Гайморит при вагітності і його лікування

540

Зміст:

  • Гайморит і вагітність
  • Симптоми захворювання
  • Діагностика хвороби
  • Ефективне лікування
  • Немедикаментозні методи
  • Лікування в домашніх умовах
  • Гайморит при вагітності – часте захворювання, що супроводжується неприємними симптомами і ризиком розвитку ускладнень. Патологія може призвести до поширення гнійного запалення на тканини обличчя і очниці, а також стати причиною інфекційного ураження плаценти і плода. При появі перших симптомів хвороби жінці слід звернутися за медичною допомогою. Лікарі проводять обстеження і вирішують, чим лікувати вагітну.

    Гайморит і вагітність

    Гайморит при вагітності характеризується місцевими і загальними симптомами

    Гайморит при вагітності становить загрозу для здоров’я жінки і плода. Захворювання характеризується розвитком інфекції в гайморової пазусі, розташованої поруч з носовою порожниною. При відсутності лікування патологія здатна прогресувати і викликати ускладнення:

    • перехід інфекційного процесу на поряд розташовані тканини і органи: флегмона очниці, ураження трійчастого і лицьового нерва, внутрішнього вуха, мозкових оболонок і тканини головного мозку;
    • генералізована форма захворювання з попаданням мікроорганізмів у кров – чревата розвитком міокардиту, пневмонії, нефриту, ревматоїдних хвороб тощо;
    • запалення тканини плаценти – у плода розвивається гіпоксія, має тенденцію до постійного прогресування;
    • при вірусному гаймориті збудник здатний проникати в тканини дитини, викликаючи аномалії їх розвитку і приводячи до вад розвитку внутрішніх органів і головного мозку.

    Особливу небезпеку гайморит становить в 1-му триместрі, коли відбувається розвиток основних систем організму – центральної нервової системи, серця і великих судин, травної трубки і т. п. Додаткову загрозу для здоров’я плода мають лікарські засоби, призначувані для усунення патології.

    Симптоми захворювання

    Симптоми гаймориту при вагітності не відрізняються від звичайної клінічної картини захворювання. На початку хвороби у жінки з’являється закладеність носа, загальна слабкість і швидка стомлюваність. Утруднення дихання носить одно – або двосторонній характер. При прогресуванні гаймориту розвиваються інші симптоми:

    • головний біль, що має дифузний характер або локалізована в навколоносовій області. Больові відчуття можуть віддавати в нижню щелепу, лоб і вушні раковини. При натисканні на шкіру в області гайморової пазухи або нахилі голови вниз, біль посилюється;
    • лихоманка з підвищенням температури до 38-39 градусів і ознобом;
    • поява слизового або гнійного відокремлюваного з носа;
    • набряк області нижніх повік та губ;
    • гугнявість голосу і неприємний запах з рота;
    • кашель та ін.

    При зверненні в лікарню на ранніх термінах розвитку хвороби терапія має найбільшу ефективність. На тлі комплексного лікування симптоми гаймориту проходять безслідно протягом 7-10 днів. Самостійна терапія в домашніх умовах без консультації з лікарем заборонена. Вона може призвести до прогресування патології та розвитку ускладнень.

    Діагностика хвороби

    лечение назначается после обследования

    Обсяг лікування залежить від результатів діагностики гаймориту

    Постановка діагнозу проходить за наступним алгоритмом:

  • Збір наявних скарг, а також анамнезу захворювання. Лікар дізнається у жінки давність наявності симптомів і проведене будинку лікування.
  • Проводиться зовнішній огляд, а також обстеження носової порожнини і стану приносових пазух. Рекомендується провести консультацію з оториноларингологом.
  • Клінічний і біохімічний аналізи крові дозволяють виявити запальні зміни: збільшення числа лейкоцитів, прискорення швидкості осідання еритроцитів і підвищення рівня С-реактивного білка.
  • Мікробіологічний посів збудника з визначенням його чутливості до антибіотиків.
  • Прицільний рентгенівський знімок області гайморових пазух або комп’ютерна томографія.
  • Інтерпретує результати лікар-оториноларинголог. Крім обстеження жінки у профільного спеціаліста показана консультація з гінекологом для підбору безпечного і ефективного лікування.

