Зміст:
Деформація грудної клітки у дітей буває вродженою і набутою. Дефект помітний зовні і часто викликає сильний естетичний дискомфорт у школярів і дітей дошкільного віку. Крім того, деформація негативно впливає на фізичне здоров’я дитини.
Зміст
Особливості патології
Деформація грудної клітки у дитини – це зміна природної форми і розташування ребер або грудини, при якому спостерігається скорочення відстані між ними і з хребтом. Також у хворого порушується природне положення легень, серця та інших внутрішніх органів. Такий дефект частіше зустрічається у хлопчиків. Стан різного ступеня тяжкості спостерігається у 12-15% населення планети.
Деформація грудної клітки у дитини – це зміна природної форми і розташування ребер або грудини
Деформація грудної клітки у дитини сприяє розвитку таких станів:
- Маленький об’єм легенів. З дитинства у хворого присутній задишка навіть після незначних фізичних навантажень. Малюк часто страждає від респіраторних захворювань. Також у дитини знижена фізична витривалість.
- Проблеми в роботі серцево-судинної системи. Патологія проявляється частими спазмами і хворобливими відчуттями в грудях, запамороченнями, головним болем, судомами і онімінням рук і ніг.
- Замкнутість. Дитині важко дається спілкування в колективі.
З-за проблем з серцем і дихальною системою у дитини часто спостерігається зниження мозкової активності, яке проявляється труднощами з концентрацією, проблемами з пам’яттю і послідовним логічним мисленням.
Причини аномалії
При вроджених аномаліях причини їх появи лежать у зупинці росту реберних хрящів під час внутрішньоутробного розвитку малюка. При цьому виникає надмірний нахил ребер, внаслідок якого грудні м’язи змінюють положення і відбувається укорочення діафрагми.
Всі ці порушення зазвичай спадкові. Ризик народження дитини з патологією в сім’ях, де дана аномалія присутній у кого-небудь з родичів, становить 20-65%. При цьому небезпека розвитку патології підвищується у тих малюків, чиї матері під час вагітності курять, вживають алкоголь, незбалансовано харчуються і рідко бувають на свіжому повітрі.
Придбану деформацію грудної клітки у дитини викликають патологічні процеси в кістково-м’язовій системі, які спостерігалися у хворого в ранньому дитинстві. До таких небезпечних станів відносяться:
- рахіт;
- туберкульоз;
- викривлення хребта;
- аутоімунні захворювання кісткових тканин і хрящів;
- пухлинні утворення в медиастинальном просторі;
- остеома;
- хондрома;
- экзостоз;
- реберний остеомієліт.
В окремих випадках причиною аномалії стають захворювання гнійно-запального характеру:
- флегмона;
- хронічна емпієма;
- легенева емфізема;
- хімічний опік грудної клітини.
Деформаційні процеси також можуть бути ускладненнями хірургічних втручань в область грудної клітини. Ризик їх утворення присутній після проведення стернотомии і торакопластики.
Класифікація патології
Класифікація деформації грудної клітки у дитини виробляється відразу за кількома параметрами. За пропорційності пошкоджень грудної клітки деформація поділяється на такі види:
- симетрична;
- асиметрична.
Асиметрична патологія може бути лівобічної і правобічної.
За характером прояву аномалії поділяють на:
- воронкоподібні;
- кілеподібними.
Вкрай рідко, менше 2% від усіх випадків прояву дефекту, у дитини є синдром Поланда. Така патологія характеризується відсутністю грудної м’язи, кількох ребер або розташуванням грудини напівбоком.
Воронкоподібна деформація становить 90% випадків прояви вродженої патології. Її основна ознака – помітна западина в грудині. Її розміри і глибина безпосередньо впливають на зміщення серцевого м’яза:
- При першій стадії глибина ямки не перевищує 2 див. Серце при цьому не зміщене і знаходиться в природному положенні, однак обсяг діафрагми зменшений.
- Друга стадія – западина глибиною 2-4 див. При цьому спостерігається зміщення серця на відстань не більше 3 див.
- Третя стадія характеризується ямкою більше 4 см глибиною. Зсув серця відбувається більш ніж на 3 см від його природного стану.
