Зміст:
Парауретральная кіста у жінки – це рідко зустрічається новоутворення в промежині. На частку цього захворювання припадає менше 1% пухлин малого тазу. Новоутворення являє собою закриту порожнину з щільними стінками, всередині якої є рідинний ексудат. Найчастіше кіста локалізується в місці входу в сечовипускальний канал і рідко розташовується в його порожнині.
Парауретральная кіста у жінки викликана інфекцією або травмою парауретральних залоз
Зміст
Причини пухлини
Причиною виникнення парауретральних кісти у жінок називають закупорювання протоки залози. Спочатку формується невелика рідинне скупчення. По мірі збільшення обсягу ексудату відбувається зростання освіти. Сприяючими факторами до закупорювання парауретральних залоз вважаються:
- інфекції та запалення – частіше збудник відноситься до патогенних агентів, рідше провокатором стає умовно-патогенна флора інтимної зони у жінок;
- травма і пошкодження – вплив на парауретральную залозу відбувається при пологах, під час інтимної близькості, при установці катетера, а також при інших діагностичних маніпуляціях;
- вагітність – на тлі гормональної перебудови і зниження захисних функцій організму може сформуватися капсула з залозистої тканини.
Патологія частіше виникає у жінок, які ведуть безладне статеве життя і мають інфекційно-запальні захворювання статевих органів.
Симптоми
Вираженість клінічної картини залежить від розміру пухлини. Ознаки новоутворення в уретрі можна сплутати з іншими захворюваннями. Аналогічну картину викликає поліп уретри, злоякісні пухлини сечівника. Тому при появі перших ознак слід виконати обстеження.
Візуальним симптомом захворювання стає поява круглого новоутворення діаметром від 2 до 4 см, розташованого в гирлі сечовипускального каналу. Зазвичай пухлина не викликає хворобливих відчуттів при зондуванні. Якщо на неї натиснути, можна помітити виділення слизу з гнійними або кров’яними домішками. Однак самостійно капсулу краще не чіпати, оскільки є ризик її розриву.
Діагностичний мінімум
Виявити пухлину можна при візуальному огляді. Зазвичай проблема виявляється у жінок випадково при черговому гінекологічному обстеженні. Лікування призначається пацієнткам після комплексної діагностики, яка включає:
- пальпацію новоутворення і візуальний огляд гінекологом;
- УЗ-сканування за допомогою вагінального датчика;
- уретроцистоскопию;
- рентген;
- МРТ;
- лабораторні дослідження біологічного матеріалу, взятого з уретри і піхви;
- аналіз сечі і крові.
Якщо при дослідженні мікрофлори виявлено патогенні мікроорганізми, які стали причиною інфікування, виконується бактеріологічне дослідження з визначенням чутливості збудників до поширених антибіотиків.
Операція при парауретральних кісті є єдиним адекватним методом лікування
Методика лікування
При виявленні кістозного освіти в області уретри пацієнтці призначається хірургічне втручання. Передбачається видалення кулястої пухлини разом з її вмістом. Попереднє розтин і пункція не проводяться. Виключенням стає сильне нагноєння тканин, при якому операція скрутна. В цьому випадку спочатку відкачують гнійні маси і проводять антибактеріальну терапію, після чого приступають до хірургічного лікування.
Хірургічне втручання виконується з допомогою загальної або місцевої анестезії. Якщо пухлина розташована на зовнішніх статевих органах, кращий доступ через промежину. Коли кіста знаходиться в далекому сегменті сечовипускального каналу, проводять лапароскопію.
Протягом 2-7 діб після операції пацієнтка залишається під наглядом медиків. Щоб запобігти появі неприємних відчуттів, протягом двох днів в сечовипускальному каналі знаходиться катетер. Після виписки індивідуально призначається схема відновлювальної терапії.
Реабілітаційний період
Для зниження больового симптому жінці рекомендується прийом НПЗЗ. Препарати знімають запалення і знеболюють. Ліки призначаються на строк від 3 до 5 діб.
Щоб полегшити процес сечовипускання, рекомендується прийом спазмолітиків. Вони розслабляють м’язову тканину уретри і сечового міхура, ліквідують спазм.
Здебільшого пацієнток потрібно курс антибіотиків широкого спектру дії. Препарати підбираються індивідуально на термін 1-2 тижні.
Всім жінкам після видалення кісти рекомендується дотримуватися інтимну гігієну, виключити статеве життя на 2 місяці, а також дотримуватися щадної дієти і питного режиму. Щоб уникнути рецидиву слід віддавати перевагу дихає і вільного нижньої білизни, уникати безладних статевих зв’язків і не рідше 2 разів на рік обстежуватись у лікаря.
Висновок
Парауретральная кіста – це пухлина доброякісного характеру, яка вважається безпечною для життя жінки. Однак капсула з рідинним вмістом з часом зростає і може розірватися. Тому при підозрі на таку патологію або появі перших симптомів не слід відкладати візит до гінеколога. Зволікання може призвести до ускладнень: появи свища, інфікування верхніх відділів сечовидільної системи, звуження сечовипускального каналу.
Читайте також: лікування запалення придатків у жінок