    Ефективне лікування

    У терапії гаймориту використовують комплексний підхід, що забезпечує вплив на збудника захворювання і організм вагітної жінки. З цією метою застосовують лікарські засоби та фізіотерапевтичне вплив. У тяжких випадках можливо проведення хірургічних втручань для пункції та дренування приносових пазух. Якщо захворювання припадає на ранні терміни вагітності, то кількість медикаментів, які призначаються намагаються скоротити до необхідного мінімуму.

    Серед лікарських препаратів використовують такі групи засобів:

    • антибактеріальні препарати широкого спектру дії – амоксицилін з клавуланової кислоти, азитроміцин, цефтріаксон та ін Якщо збудником гаймориту є віруси, то антибіотики не призначають;
    • препарати з живими бактеріями і пробіотики – при тривалої антибактеріальної терапії потрібні для корекції можливого дисбіозу кишечника, що супроводжується диспепсичними розладами: нудотою, метеоризмом, порушенням стільця;
    • ліки з ксилометазолином у вигляді назальних крапель або спрея – для полегшення носового дихання і зменшення набряку слизової носа;
    • жарознижуючі засоби на основі німесуліду та ін. при підвищенні температури вище 38,5 градусів або поганій переносимості лихоманки з меншими значеннями температури.

    Застосовувати гомеопатичні засоби не рекомендуються. Вони не мають доведеної ефективності.

    Немедикаментозні методи

    В 1-му і 2-му триместрі вагітності активно використовуються немедикаментозні підходи до терапії: фізіолікування та пункція гайморової пазухи. Серед фізіотерапевтичних процедур проводяться інгаляції, електрофорез на область носової порожнини, діадинамотерапія та ін. Методи мають ряд обмежень:

    • гострий запальний процес;
    • наявність доброякісних або злоякісних пухлин;
    • психічна патологія.

    При скупченні в гайморової пазусі великої кількості гною і порушення його відпливу може бути проведена її пункція. Прокол стінки проводять після місцевої анестезії, використовуючи спеціальну голку з великим просвітом. Після її введення всередину пазухи лікар видаляє гній і промиває порожнину дезинфікуючим розчином. В прокол встановлюють дренаж, поліпшує відтік запального ексудату. Це попереджає рецидив хвороби і її перехід у хронічну форму.

    В 1-му і наступних триместрах вагітності для повного одужання жінці необхідно змінити раціон харчування. З нього виключають гострі і копчені страви, молочні продукти, кофеинсодержащие напої і шоколад. Вони призводять до підвищення кількості слизу в носовій порожнині і гайморових пазухах, що уповільнює одужання. Збільшують вживання свіжих овочів, фруктів, ягід, горіхів і нежирного м’яса, що містять велику кількість вітамінів, мікроелементів і білка.

    Лікування в домашніх умовах

    При неускладненому гаймориті вагітна жінка не потребує госпіталізації. Після консультації з терапевтом та лікарем-гінекологом терапію проводять вдома. Для попередження розвитку ускладнень пацієнтка повинна дотримувати наступні рекомендації:

    • Використовувати лікарські засоби за призначенням лікаря, строго у вказаній ним дозуванні. Негативні наслідки для здоров’я та хронічний гайморит розвиваються через самолікування.
    • При підвищенні температури вище 38,5 градусів необхідно використовувати жарознижуючі медикаменти в терапевтичній дозі.
    • Для відновлення носового дихання використовують назальні краплі або спрей з ксилометазолином, а також гіпертонічні сольові розчини. В останньому випадку рекомендується застосовувати аптечні препарати, так як при їх самостійному приготуванні можливий неправильний розрахунок осмолярності розчину.

    При домашньому лікуванні вагітна повинна відвідувати свого лікаря один раз у 5-7 днів. Фахівець оцінює ефективність терапії та при необхідності коригує її, замінивши лікарські засоби. Для прискорення одужання жінці рекомендується пройти курс фізіотерапевтичних процедур.

    Гайморит становить загрозу для здоров’я жінки і дитини. Інфекційний процес і запалення має тенденцію до прогресування і поширенню в організмі. У зв’язку з цим при появі симптомів патології в будь-якому триместрі вагітній необхідно звернутися до лікаря і не займатися самолікуванням. Фахівець проведе обстеження і підбере комплексну терапію. Використання лікарських засобів та фізіотерапії дозволяє зняти симптоми хвороби і попередити розвиток негативних наслідків.

    Читайте також: антибіотики при вагітності на ранніх термінах