Кілеподібна деформація, або голубина груди, характеризується з’єднанням ребер під прямим кутом в області грудини, що створює візуальний ефект кіля. У 75% випадків дефект спостерігається у хлопчиків. При цьому розрізняють такі стадії патології:
- перша ступінь супроводжується випинанням грудини не більше ніж на 2 см над іншими, не деформованими, ділянками грудної клітини;
- друга ступінь спостерігається при випинанні на рівень до 4 см;
- третя ступінь – при выпирании деформованих кісток на 4-6 див.
Класифікація набутих деформацій ґрунтується на їх першопричини.
Симптоми
Візуальні ознаки аномалії стають більш помітні у міру зростання малюка. При воронкообразном тип патології у немовлят западина малопомітна. Але яскравою ознакою патології стає «парадоксу вдиху». Цей стан проявляється як западіння грудини і ребер під час вдиху, плачу або крику малюка. При відсутності аномалій розвитку під час цих процесів повинно спостерігатися розширення грудної клітки внаслідок наповнення легенів повітрям.
У міру дорослішання у дітей з лійкоподібної деформації з’являються симптоми патології:
- стає більш помітною і глибокої наявна ямка;
- дитина часто страждає простудними захворюваннями, хронічний бронхіт, трахеїт та рецидивуючої пневмонією;
- при незначних фізичних навантаженнях спостерігається задишка;
- швидка втомлюваність;
- викривлення хребта;
- блідість шкіри;
- маленький вагу;
- кіфоз;
- сплощення грудної клітини;
- прискорене серцебиття навіть у стані спокою;
- біль у грудях;
- при глибокому вдиху виразно помітний «парадоксу вдиху».
При розвитку кілеподібної деформації не відбувається сильне здавлювання внутрішніх органів. Завдяки цьому небезпечних функціональних порушень у дитини немає. Однак у міру дорослішання у пацієнта можуть спостерігатися:
- задишка;
- швидка втомлюваність;
- нерівномірний серцевий ритм.
Ці симптоми виникають лише при зміні форми або розташування серця. Основною ознакою такої деформації грудної клітки у дитини є візуальний дефект – випинання окремої ділянки грудини.
При синдромі Поланда або ущелині грудини основними симптомами є візуальні фізичні дефекти у вигляді асинхронності руху частин грудної клітки при диханні або відсутність кісткових і м’язових тканин, а також поява глибоких западин в грудині.
Діагностика
Первинна діагностика патології проводиться при візуальному огляді пацієнта і пальпації окремих ділянок грудної клітки. Обов’язковими діагностичними заходами є:
- рентгенографія;
- електрокардіограма;
- ехокардіографія (Ехокг);
- комп’ютерна томографія;
- спірометрія.
На додаток до цих методів обстежень може призначатися магнітно-резонансна томографія (МРТ) грудної клітки. Для забезпечення правильного лікування пацієнта в процесі діагностики обов’язково проводиться консультація хворого з пульмонологом та кардіологом.
Лікування
Підбір методів лікування аномалії залежить від типу деформації і ступеня її тяжкості. При першого ступеня лійкоподібної патології застосовують:
- заняття плаванням;
- лікувальний корекційний масаж;
- носіння спеціалізованих компресійних систем;
- лікувальну фізкультуру.
На другій і третій стадії воронкоподібної грудної клітки проводиться хірургічна корекція. Найбільш сприятливий вік для проведення подібної операції – пубертатний період, 12-15 років. В ході оперативного втручання передній відділ грудної клітини встановлюється в природне положення за допомогою спеціальних трансплантатів або фіксаторів з медичних сплавів.
Лікування деформації грудної клітки хірургічним шляхом
Лікування патології килевидного типу переважно проводиться консервативними методами:
- використання ортезів;
- лікувальна фізкультура та масаж;
- плавання.
До хірургії рекомендується вдаватися тільки при значному косметичний дефект. Операція проводиться у дитини у віці старше п’яти років. У ході процедури виконується резекція частини ребер, їх зшивання з охрястям або пересування мечоподібного відростка.
У 96% вроджені деформації успішно лікуються. Рецидиви патології можливі при неправильній фіксації грудини після операції.
Читайте далі: симптоми рахіту у дітей