Що це за хвороба синдром Туретта, чому виникає і як з нею впоратися?

Зміст:

Синдром Туретта у дітей – рідкісна спадкова патологія ЦНС, характеризується моторними і звуковими тики, які не піддаються контролю з боку хворого. Перші симптоми проявляються у віці 2-5 років. Такий стан створює безліч проблем у старшому віці, тому важливо своєчасно виявити ознаки захворювання і розпочати необхідну корекцію. Лікування проводиться за участю невролога і психотерапевта.

Синдром Туретта у дітей – рідкісна спадкова патологія

Що це за хвороба і які її причини

Вперше захворювання було докладно описано Ж. Туреттом в 1884 році, однак на сьогоднішній день справжні причини синдрому залишаються невідомими. Більш ніж у половині випадків хвороба передається по спадку, однак гени, які несуть таку інформацію, не виявлені. Серед хворих, яких 0,05% від усього населення, 60% хлопчиків і чоловіків.

Серед причин синдрому Туретта виділяють вроджені та набуті. До першої групи відносяться порушення в період внутрішньоутробного розвитку, викликані наступними чинниками:

• отруєння організму матері наркотичними препаратами, алкоголем і лікарськими засобами в період виношування плоду;
• тривалий токсикоз у гестаційний період;
• часті стреси і психоемоційний переживання майбутньої матері;
• довгостроково поточні хвороби вірусної та бактеріальної етіології в період вагітності, що супроводжуються підвищенням температури тіла до критичних позначок (ангіна, скарлатина, вітрянка, стафілококові інфекції).

Придбаними причинами прийнято вважати:

• травми головного мозку дитини в період розродження;
• терапія новонародженого забороненими в цей період препаратами;
• народження недоношеним;
• важкі інфекційні хвороби в перші місяці життя з ураженням нервової системи;
• важке отруєння дитини хімічними з’єднаннями або важкими металами;
• інтоксикація психотропними препаратами, алкогольною продукцією.

Ще одним вірогідним чинником розвитку синдрому Туретта у дітей є порушення синтезу гормону дофаміну. Дофамін бере участь у процесі передавання нервових імпульсів і відповідає за психоемоційний стан людини.

Ознаки

Перші симптоми патології у вигляді тиків з’являються близько 2 років і характеризуються одноманітністю, нерітмічностью і швидкістю. Ознаки на нетривалий час піддаються контролю силою волі. При сильному психоемоційному переживанні відбувається їх посилення. Голосові тики – повторювані слова, звуки. Бувають простими, у вигляді заїкання, кряхтения, покашлювання, мукання і складними, які являють собою недоречну мова у вигляді повторення чужих або своїх виразів, нецензурної лайки.

До рухових симптомів відносяться прості рухи у вигляді висування мови, моргання, посмикування, потиску плечима, які швидко виникають і проходять.

Складні моторні ознаки синдрому Туретта – повторювані дії, зміни положення тіла, які є недоречними щодо того, що відбувається.

Часто клінічна картина, характерна для синдрому Туретта, в дитячому віці поєднується з синдромом дефіциту уваги і гіперактивності (СДУГ), порушенням концентрації уваги, проблемами з навчанням або спілкуванням з однолітками.

На фоні описаної симптоматики діти можуть замикатися в собі, що призводить до затяжних депресій.

Класифікація

В залежності від ступеня тяжкості виділяють 4 ступені синдрому Туретта у дітей. Перша або легка ступінь протікає з слабовыраженными ознаками, які виникають вкрай рідко і носять нетривалий характер. На другий або помірної стадії тики стають більш частими і інтенсивними, складно піддаються контролю і помітні оточуючим.

Синдром Туретта у дітей на третьому, або вираженій стадії характеризується неконтрольованими моторними і вокальні тики. На важкій стадії симптоми поєднуються і мають виражений характер, не піддаються контролю.

Діагностика і методи лікування

Символ захисту дітей з синдромом Туретта

Діагноз ставлять виходячи з оцінки клінічної картини. Для диференціальної діагностики призначаються інструментальні дослідження у вигляді комп’ютерної/магнітно-резонансної томографії, електроенцефалографії. Необхідно виключити інші захворювання психоневрологічного характеру, наприклад, синдром Патау, патологію Вільсона-Коновалова, шизоферению, аутизм, синдром Ретта, епілепсію, малу хорею, хорею Гентінгтона, постінфекційний енцефаліт, синдром Жильбера та інші.

Терапія синдрому Туретта проводиться комплексно і включає:

• Турботу з боку батьків і розуміння з боку родичів, вихователів у садку, вчителів у школі, однолітків. Увагу дорослих важливо дітям і допомагає не замкнутися в собі, а також сприяє попередженню травм, які можуть бути нанесені під час тактів.
• Нормалізацію режиму праці та відпочинку, правильне харчування, мінімізацію психоемоційних переживань.
• Роботу з психотерапевтом, який навчить, як боротися з тиками, як прийняти себе, допоможе попередити депресію на тлі нерозуміння оточуючими.
• Психотерапію у вигляді анімалотерапії та арт-терапії. Перший вид передбачає спілкування з тваринами, які служать джерелом позитивних емоцій. Другий вид лікування включає малювання з використанням різних засобів, ліплення з пластиліну, аплікації, різьблення по дереву, які допомагають зняти напругу, підвищити самооцінку і поліпшити увагу.
• Фізіотерапію (парафінотерапія, електрофорез), ЛФК, масаж, плавання, акупунктуру.
• Медикаментозне лікування, яке включає прийом вітамінів, мінералів, седативних препаратів, адреноміметиків, нейролептиків.

При своєчасному виявленні симптомів синдрому Туретта і коректної терапії у половини пацієнтів вдається поліпшити самопочуття, зменшити кількість і частоту тиків. У міру дорослішання і за допомогою підтримуючої терапії у дорослому віці хвороба відступає практично і не створює дискомфорту для нормальної життєдіяльності.

Читайте далі про синдром Віськотта-Олдріча у дітей