости і розмножуватися.
Ослаблення захисних сил організму відбувається з наступних причин:
- часті стреси, депресивні стани;
- розвиток урогенітальних, кишкових, респіраторних інфекцій;
- важкий перебіг патологій печінки, нирок, органів сечовиділення;
- ендокринні розлади, включаючи цукровий діабет, гіпо – і гіпертиреоз;
- гостро протікаюча алергічна реакція;
- виношування дитини;
- переохолодження;
- зміна гормонального тла, наприклад, в період менопаузи.
Дріжджовий кандидоз розвивається при зниженні не тільки системного, але і місцевого імунітету. Подібний стан звичайно виникає після загибелі молочно-кислих бактерій в піхву. Звільнене місце швидко займають патогенні грибки, викликаючи гострі, а при відсутності лікування та хронічні запальні процеси. До ослаблення місцевого імунітету сприяє носіння тісного, синтетичного білизни, використання засобів особистої гігієни з великим вмістом ароматизаторів.
Патогенні мікроорганізми candida виявляються у зразках сечі при проведенні біохімічного дослідження
Симптоми патології грибкової
На початковому етапі розвитку патологій, спровокованих хвороботворними грибками, вони клінічно майже не проявляються. Час від часу виникають тягнуть, ниючі дискомфортні відчуття після спорожнення сечового міхура. Але по мірі підвищення активності грибків кандида вираженість симптоматики наростає. Тепер при кожному сечовипусканні відчувається свербіж, гострі, пронизливі, ріжучі болі. Вони не стихають протягом декількох хвилин, поширюються на сусідні ділянки тіла. Якщо кандидоз, грибковий вагініт або вульвовагініт прогресують, то біль в паху стає постійною. Ситуація ускладнюється приєднанням та інших ознак запалення:
- печіння і свербіння в піхві і області зовнішніх статевих органів;
- густих білих виділень, обсяг яких зазвичай збільшується після статевих зносин;
- почервоніння, набряклості статевих губ на тлі запалення, переповнення кров’ю судин;
- у сечі з’являються домішки жовтуватого кольору;
- болючості при статевому контакті;
- частих позивів до спорожнення сечового міхура.
Крім цих симптомів погіршується і загальне самопочуття жінки. Підвищується тривожність, спостерігаються апатія, слабкість, швидка стомлюваність, сонливість або безсоння, дратівливість. В процес розмноження інфекційні агенти виділяють в навколишнє середовище продукти своєї життєдіяльності. При обширних ураженнях дріжджовими грибками у деяких жінок з’являються ознаки загальної інтоксикації організму. Це головні болі, шлунково-кишкові розлади, підвищення температури тіла.
Лікування гострої грибкової патології проводиться переважно місцевими засобами
Діагностика грибка у жінок
Первинний діагноз виставляється на підставі зовнішнього огляду, скарг пацієнтки, вивчення анамнезу. Обов’язково виконується кольпоскопія — огляд входу в піхву, стінок піхви і піхвової частини шийки матки за допомогою спеціального приладу. Під час обстеження жінки лікар бере казеозне відокремлюване для біохімічних досліджень. На розвиток грибкової інфекції вказує наявність у мазку міцелію — вегетативного тіла і актиноміцетів. Можуть бути призначено проведення і таких діагностичних заходів:
- аналізів на дисбактеріоз;
- копрограми;
- гастроскопії;
- рентгенографії шлунка;
- УЗД черевної порожнини.
Настільки ретельне обстеження дозволяє встановити причини грибкових патологій. Наприклад, поразка піхви збудниками кандидозу нерідко спостерігається на початкових етапах розвитку цукрового діабету.
Іноді результати біохімічного дослідження мазка малоінформативні. У таких випадках виконується посів біологічного зразка на поживні середовища. За формою і кількістю утворили колоній встановлюється вид збудника і вираженість запального процесу. Це також дозволяє виключити бактеріальні інфекції, включаючи венеричні, визначити чутливість дріжджових грибків, активізувалися в інтимній зоні, до фармакологічних препаратів.
