Більшість людей ніколи не чули про фоніо. Але для мільйонів жителів Західної Африки це стародавнє зерно є основним продуктом харчування. Воно існує у двох різних сортах: чорний фоніо та білий фоніо.
Різниця полягає не лише у кольорі. Вона також пов’язана з тим, де вони ростуть та як їх вирощують.
Де ростуть ці злаки
Чорний фоніо, або Digitaria iburua, має своє специфічне місце проростання. Його можна знайти переважно в Нігерії, Нігері, Беніні, Камеруні, Кот-д’Івуарі та Того.
Білий фоніо, Digitaria exilis, має ширше поширення. Він домінує у Гвінеї, Малі, Буркіна-Фасо та Сенегалі. Також він зустрічається в Гвінеї-Бісау і перетинається з чорним фоніо в Нігерії, Нігері, Беніні та Кот-д’Івуарі.
Чому ці злаки виживають
Чому ці культури зберігаються у регіонах, де сільське господарство стикається з труднощами? Відповідь криється у їхній стійкості.
Обидва види процвітають на бідних ґрунтах. Їм не потрібні родючі землі для одержання врожаю. Вони також легко переносять складні погодні умови. Це робить їх життєво важливими для продовольчої безпеки у районах, де інші культури можуть не вижити.
Фоніо — це простий сільськогосподарська культура. Це стратегія виживання в одних із найсуворіших агрокліматичних умов на Землі.
Можливо, ви запитаєте, який із них кращий. Це залежить від ґрунту. Це залежить від клімату. Але одне безсумнівно: жоден із цих злаків не потребує ідеальних умов ґрунту для виживання.