Ускладнення
Якщо жінка не звертається до лікаря для лікування, ігнорує всі ознаки гострого перебігу грибкової патології, то незабаром вона приймає хронічну форму перебігу. На цій стадії симптоматика виражена значно слабкіше, загострюється тільки під час рецидиву. Але це зовсім не свідчить про швидке одужання. Навпаки, дріжджові грибки тепер поширюються на інші органи сечовидільної системи. Незабаром розвиваються ускладнення як запального, так і дегенеративного характеру:
- цервіціта — запального процесу у вагінальному сегменті шийки матки;
- уретриту — запалення стінок сечівника;
- циститу, у тому числі геморагічного, — гострого або хронічного запалення сечового міхура.
Активізація патогенних грибків на тлі зниження імунітету призводить до ще більшого ослаблення захисних сил організму. Інфекційні агенти починають впроваджуватися і на інші частини тіла. Їх виявляють під грудними залозами, між пальцями рук і ніг по характерному почервоніння, набряклості.
Лікування гострої грибкової патології проводиться переважно місцевими засобами
Основні принципи терапії
До терапії грибкових уражень піхви застосовується комплексний і поетапний підхід. Лікування спрямоване на знищення інфекційних агентів, усунення хворобливої симптоматики, попередження втягнення в запальний процес здорових тканин і органів.
При розрахунку разових і системних дозувань лікар враховує форму і тяжкість перебігу патології, інтенсивність симптомів, вид розвилися ускладнень. Він обов’язково бере до уваги вік пацієнтки, наявність у неї інших захворювань.
Гостра форма
Лікування кандидозів у гострій формі зазвичай не викликає труднощів. Після загибелі грибків спостерігається купірування запалення, розсмоктування набряків, зниження вираженості болю, різей, печіння. Найчастіше для одужання достатньо використання місцевих засобів у вигляді супозиторіїв, кремів, кульок, гелів, таблеток для інтравагінального введення. Гінекологи віддають перевагу препаратам з такими активними інгредієнтами:
- миконазолом;
- клотримазол;
- изоконазолом;
- натамицином.
Паховий кандидоз останнім часом не лікується раніше популярними засобами на основі ністатину. Доведена його здатність провокувати загибель корисних молочнокислих бактерій в піхву. Якщо застосування місцевих препаратів було недостатньо ефективним, то в терапевтичні схеми включаються капсули з діючою речовиною флуконазолом. Після їх одноразового або курсового застосування потребує використання еубіотиків з лактобактеріями.
Патогенні мікроорганізми candida виявляються у зразках сечі при проведенні біохімічного дослідження
Хронічна форма
Якщо терапія гострих кандидозів рідко займає 1-2 тижні, то лікування хронічних патологій нерідко триває кілька місяців. Місцеві засоби також використовуються, але тільки в сполученні з системними препаратами. Подібна терапевтична схема дозволять знищити грибки, активізувалися і поширилися в сечостатевій системі.
Як лікувати хронічну патологію:
- проводити терапію супутніх захворювань;
- відновити кишкову мікрофлору;
- застосовувати збалансовані комплекси вітамінів, мікро – і макроелементів.
Для підвищення ефективності препаратів пацієнткам призначаються фізіопроцедури — магнітотерапія, УВЧ-терапія, лазеротерапія.
Лікування ускладненої грибкової інфекції не обходиться без прийому системних антимікотиків
Профілактичні заходи
Досить часто дріжджові грибки активізуються після неадекватною антибіотикотерапії. Тому одним із профілактичних заходів кандидозу стає правильний розрахунок дозування цих засобів, а також обов’язковий наступний прим еубіотиків з біфідо – та лактобактеріями. Для попередження грибкової інфекції гінекологи рекомендують жінкам виключити фактори, що викликають її розвиток. Що потрібно робити в якості профілактичних заходів:
- уникати переохолоджень;
- своєчасно лікувати респіраторні, кишкові урогенітальні інфекції;
- вибирати білизну з матеріалів, які добре пропускають повітря і вбирають вологу;
- при чутливій слизової піхви використовувати гігієнічні засоби без запаху;
- приймати препарати від хронічних патологій у відповідності з режимом дозування, певним лікарем.
Під час природної менопаузи, часто супроводжується підвищеною сухістю піхви рекомендується гормонозаместітельная терапія.
Під симптоми грибкових уражень піхви нерідко маскуються бактеріальні інфекції, в тому числі венеричні. Тому самолікування категорично протипоказано при виявленні характерних симптомів кандидозу. Необхідно звернутися до лікаря для проведення лабораторної діагностики і призначення лікування.
Читайте також: кандидозний вульвовагініт у жінок
